Прага, 5 січня 2005 – Послаблення податкового тягаря та контролю за цінами дещо вивільнили українську економіку протягом минулого року, але вона залишається в категорії здебільшого «невільних» економік. Такий вердикт щорічного дослідження, котре спільно проводять американська фундація Heritage та провідна ділова газета Америки Wall Street Journal. На найбільшу похвалу дослідників цього року здобулася Естонія, яка вибилася у лідери економічної свободи у світі.
Американські дослідники, які вивчають ступінь економічної свободи у світі, назвали Україну серед 10 країн, що зробили найбільший поступ у звільненні своїх економік. Говорить дослідник з американського дослідницького інституту Heritage Foundation Ентоні Кім:
«Україна отримала вищу оцінку в трьох аспектах. Перша – це торговельна політика, податкове навантаження та проблема урядового втручання. Також ми відзначили поліпшення у монетарній політиці. Таким чином, Україна посіла 88 місце серед 155 країн світу, але вона все ще належить до країн, що мають переважно «невільну» економіку».
Такою, на думку дослідників, Україну роблять «проблеми із закордонними інвестиціями, жорсткі обмеження на грошові потоки, відверто погане забезпечення прав власності та надзвичайно складні правила, встановлені урядом. Особливою проблемою України є корупція. Україна прискорила приватизацію цього року, але вона не відповідала умовам відкритості та чесноті процесу. Тож у цьому Україна має ще перспективи для поліпшень», - говорить дослідник Heritage Foundation.
Тим часом лідерами економічної свободи залишаються країни Південно-Східної Азії. Перші місця відповідно посідають Гонконг та Сінгапур. На третьому місці маленька європейська держава Люксембург. Проте на особливу похвалу дослідників здобулася Естонія, яка вийшла на 4 місце у світі за станом економічної свободи, що є неабияким здобутком для країни колишнього Радянського Союзу, яка ще чотирнадцять років тому мала таке саме законодавство, як і Україна, Росія чи Казахстан. Більшість з цих держав мають здебільшого «невільні» економіки, а такі країни, як Узбекистан, Туркменистан - найменш вільні економіки , тобто такі, що мають практично репресивні умови для ведення бізнесу.
Разом із цим, американські дослідники зауважують, що у світі відбувається поступ до звільнення економіки від надмірної влади держави. Адже країни, які зуміли створити для своїх громадян середовище законності та індивідуальної свободи, належать до процвітаючих. Так, за словами авторів дослідження, кількість людей, котрі живуть у країнах із «вільною» економікою, збільшилася майже на третину.
Несподіванкою для дослідників було те, що найбільша економіка світу – Сполучені Штати вже не належать навіть до десятки лідерів «вільного» ринку. Це не означає, що Сполучені Штати запроваджують гірші умови для бізнесу, просто інші держави поліпшують їх швидшими темпами. Які наслідки можуть бути для США у конкурентному глобальному середовищі? Відповідь на це запитання дослідники залишають за урядом.
Американські дослідники, які вивчають ступінь економічної свободи у світі, назвали Україну серед 10 країн, що зробили найбільший поступ у звільненні своїх економік. Говорить дослідник з американського дослідницького інституту Heritage Foundation Ентоні Кім:
«Україна отримала вищу оцінку в трьох аспектах. Перша – це торговельна політика, податкове навантаження та проблема урядового втручання. Також ми відзначили поліпшення у монетарній політиці. Таким чином, Україна посіла 88 місце серед 155 країн світу, але вона все ще належить до країн, що мають переважно «невільну» економіку».
Такою, на думку дослідників, Україну роблять «проблеми із закордонними інвестиціями, жорсткі обмеження на грошові потоки, відверто погане забезпечення прав власності та надзвичайно складні правила, встановлені урядом. Особливою проблемою України є корупція. Україна прискорила приватизацію цього року, але вона не відповідала умовам відкритості та чесноті процесу. Тож у цьому Україна має ще перспективи для поліпшень», - говорить дослідник Heritage Foundation.
Тим часом лідерами економічної свободи залишаються країни Південно-Східної Азії. Перші місця відповідно посідають Гонконг та Сінгапур. На третьому місці маленька європейська держава Люксембург. Проте на особливу похвалу дослідників здобулася Естонія, яка вийшла на 4 місце у світі за станом економічної свободи, що є неабияким здобутком для країни колишнього Радянського Союзу, яка ще чотирнадцять років тому мала таке саме законодавство, як і Україна, Росія чи Казахстан. Більшість з цих держав мають здебільшого «невільні» економіки, а такі країни, як Узбекистан, Туркменистан - найменш вільні економіки , тобто такі, що мають практично репресивні умови для ведення бізнесу.
Разом із цим, американські дослідники зауважують, що у світі відбувається поступ до звільнення економіки від надмірної влади держави. Адже країни, які зуміли створити для своїх громадян середовище законності та індивідуальної свободи, належать до процвітаючих. Так, за словами авторів дослідження, кількість людей, котрі живуть у країнах із «вільною» економікою, збільшилася майже на третину.
Несподіванкою для дослідників було те, що найбільша економіка світу – Сполучені Штати вже не належать навіть до десятки лідерів «вільного» ринку. Це не означає, що Сполучені Штати запроваджують гірші умови для бізнесу, просто інші держави поліпшують їх швидшими темпами. Які наслідки можуть бути для США у конкурентному глобальному середовищі? Відповідь на це запитання дослідники залишають за урядом.
