Президент Лєх Качинський не перепросив українців, - наголошують сьогоднішні польські газети. Більшість із них цитує слова, якими президент закінчив свою промову:
“Вміймо ж з милосердям і відвагою молитися до Бога словами: - "І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим". Про це я прошу”.
Після молебня у суботу Радіо Свобода запитало спеціалістку українсько-польських відносин, Богумілу Бердиховську як оцінює факт, що в президент у Павлокомі не сказав магічного слова: - Вибачте. Богуміла Бурдиховська:
“Для мене це медіальний шум. Тобто спочатку медіа нагнітали атмосферу, що буде перепрошую чи не буде. Це, що він сказав тут - було набагато більше”.
Однак колишній польський президент Лєх Валенса сказав Польському пресовому агенству, що президент Качинський повинен таки перепросити українців у Павлокомі. Він ствердив, що Качинський зробив вже багато, тому міг зробити ще півкроку. На думку екс-президента не важливе хто перший перепросить, найважливіше,щоб воно мало місце. Валенса підкреслив, що вчинить це відважніший. "Тут відваги не вистачило" - сказав він.
У неділю журналіст комерційного польського каналу ТVN 24 запитав у інтерв"ю президента Качинського чому не перепросив українців за польські злочини. Президент вівповів, цитую: "Я сказав те, що треба було сказати. Я сказав молитву, яку кожний христіянин повинен говорити щоденно."
У статті "Перепрошення не було" щоденна газета "Дзєннік" наголошує на тому, що зустріч обох президентів у Павлокомі схвально оцінюють спостерігачі польско-українських відносин. Але не тільки. Лідер лівої опозиції депутат Войцєх Олейнічак назвав урочистість у Павлокомі найважливіжшою подією в історії польсько-українських відносин останніх років.
Голова Польсько-українського форуму Генрик Вуєц пригадав журнілістові газети "Жечпосполіта", що слова "Пробачаємо та просимо вибачення" промиовили рік тому ієрархи римо-та греко-католицьких церков. На думку Вуйца, більше, ніж слова цінуються дії. Він вважає, що справжнє примирення між українцями та поляками мало місце на києвському Майдані під час Помаранчевої революції. Інший коментатор "Жечпосполітої" Гжегож Пжебінда, вважає, що обидві сторони ще не дозріли до слова "Вибачте".
Натомість коментатор "Газети виборчої" Марцін Войцєховський критикує, що під час торжеств не надано голосу представнику колишніх українських жителів Павлокоми. Йому не сподобались також написи на могилах. На пам’ятнику українським жертвам написано лише: "Трагічно загинули в березні 1945 року". Натомість на пам’ятнику 9 полякам, яких правдоподібно забило українське підпілля видніє напис: "Загинули від рук українських націоналістів". Чому одних вбивців називається по імені а про других мовчить? - питає коментатор "Газети виборчої". Марцін Войцєховський згадує слова кардинала Любомира Гузара, про те, що далекий ще шлях до повного зрозуміння та примирення між українцями і поляками.
Цікаво, що акт польсько-українського примирення не пройшов не поміченим для деяких оглядачів із сусідніх країн. Оглядач чеської газети «Лідове новіни» проводить паралель між спробами поляків «очистити» від українців свої терени і подібними спробами тодішньої чехословацької влади вислати з країни судетських німців. Як і в українців і поляків, їхній біль не стихає. Та на думку чеського журналіста, і їм потрібно примиритися в ім’я майбутнього Європи, як це роблять українці і поляки.
“Вміймо ж з милосердям і відвагою молитися до Бога словами: - "І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим". Про це я прошу”.
Після молебня у суботу Радіо Свобода запитало спеціалістку українсько-польських відносин, Богумілу Бердиховську як оцінює факт, що в президент у Павлокомі не сказав магічного слова: - Вибачте. Богуміла Бурдиховська:
“Для мене це медіальний шум. Тобто спочатку медіа нагнітали атмосферу, що буде перепрошую чи не буде. Це, що він сказав тут - було набагато більше”.
Однак колишній польський президент Лєх Валенса сказав Польському пресовому агенству, що президент Качинський повинен таки перепросити українців у Павлокомі. Він ствердив, що Качинський зробив вже багато, тому міг зробити ще півкроку. На думку екс-президента не важливе хто перший перепросить, найважливіше,щоб воно мало місце. Валенса підкреслив, що вчинить це відважніший. "Тут відваги не вистачило" - сказав він.
У неділю журналіст комерційного польського каналу ТVN 24 запитав у інтерв"ю президента Качинського чому не перепросив українців за польські злочини. Президент вівповів, цитую: "Я сказав те, що треба було сказати. Я сказав молитву, яку кожний христіянин повинен говорити щоденно."
У статті "Перепрошення не було" щоденна газета "Дзєннік" наголошує на тому, що зустріч обох президентів у Павлокомі схвально оцінюють спостерігачі польско-українських відносин. Але не тільки. Лідер лівої опозиції депутат Войцєх Олейнічак назвав урочистість у Павлокомі найважливіжшою подією в історії польсько-українських відносин останніх років.
Голова Польсько-українського форуму Генрик Вуєц пригадав журнілістові газети "Жечпосполіта", що слова "Пробачаємо та просимо вибачення" промиовили рік тому ієрархи римо-та греко-католицьких церков. На думку Вуйца, більше, ніж слова цінуються дії. Він вважає, що справжнє примирення між українцями та поляками мало місце на києвському Майдані під час Помаранчевої революції. Інший коментатор "Жечпосполітої" Гжегож Пжебінда, вважає, що обидві сторони ще не дозріли до слова "Вибачте".
Натомість коментатор "Газети виборчої" Марцін Войцєховський критикує, що під час торжеств не надано голосу представнику колишніх українських жителів Павлокоми. Йому не сподобались також написи на могилах. На пам’ятнику українським жертвам написано лише: "Трагічно загинули в березні 1945 року". Натомість на пам’ятнику 9 полякам, яких правдоподібно забило українське підпілля видніє напис: "Загинули від рук українських націоналістів". Чому одних вбивців називається по імені а про других мовчить? - питає коментатор "Газети виборчої". Марцін Войцєховський згадує слова кардинала Любомира Гузара, про те, що далекий ще шлях до повного зрозуміння та примирення між українцями і поляками.
Цікаво, що акт польсько-українського примирення не пройшов не поміченим для деяких оглядачів із сусідніх країн. Оглядач чеської газети «Лідове новіни» проводить паралель між спробами поляків «очистити» від українців свої терени і подібними спробами тодішньої чехословацької влади вислати з країни судетських німців. Як і в українців і поляків, їхній біль не стихає. Та на думку чеського журналіста, і їм потрібно примиритися в ім’я майбутнього Європи, як це роблять українці і поляки.