Офіційні кола фактично всіх держав світу не визнають ні нинішньої придністровської влади, ні виборів, що там відбуваються. Лише Росія та невизнані самопроголошені республіки, як Південна Осетія чи Абхазія, збираються послати своїх офіційних спостерігачів на президентські вибори у Придністров’ї 10 грудня.
Переможець на виборах? Запитання риторичне
Хто може виграти вибори? Це, як вважає більшість аналітиків, суто риторичне питання. Вся повнота влади в республіці належить Смірнову та його прибічникам. Серед інших кандидатів на цих виборах є ще три висуванці. Двох із них, бізнесмена Петра Томайли та комуніста, журналіста Надєжду Бондаренко, всі вважають суто технічними кандидатами.
Опозиційним Смірнову бачать лише журналіста Андрія Сафонова, який не без труднощів зареєструвався в останній момент. Сафонов притримується у своїй програмі міжнародної позиції щодо Придністров’я як складової частини Молдови, з якою Тирасполь і має вирішувати свої проблеми.
Але з цією прозахідною програмою Сафонов не має серйозних шансів протистояти Смірнову, який організував майже стовідсоткову підтримку повній незалежності Придністров’я на вересневому цього року референдумі в Тирасполі. Та й засоби інформації тут повністю під контролем прихильників Ігоря Смірнова.
Якими б не були результати виборів президента Придністров’я 10 грудня 2006 року, ніхто у світі офіційно їх не визнає. Бо всі бачать лише один шлях вирішення придністровської проблеми — на рівні п’ятисторонніх переговорів за участі Молдови, Придністров’я, України, Росії та ОБСЄ, які тривають уже кілька років.