Станіслав БелковськийРосія вже втратила Україну як свого можливого союзника, пояснив Станіслав Белковський в інтерв’ю для радіо “Свобода”: “Тому що, по-перше, сьогодні рівень розвитку політичної та інтелектуальної еліти в Україні значно вищий, ніж у Росії. Для української еліти цінності національні, цінності держави важать значно більше, ніж для російської еліти, і в цьому розумінні Росія сьогодні не готова і не здатна запропонувати українській еліті зразків для наслідування – ні в політичній, ні в інтелектуальній, ні в естетичній сферах. І сам вектор розвитку, що його задала Помаранчева революція, не припускає можливості реінтеґрації Росії й України в ближчому майбутньому”.
Водночас Станіслав Белковський застерігає й перед надмірними очікуваннями від цього нового європейського й євроатлантичного вектора України: “Я цілком припускаю, що після того, як виявиться, що спроби швидко інтеґрувати Україну в Євросоюз не тримаються купи, як українське суспільство зрозуміє, що колонізаторський характер прискореної інтеґрації України до євроатлантичних інституцій теж несе небезпеку, що Україна також може втратити суверенітет і національно-культурну ідентичність, – тоді буде створено передумови для відновлення особливих стосунків між двома найбільшими державами післярадянського простору й східнослов’янського світу. Але сьогодні цих передумов немає, і для їхнього відновлення потрібні роки й роки”.
Станіслав Белковський, який у Росії очолює власний політологічний центр, Інститут національної стратегії, так зацікавлений Україною, що минулого року відкрив його українську філію. На її чолі став український політолог Кость Бондаренко. У середу в Донецьку обидва дослідники подадуть доповідь про проблеми євроінтеґрації України й її нового національного проекту. Ось як бачить Станіслав Белковський найближчі завдання України:
“На мій погляд, головна проблема України зараз полягає в тому, щоб сформулювати свою власну національну стратегію, яка б відповідала природі України як держави, що є правонаступником Української Радянської Соціалістичної Республіки. І в цьому розумінні всі питання, пов’язані з інтеґрацією в ті чи інші співдружності, співтовариства, простори, –вторинні. Спершу Україна має зрозуміти, що вона є сама по собі і що відповідає інтересам народу України в найширшому розумінні цього слова, тобто саме народу всієї України, а не окремих прошарків чи політичних еліт”.
У планах європейської інтеґрації України вбачає принаймні одну проблему - президент Росії Володимир Путін, і про неї він говорив під час свого перебування в Німеччині цими днями. Як цитує російська преса слова свого президента, які він сказав на зустрічі з керівниками засобів інформації Німеччини й Росії в Ганновері, така проблема виникне, якщо Україна ввійде до Шенґенської зони. Через те, що в Україні живе чимало росіян, це розділить український народ, так як Німеччина колись була поділена на Східну й Західну, заявив Путін, але детальніше цю думку не пояснив.
Російський політолог Станіслав Белковський не згоден із арґументами Путіна: “В Україні, я б сказав, живе не так багато росіян, як носіїв російської мови й культури. А щодо вступу України до Шенґенської зони, то я вважаю, що в осяжному майбутньому цього не станеться, бо Євросоюз не зацікавлений в активній міґрації мешканців України на територію промислово розвинених європейських держав. А по-друге, це сьогодні взагалі не є проблемою в українсько-російських відносинах. Мешканці Сходу України все-таки вважають себе за громадян України, а не Росії, і Володимир Путін, мабуть, не має належного чи коректного уявлення, як воно є.
Так, Схід і Південь України – це реґіони, які голосували за Віктора Януковича, відстоюючи своє право на культурну ідентичність, право на власну ментальність, право не опинитися під пресом уніфікації. Але вони вважають себе часткою саме України, а не Росії, і з цього огляду жодного розколу не буде. Вони залишаться громадянами України, якщо громадянство України даватиме певні переваги в стосунках із Євросоюзом, то це буде таким самим добром для мешканців Сходу й Півдня України, як і для мешканців Заходу України”.
