Белград, 17 березня 2005 – Колишнiй мiнiстр внутрiшнiх справ Македонiї Любе Бошковськи та його особистий охоронець Йохан Тарчуловськи стали останнiми обвинуваченими. Деякi оглядачi в регiонi кажуть, що цю вiстку з полегшенням сприйняли численнi учасники воєн, iмена котрих не опинилися в списку обвинувачених. Адже нових розслідувань не провадять. Документи щодо підозрюваних, проти котрих не порушено справи, Прокуратура направить до судiв у Хорватiї, Сербiї та Боснiї i Герцеговинi.
Рада безпеки ООН заснувала Трибунал 1994 року. Перед суддями досi постало 111 осiб. Остаточний вирок винесено в 35 справах. Десять обвинувачень суддi вiдкинули, п’ятьох обвинувачених звiльнили, п’ять пiдсудних тим часом померли. За ґратами перебувають 52 особи, шістнадцятьох випустили на волю до початку судових процесiв. А ще 16-ох і й досі розшукують. Останнiй процес мав би завершитися до 2008, а апеляцiйнi процеси до 2010 року. Однак голова суду Теодор Мерон попереджає, що Трибунал не буде закрито до закiнчення процесiв над колишнiми лiдерами боснiйських сербiв Радованом Караджичем й Ратком Младичем та хорватським генералом Анте Ґотовиною, якi досі переховуються. На дiяльнiсть Трибуналу, який розташовано в гаазькому передмiстi Шевенинґенi, досi витрачено 900 мiльйонiв американських доларiв.
Це – суха статистика. А за нею понад 200 тисяч загиблих пiд час вiйн у Хорватiї, Боснiї i Герцеговинi та Косовi, десятки тисяч сирiт, безлiч калiк та психiчно хворих, сотнi спалених селищ та руїни колись чудових Вуковара та Сараєва...
ООН заснувала Трибунал тому, що в країнах екс-Югославiї не було готовностi судити усiх обвинувачених, оскiльки i серби, i хорвати, i босняки та албанцi стверджують, що вони вели обороннi вiйни , що в боротьбi за свободу неможливо скоїти злочин. А вже минулого й цього року в Загребi, Белградi та Сараєвi утворено спеціальні суди з воєнних злочинiв. Ще рано говорити про те, наскiльки вони змiнять дотеперішні твердження багатьох у тому, що свої – це герої, а iншi – злочинцi.
Рада безпеки ООН заснувала Трибунал 1994 року. Перед суддями досi постало 111 осiб. Остаточний вирок винесено в 35 справах. Десять обвинувачень суддi вiдкинули, п’ятьох обвинувачених звiльнили, п’ять пiдсудних тим часом померли. За ґратами перебувають 52 особи, шістнадцятьох випустили на волю до початку судових процесiв. А ще 16-ох і й досі розшукують. Останнiй процес мав би завершитися до 2008, а апеляцiйнi процеси до 2010 року. Однак голова суду Теодор Мерон попереджає, що Трибунал не буде закрито до закiнчення процесiв над колишнiми лiдерами боснiйських сербiв Радованом Караджичем й Ратком Младичем та хорватським генералом Анте Ґотовиною, якi досі переховуються. На дiяльнiсть Трибуналу, який розташовано в гаазькому передмiстi Шевенинґенi, досi витрачено 900 мiльйонiв американських доларiв.
Це – суха статистика. А за нею понад 200 тисяч загиблих пiд час вiйн у Хорватiї, Боснiї i Герцеговинi та Косовi, десятки тисяч сирiт, безлiч калiк та психiчно хворих, сотнi спалених селищ та руїни колись чудових Вуковара та Сараєва...
ООН заснувала Трибунал тому, що в країнах екс-Югославiї не було готовностi судити усiх обвинувачених, оскiльки i серби, i хорвати, i босняки та албанцi стверджують, що вони вели обороннi вiйни , що в боротьбi за свободу неможливо скоїти злочин. А вже минулого й цього року в Загребi, Белградi та Сараєвi утворено спеціальні суди з воєнних злочинiв. Ще рано говорити про те, наскiльки вони змiнять дотеперішні твердження багатьох у тому, що свої – це герої, а iншi – злочинцi.