Говорить директор Центру історії та розвитку української мови Наталя Голікова:
«Є замовлення вже провести роботу саме із держслужбовцями, це по-перше, аби вивчили українську мову, звичайно, хто її не знає, і вдосконалили її ті, що знають не на належному рівні. А надалі започаткуємо і продовжуватимемо роботу саме в такому руслі. Я надіюсь, що наш Центр буде охоплювати всіх тих, хто буде звертатись за різними рекомендаціями, і прохання простих людей, як то кажуть, теж будемо враховувати».
Однак, як зазначають у центрі, пріоритет — навчання чиновників, а люди, які, приміром, не знають мови через те, що не так давно живуть в Україні, зможуть поки що одержувати від викладачів тільки разові консультації. Творці центру зізнаються — авторитет державної мови в регіоні не дуже високий. Декан факультету української філології Дніпропетровського Національного університету Ірина Попова:
«Відкриття такого Центру є справою дуже потрібною, тому що, на жаль, ми повинні сьогодні констатувати той факт, що за 15 років незалежної України мовного Ренесансу не відбулося. І не зважаючи на те, що українська мова захищена на рівні державної, але все ж таки існують проблеми сьогодні в мовному будівництві».
Нагадаю, у травні цього року Дніпропетровська міська рада, більшість депутатів якої , до речі, виступають на сесіях і говорять у побуті виключно російською, з ініціативи Партії регіонів вирішила надати російській мові статусу регіональної. Упродовж майже двох місяців під стінами міськради стояло наметове містечко противників цієї ухвали, захисників української мови. Дівчата, учасниці акції, роздавали депутатам підручники з української мови для 7-го класу, і ті — брали.
А вже у липні прокурору міста Миколі Горностаєву вдалося домогтися судового оскарження рішення міськради і скасування «особливого» статусу російської у місті.
До цього додам, що, за останнім переписом, понад дві третини мешканців Дніпропетровська вважають себе українцями. У місті, за офіційною інформацією, немає жодної школи чи вузу з російською мовою навчання.