Лех Валенса, Віктор Ющенко (www.yuschenko.com.ua)Cпершу кілька слів про нашого гостя. 62-річний Лех Валенса - це легендарна постать з періоду боротьби Польщі з комуністичним режимом. За освітою він електрик і фактично все життя, поки у 1990 році не став президентом Польщі, працював на ґданьській верфі. Саме там, під його керівництвом, народився профспілковий рух “Солідарність”. У 1980 році лідерам “Солідарності” вдалося на мить перемогти у протистоянні з тодішньою соціалістичною владою Польщі і таким чином “Солідарність” стала першим зареєстрованим і водночас незалежним профспілковим рухом в країнах соціалістичного блоку.
Проте вже через рік тодішня комуністична влада запровадила у Польщі воєнний стан, а лідерів “Солідарності” кинули за ґрати. У 1983 році Валенсі присудили Нобелівську премію миру за внесок у спробу демократизації Польщі. Валенса брав також участь у підготовці польського “круглого столу” у 1989 році, завдяки якому в державі відбулася мирна передача влада з рук комуністів до демократичних сил. Великою заслугою Валенси вважається те, що під крилами “Солідарності” у протистоянні з комуністами він зміг об''єднати простих робітників, до яких сам належав, із представниками тодішньої польської інтелігенції.
Восени минулого року Лех Валенса на запрошення тодішньої української опозиції прибув до Києва, аби сприяти мирному вирішенню конфлікту поміж владою і опозицією. Під час зустрічі з тодішнім прем''єром Віктором Януковичем Валенса перестерігав його перед спокусою застосування сили до демонстрантів у Києві. За деякими повідомленнями преси, Валенса тоді навіть сказав Януковичу, що люди його повісять на гілляці, якщо влада застосує силу. У розмові з радіо "Свобода" Лех Валенса не підтвердив, що лякав українського політика саме гіллякою, проте наголосив, що саме до цього зводився сенс його слів.
Але краще все почути з перших вуст. Спершу ми попросили пана Валенсу оцінити перші півроку правління нової української влади.
- Я скажу дуже коротко: надто мало часу спливло, щоб підбивати які-небудь підсумки. Я вважаю, що для перших серйозних оцінок, як мінімум, має пройти один рік, а найкраще – п''ять років, щоб мати можливість зробити більш-менш зважені висновки, щоб побачити, що там хороше, що погане, яких можливостей не було використано.
Тоді скажіть хоча б, які, на Вашу думку, тенденції проявляються в Україні під керівництвом помаранчевої влади?
- Як ви знаєте, я робітник-практик. І тому я з практичного боку спостерігав за тим, що відбувалося в Україні. І знаєте, я констатував, що в Україні, по суті, можна було без більших проблем нормально обирати президента, так само можна було нормально обирати депутатів. Проблема полягала в тому, що українці не бажали користуватися правом свого голосу. Ну, це просто, ініціатива завмерла у старій політичній системі. І потім, коли надходив час виборів, ті політики, які зрозуміли, що пересічний громадянин виборами насправді не цікавиться, просто вирішили не віддавати владу. Таким чином в Україні з”явилася влада олігархів.
І коли минулого року частина людей прокинулася і намагалася обрати владу за демократичними стандартами, перед можновладцями постало запитання: це лише мале полум''я чи навпаки –народ почне діяти організовано і стежити за тим, щоб у державі не виникла наступна олігархічна влада. Зрозумійте, я поки що не знаю, я просто ще цього не провірив, якої якості зараз влада в Україні, я не знаю, чи минулого року просто одна група замінила іншу, яка за своєю суттю подібна і таким чином через декілька років в Україну повернеться те, що вже було.
Я українцям бажаю успіху. Я знаю, що нам потрібна демократична Україна, бо тільки з такими державами можна нормально співпрацювати.
Звісно, є запитання: чи після минулорічного уроку Україна вже не дозволить виникнути ще одній владі олігархів, чи буде дивитися владі на руки. З того, що чую, то там взяли під лупу сина президента Ющенка. Для мене це сигнал, що певний громадський контроль все-таки в Україні вже є - може, це провісник глибших змін, завдяки чому виникне справді демократична система і влада олігархів стане немислимою.
Скажіть, чи правда те, що під час минулорічної зустрічі в революційному Києві з тодішнім прем''єр-міністром Віктором Януковичем Ви його застерегли, що у випадку застосування до демонстрантів сили люди повісять його на гілляці?
- Янукович багато говорив про те, яка я видатна людина, хвалив мене. І я не стримався і якось сказав йому таке: шановний, якщо Ви правду кажете, що у Вашій уяві я така велика людина, то я Вам скажу: Ви програли у будь-якому випадку! Ви програєте у випадку, якщо буде повторення виборів демократичним шляхом, але Ви програєте також у випадку, якщо застосуєте до демонстрантів силу. У Вас залишився один тільки вибір – програти з кров’ю на руках чи програти без крові. У Вас іншого шляху не має. Якщо Ви програєте без крові, то може так статися, що колись, у майбутньому, у Вас ще буде шанс чесно перемогти на виборах, але якщо Ви програєте з кров’ю – то Вам гаплик.
Ну, мені так здається, що до нього тоді це дійшло. Дещо раніше Янукович мені повідомив, що військові підрозділи отримали команду, що вони напоготові і що цього уже не можна зупинити. Мені здалося це реальним, і тому я йому розповів про оці два варіанти його програшу і яка між ними різниця. Це справді так було, хоча, я не хочу робити з себе тепер великого героя, мені просто хотілося зробити що-небудь хорошого для України, для Європи.
