Белград, 23 грудня 2004 – Славка Чурувiю, видавця двох незалежних газет, невiдомi вбили 1999 року. Пiсля скинення режиму Слободана Милошевича оприлюдненi документи, якi свiдчать, що Чурувiя на день вбивства перебував пiд полiцейським наглядом. Милан Пантич, котрий писав про корупцiю, загинув за загадкових умов два роки пiзнiше.
Минулого мiсяця Незалежна спiлка журналiстiв Сербiї та окремi мас-медiа розпочали кампанiю, вимагаючи вiд державних органiв iнформацiї про перебiг слiдства. На адресу Спiлки тим часом надiйшли документи, в яких поданi iмена пiдозрюваних у вбивствi журналiстiв. Документи вiдправили Мiнiстерству внутрiшнiх справ та прокуратурi. Оскiльки вiдповiдi й коментарiв не було, телемережа “Б92” оприлюднила окремi подробицi, включаючи й iм’я пiдозрюваного у вбивствi Чурувiї. Йдеться, нiбито, про наркодилера, котрого згодом також лiквiдували невiдомi.
Полiцiя вiдреагувала термiново: розпочала слiдство проти авторiв передачi, обвинувачуючи їх у тому, що вони завдали шкоду подальшому перебiгу справи. Полiцейськi джерела стверджують, що Чурувiя став жертвою полiтичного замаху, до якого були причетнi кiлька замовникiв та органiзаторiв. Оприлюднення iменi одного з пiдозрюваних полiцiя назвала незаконним розкриттям службової таємницi. Згiдно з законом, за це можна “отримати” кiлька рокiв ув’язнення.
Журналiсти обуренi. Адже полiцiя кiлька рокiв мовчала щодо слiдства, а мiнiстр вiдмовився коментувати документи або вжити будь-яких заходiв у зв’язку з ними. Заступник республiканського прокурора каже, що у прокуратури зв’язані руки. Вона може дiяти тільки тодi, коли матиме офiцiйну iнформацiю вiд полiцiї.
Слiдство проти авторiв телевізійної передачі більшість оглядачiв називає безглуздям. Вони зазначають, що працiвники Служби безпеки уже давно знають не лише те, що оприлюднило столичне телебачення, а й багато бiльше. Справа залежить, на думку белградських журналiстiв, як вiд полiцiї, так і вiд громадянської мужностi державного прокурора. Закон дає йому можливiсть дiяти на пiдставi усiх фактiв, якi вiн, якщо хоче, має право придбати й самостiйно, не чекаючи на полiцiю.
Минулого мiсяця Незалежна спiлка журналiстiв Сербiї та окремi мас-медiа розпочали кампанiю, вимагаючи вiд державних органiв iнформацiї про перебiг слiдства. На адресу Спiлки тим часом надiйшли документи, в яких поданi iмена пiдозрюваних у вбивствi журналiстiв. Документи вiдправили Мiнiстерству внутрiшнiх справ та прокуратурi. Оскiльки вiдповiдi й коментарiв не було, телемережа “Б92” оприлюднила окремi подробицi, включаючи й iм’я пiдозрюваного у вбивствi Чурувiї. Йдеться, нiбито, про наркодилера, котрого згодом також лiквiдували невiдомi.
Полiцiя вiдреагувала термiново: розпочала слiдство проти авторiв передачi, обвинувачуючи їх у тому, що вони завдали шкоду подальшому перебiгу справи. Полiцейськi джерела стверджують, що Чурувiя став жертвою полiтичного замаху, до якого були причетнi кiлька замовникiв та органiзаторiв. Оприлюднення iменi одного з пiдозрюваних полiцiя назвала незаконним розкриттям службової таємницi. Згiдно з законом, за це можна “отримати” кiлька рокiв ув’язнення.
Журналiсти обуренi. Адже полiцiя кiлька рокiв мовчала щодо слiдства, а мiнiстр вiдмовився коментувати документи або вжити будь-яких заходiв у зв’язку з ними. Заступник республiканського прокурора каже, що у прокуратури зв’язані руки. Вона може дiяти тільки тодi, коли матиме офiцiйну iнформацiю вiд полiцiї.
Слiдство проти авторiв телевізійної передачі більшість оглядачiв називає безглуздям. Вони зазначають, що працiвники Служби безпеки уже давно знають не лише те, що оприлюднило столичне телебачення, а й багато бiльше. Справа залежить, на думку белградських журналiстiв, як вiд полiцiї, так і вiд громадянської мужностi державного прокурора. Закон дає йому можливiсть дiяти на пiдставi усiх фактiв, якi вiн, якщо хоче, має право придбати й самостiйно, не чекаючи на полiцiю.