„Такого не повинно бути, щоб на федеральному рівні ми надавали підтримку різним ініціативам, а на місцях закривали молодіжні центри. Кожний закритий такий центр – це внесок у посилення правого екстремізму в Німеччині, оскільки праві ектремісти йдуть туди, де бракує демократичної роботи з молоддю”.
Голова спілки „Покажи своє обличчя” Уве-Карстен Хайе звернув увагу на те, що на сході Німеччини є регіони, де крім офісів праворадикальної Націонал-демократичної партії нема жодних інших установ, які б опікувалися проблемами населення. Він виступив за вироблення довготермінової стратегії, щоб, як сказав Хайе, „відвоювати цей простір”.
Більшість політичних партій у Німеччині, однак, вважають ідею проведення демократичного саміту невдалою. Замість цього християнські демократи та ліберали пропонують посилити переслідування неонацистів з боку правоохоронців та більше займатися політичною освітою. Представник Християнсько-демократичного союзу Вольфґанґ Босбах, зокрема, сказав:
„Нам не бракує самітів. Ми вже достатньо проводимо їх. Що нам потрібно, так це рішуче втручання в ситуацію. Саміт же не допоможе приборкати жодного правого радикала”.
„Зелені”, у свою чергу, вимагають довгострокового забезпечення державним фінансуванням антинеонацистських ініціатив, що допоможе посилити громадянське суспільство. Водночас голова союзу „Проти забуття – за демократію” Йоахім Ґаук застеріг від того, щоб віддавати програми з боротьби з правим екстремізмом до рук місцевої влади. На його думку, такими програмами й надалі має опікуватися центральна влада. Ґаук припустив, що чимало комун, щоб не зіпсувати свій імідж, ніколи з власної ініціативи не попросять гроші для антинеонацистських проектів.