Донецьк, 1 липня 2005 року - Сьогодні у Донецьку завершився шостий Міжнародний конгрес україністів – головне зібрання вчених, які займаються Україною, з усього світу. За словами учасників, конгрес був дуже плідним з наукової точки зору: були презентовані з півсотні відань про Україну і для України, відбулося близько двохсот наукових засідань. Водночас україністи вважають, що уряд України не приділив достатньо уваги їхнім зборам: вони були профінансовані лише на 60 відсотків. Вчені закликають владу більше дбати про захист і розвиток української науки, культури й мови.
Шостий конгрес україністів зібрав цього разу в Донецьку найбільше учасників за всю історію свого існування - близько шестисот науковців. Говорить колишній президент Міжнародної асоціації україністів професор Марк фон Гаген.
Франк фон Гаген: “Я думаю, дуже вдалий конгрес. З багатьох точок зору. Більш учасників, ніж раніше, більш української мови, навіть у тих вчених неукраїнського походження. Це стало помітно, що це прогрес. Більш контактів з місцевою інтелігенцією донецькою. І я думаю, що взагалі, ми поставили за ці три роки веб-сайт МАУ перший раз. Так що, надіємося, що це буде інструментом спільноти і спілкування на майбутнє”.
Сьогодні Франк фон Гаген склав свої повноваження на користь академіка Ярослава Яцківа, який відтепер обійматиме посаду голови МАУ. Віце-президентом організації обрали італійку Джованну Броджі Беркофф.
Не дивлячись на дуже піднесену атмосферу конгресу, чимало його учасники розповідали про негаразди, які спіткають їх майже на кожному кроці. У підсумковій резолюції мовиться, що український уряд недостатньо сприяє розвитку науки та освіти, української мови та культури. Багато говорилося й про неналежне фінансування цих галузей життя. Так, за словами ректора Донецького національного університету Володимира Шевченка, щоб на належному рівні провести конгрес, довелося взяти кредит у 500 тисяч гривень у банку. Інакше, відзначив він, не вийшло б відремонтувати аудиторії, де відбувалися наукові засідання.
Макр фон Гаген: “Але, незважаючи на це, я вважаю, що уряд не дав потрібної ваги конгресу і то, що відомий ректор великого університету повинен був щотижня стукати у двері – це стидно і по соромно. Це не потрібно бути так. Так що, ми вдячні міністерству, що вони зробили, але так, як це було зроблено, не повинно повторитися”.
У зв’язку з цим, учасники конгресу ухвалили низку звернень до Президента України Віктора Ющенка, Міністерств освіти та культури, а також до губернатора Донецької області Вадима Чупруна і мера Донецька Олександра Лук’янченка. Науковці просять можновладців створити комітет з мовної політики, який би сприяв розвитку української мови. Окрім цього, вони запропонували вести постійний моніторинг засобів масової інформації щодо дотримання ними закону про мову.
Сприяти реалізації задумів україністів може і створення мережі національно орієнованих інститутів на кшталт інституту Гете не тільки в Україні, а й за її межами. Суперечки щодо його назви почалися вже сьогодні. Одні пропонують увічнити в назві ім''я Івана Франка, інші – Василя Стуса, дехто радить спочатку створити інститут, а не поспішати з обранням назви.
Суперечки точаться і довкола місця проведення наступного конгресу. На думку президента української Національної асоціації україністів пані Ганни Скрипник, його варто влаштувати у Сімферополі.
Ганна Скрипник: “Українська асоціація пропонує, щоб майбутнє наше зібрання відбулося теж у регіоні, який з деяких міркувань може видатися актуальнішим, ніж інші. Хоча поступали пропозиції, щоб таке зібрання відбувалося або в Черкасах, або хоча б у Дніпропетровську, проте пріоритетом ми вважаємо Сімферополь. І хоча дехто скептично говорить: навряд чи вам там вдасться український дух піднести, думаю, що вдасться”.
Щодо часу проведення наступного конгресу, то він, скоріше за все, відбудеться за три-чотири роки. Однак, на цей час спілкування між науковцями з різних країн світу не буде перерване. Вони домовилися, щороку збиратися на регіональні засідання асоціації, а раз на два роки влаштовувати міжнародні конференції.
Між тим вийти до широкого загалу, як бажали україністи, їм поки не вдалося. Мало хто з пересічних донеччан знає, що у їхньому місті відбувається конгрес україністів. Однак, всі, з ким вдалося поспілкуватися на вулицях, не мають заперечень щодо проведення конференцій на Донецькій землі. Ось, що відповідали городяни.
Жінка: “Это очень здорово, великолепно, потому что это международный, это Донецк и потому что это еще и наш университет. Это очень здорово”.
Чоловік: “Я не чув, що був такой конгрес, но хорошо ставлюсь. Ничего не известно о нем. Потому что, наверне, как-то в средствах информации не очень освещается. Я как-то смотрю каждий день телевізор, ничего не слішу”.
Хлопець: “Я абсолютно нейтрально ставлюсь, то есть, для меня место проведения не имеет значения. Какая разница? Да, слышал, что был конгресс, неделю назад или на днях. Прочитал, по телевизору увидел”.
Дівчина: “Если честно, за конгрес не слышала. В принципе не против, что произошел такой конгрес. По моему мнению, сама культура Украины потихонечку забывается, сама история. Потому, я думаю, что нужно ценить культуру. И Украина есть Украина”.
Міжнародний конгрес україністів в Донецьку завершився. Завтра його учасники роз’їдуться по домівках. А сьогодні всі вони разом на прощання заспівали гімн України.
Шостий конгрес україністів зібрав цього разу в Донецьку найбільше учасників за всю історію свого існування - близько шестисот науковців. Говорить колишній президент Міжнародної асоціації україністів професор Марк фон Гаген.
Франк фон Гаген: “Я думаю, дуже вдалий конгрес. З багатьох точок зору. Більш учасників, ніж раніше, більш української мови, навіть у тих вчених неукраїнського походження. Це стало помітно, що це прогрес. Більш контактів з місцевою інтелігенцією донецькою. І я думаю, що взагалі, ми поставили за ці три роки веб-сайт МАУ перший раз. Так що, надіємося, що це буде інструментом спільноти і спілкування на майбутнє”.
Сьогодні Франк фон Гаген склав свої повноваження на користь академіка Ярослава Яцківа, який відтепер обійматиме посаду голови МАУ. Віце-президентом організації обрали італійку Джованну Броджі Беркофф.
Не дивлячись на дуже піднесену атмосферу конгресу, чимало його учасники розповідали про негаразди, які спіткають їх майже на кожному кроці. У підсумковій резолюції мовиться, що український уряд недостатньо сприяє розвитку науки та освіти, української мови та культури. Багато говорилося й про неналежне фінансування цих галузей життя. Так, за словами ректора Донецького національного університету Володимира Шевченка, щоб на належному рівні провести конгрес, довелося взяти кредит у 500 тисяч гривень у банку. Інакше, відзначив він, не вийшло б відремонтувати аудиторії, де відбувалися наукові засідання.
Макр фон Гаген: “Але, незважаючи на це, я вважаю, що уряд не дав потрібної ваги конгресу і то, що відомий ректор великого університету повинен був щотижня стукати у двері – це стидно і по соромно. Це не потрібно бути так. Так що, ми вдячні міністерству, що вони зробили, але так, як це було зроблено, не повинно повторитися”.
У зв’язку з цим, учасники конгресу ухвалили низку звернень до Президента України Віктора Ющенка, Міністерств освіти та культури, а також до губернатора Донецької області Вадима Чупруна і мера Донецька Олександра Лук’янченка. Науковці просять можновладців створити комітет з мовної політики, який би сприяв розвитку української мови. Окрім цього, вони запропонували вести постійний моніторинг засобів масової інформації щодо дотримання ними закону про мову.
Сприяти реалізації задумів україністів може і створення мережі національно орієнованих інститутів на кшталт інституту Гете не тільки в Україні, а й за її межами. Суперечки щодо його назви почалися вже сьогодні. Одні пропонують увічнити в назві ім''я Івана Франка, інші – Василя Стуса, дехто радить спочатку створити інститут, а не поспішати з обранням назви.
Суперечки точаться і довкола місця проведення наступного конгресу. На думку президента української Національної асоціації україністів пані Ганни Скрипник, його варто влаштувати у Сімферополі.
Ганна Скрипник: “Українська асоціація пропонує, щоб майбутнє наше зібрання відбулося теж у регіоні, який з деяких міркувань може видатися актуальнішим, ніж інші. Хоча поступали пропозиції, щоб таке зібрання відбувалося або в Черкасах, або хоча б у Дніпропетровську, проте пріоритетом ми вважаємо Сімферополь. І хоча дехто скептично говорить: навряд чи вам там вдасться український дух піднести, думаю, що вдасться”.
Щодо часу проведення наступного конгресу, то він, скоріше за все, відбудеться за три-чотири роки. Однак, на цей час спілкування між науковцями з різних країн світу не буде перерване. Вони домовилися, щороку збиратися на регіональні засідання асоціації, а раз на два роки влаштовувати міжнародні конференції.
Між тим вийти до широкого загалу, як бажали україністи, їм поки не вдалося. Мало хто з пересічних донеччан знає, що у їхньому місті відбувається конгрес україністів. Однак, всі, з ким вдалося поспілкуватися на вулицях, не мають заперечень щодо проведення конференцій на Донецькій землі. Ось, що відповідали городяни.
Жінка: “Это очень здорово, великолепно, потому что это международный, это Донецк и потому что это еще и наш университет. Это очень здорово”.
Чоловік: “Я не чув, що був такой конгрес, но хорошо ставлюсь. Ничего не известно о нем. Потому что, наверне, как-то в средствах информации не очень освещается. Я как-то смотрю каждий день телевізор, ничего не слішу”.
Хлопець: “Я абсолютно нейтрально ставлюсь, то есть, для меня место проведения не имеет значения. Какая разница? Да, слышал, что был конгресс, неделю назад или на днях. Прочитал, по телевизору увидел”.
Дівчина: “Если честно, за конгрес не слышала. В принципе не против, что произошел такой конгрес. По моему мнению, сама культура Украины потихонечку забывается, сама история. Потому, я думаю, что нужно ценить культуру. И Украина есть Украина”.
Міжнародний конгрес україністів в Донецьку завершився. Завтра його учасники роз’їдуться по домівках. А сьогодні всі вони разом на прощання заспівали гімн України.
