Резерви економії газу.

Ґазова криза перших днів року попри всю їх напругу на ситуації з опалюванням помешкань у Дніпропетровську не позначилася. Працювали котельні, не припинялося постачання тепла до лікарень, шкіл, дитячих садків. На виконання Указу президента, рішення Ради Національної безпеки та оборони та розпорядження Кабінету міністрів у області був створений обласний координаційний штаб із забезпечення споживачів ґазом. Ліміти споживання ґазу організаціями та установами відповідно до зменшення ліміту для області були зменшені на 10 відсотків. Працювала оперативна робоча група з вирішення питань забезпечення енергоресурсами підприємств і соціальної сфери області та міські і районні штаби, розроблялися схеми термінового переведення споживачів ґазу на альтернативні види палива та плани виведення з експлуатації об’єктів ґазоспоживання в разі повного відключення ґазу. Фактично завдяки російському Ґазпрому відбулися навчання у ситуації, близькій до критичної. Виявилося що резерви скорочення споживання ґазу є в усіх сферах ґазоспоживання. Узагальнюючи перші результати тих “газових навчань” голова обласної адміністрації Надія Дєєва схарактеризувала ситуацію зі споживанням ґазу у області як суцільне неподобство. За її словами найелементарнішими організаційними заходами споживання ґазу у закладах та установах можна скоротити принаймні на 10 відсотків. Заміна застарілого котельного устаткування і модернізація тепломереж дозволять зберегти ще до 30 відсотків ґазу. Значну економію може дати і застосування альтернативних видів палива. Відтак не було б щастя – допомогло нещастя. Напрямки економії ґазу у побуті і соціальній сфері визначені. Залишається впроваджувати необхідні для того заходи у життя.

З метою визначення заходів для економії енергоресурсів у промисловості у Державному Інституті проектування металургійних заводів була скликана нарада представників металургійних, хімічних і гірничих підприємств, науково-дослідницьких і вищих навчальних установ відповідних профілів. На нараді зазначено що попри відповідні постанови Кабінету Міністрів минулих років на металургійних підприємствах заходи з економії енергоресурсів фактично не проводилися. Відбувалася інтенсивна експлуатація устаткування на зношення, що сприяло підвищенню енергоспоживання. Ввітчизняні наукові розробки, деякі з яких дозволяють економити до половини енергоресурсів, успішно впроваджуються за кордоном і не застосовуються в Україні. Вирішено провести виставку наукових розробок у галузі енергозбереження. Висловлена надія що в умовах подорожчання ґазу власники енергоємних підприємств будуть нарешті змушені впроваджувати наукові новації.

Таки будуть змушені бо тільки за кілька днів ґазової кризи Дніпровський Металургійний комбінат має 12 мільонів гривень збитків. Власник Криворіжсталі, індійська компанія Міттал Стіл взагалі має намір відмовитися від споживання ґазу у доменному процесі, перейшовши тільки на кокс. Ректор Національної Металургійної академії Олександр Величко зазначив:

“Я вважаю що те зниження, яке сьогодні запропоноване на 10 відсотків урядом щодо постачання ґазом підприємств, воно більш-менш реальне. Можна забезпечити таке зниження споживання ґазу навіть тими розробками, які сьогодні мають і підприємства і науково-дослідницькі інститути і університети і це не завжди пов.язане з використанням енергоносіїв. У нас є така проблема як вміст сірки у чавуні і якщо наприклад ту сірку видаляти за межами доменної пічі а у доменній пічі тим не займатись то буде оптимізований режим плавки і у зв’язку з цим будуть знижені витрати природного ґазу, у тому числ, наприклад, на плавку”.

Один з промовців на нараді поставив таке запитання – якщо найбільш енергоємна область України, Дніпропетровська, споживає на рік вісім мільярдів кубометрів ґазу, з яких сім мільярдів споживає промисловість, то куди дівається чи не половина з 77 мільярдів кубометрів, які споживає Україна? Відповіді на це запитання не було. А дійсно, куди зникає той ґаз?