«Бідність попри роботу» – останнім часом такий вислів можна часто почути в Німеччині. В країні нараховується майже два з половиною мільйони осіб, які,попри тяжку працю, ледве зводять кінці з кінцями. Грошей цим людям не вистачає не тому, що вони живуть на широку ногу: вони просто отримують мізерні зарплати. За таких умов не може бути й мови ані про одруження, ані про дітей, а відвідування кіно або дискотеки належить до категорії люксу.
Мізерні зарплати стають дедалі популярнішими у працедавців
Впадає в око те, що такі «демпінгові» зарплати стають дедалі поширенішими серед працедавців. Аби зупинити цю тенденцію, соціал-демократи й запропонували для певних галузей визначити рівень зарплат, нижче якого вони опускатися не можуть. Їх підтримують також профспілки. Голова Федерального об''єднання профспілок Німеччини Міхаель Зоммер наголошує: «Ми вимагаємо зарплат, з яких люди могли б жити. Сім євро п''ятдесят центів (на годину), на яких ми наполягаємо, це справді великими грошима не назвеш, це найнижча межа».
Підприємці розраховують, що їхнім працівникам доплачуватиме держава
За словами експертів, підприємці часто навмисно тримають зарплати надто низькими. Вони знають, що частину грошей, яких працівникам не вистачає для прожиткового мінімуму, ті можуть отримати від держави як допомогу для безробітних.
Науковий співробітник Інституту проблем праці й техніки Ґерхард Бош вважає, що така практика є нічим іншим, як субсидіюванням підприємств. Він теж вважає за доцільне подумати про запровадження мінімальної зарплати, скажімо, для перукарів, кельнерів, прибиральників. Представники ж консервативних партій та самі підприємці про це навіть нічого чути не хочуть.
Голова Федерального союзу працедавців Дітер Хундт наголошує: «Ми відхиляємо будь-які міркування в напрямку мінімальних зарплат. Визначення таких меж знищує робочі місця. Створюються умови для нелегальної зайнятості, а робочі місця переносять за кордон».
Після того, як цього тижня представникам правлячої коаліції так і не вдалося домовитися з цього питання, його розгляд перенесли на початок березня.
Мізерні зарплати стають дедалі популярнішими у працедавців
Впадає в око те, що такі «демпінгові» зарплати стають дедалі поширенішими серед працедавців. Аби зупинити цю тенденцію, соціал-демократи й запропонували для певних галузей визначити рівень зарплат, нижче якого вони опускатися не можуть. Їх підтримують також профспілки. Голова Федерального об''єднання профспілок Німеччини Міхаель Зоммер наголошує: «Ми вимагаємо зарплат, з яких люди могли б жити. Сім євро п''ятдесят центів (на годину), на яких ми наполягаємо, це справді великими грошима не назвеш, це найнижча межа».
Підприємці розраховують, що їхнім працівникам доплачуватиме держава
За словами експертів, підприємці часто навмисно тримають зарплати надто низькими. Вони знають, що частину грошей, яких працівникам не вистачає для прожиткового мінімуму, ті можуть отримати від держави як допомогу для безробітних.
Науковий співробітник Інституту проблем праці й техніки Ґерхард Бош вважає, що така практика є нічим іншим, як субсидіюванням підприємств. Він теж вважає за доцільне подумати про запровадження мінімальної зарплати, скажімо, для перукарів, кельнерів, прибиральників. Представники ж консервативних партій та самі підприємці про це навіть нічого чути не хочуть.
Голова Федерального союзу працедавців Дітер Хундт наголошує: «Ми відхиляємо будь-які міркування в напрямку мінімальних зарплат. Визначення таких меж знищує робочі місця. Створюються умови для нелегальної зайнятості, а робочі місця переносять за кордон».
Після того, як цього тижня представникам правлячої коаліції так і не вдалося домовитися з цього питання, його розгляд перенесли на початок березня.