Тоді Курманбек Бакієв був із опозицією, яка вірила йому, як і багатьом членам нинішнього уряду Алмаза Атамбаєва. Але нинішні опозиціонери розчарувалися політикою офіційного Бішкека. Про це сказав Радіо Свобода у понеділок Акилбек Насиралієв, один із активних учасників мітингу в селі Байтік поблизу Бішкека: «Ніяких змін за два попередніх роки у владі і політиці не відбулося. Бакієв йде старою дорогою (колишнього президента Акаєва) і він навіть пішов далі – у зміцненні родинних позицій у владі і нарощуванні корупції».
Спроба знайти компроміс
Президент Бакієв намагається знайти компроміс із опозицією. Після осінніх виступів опозиції він виконав низку вимог свої опонентів – погодився змінити Конституцію, частково обрізавши свої повноваження. Але вже у грудні прихильники президента у парламенті домоглися відновлення його впливу.
У понеділок очікується завершення роботи над проектом нової Конституції, де, як очікують, Курманбек Бакієв продемонструє нові поступки опозиції.
Прес-секретар президента Киргизстану Нурлан Шакієв сказав Радіо Свобода: «Для дострокових президентських виборів немає ніякої юридичної підстави. Дивно, що сили опозиції, розуміючи це, продовжують вимагати їх».
Речник президента також зауважив, що влада виконує свої зобов‘язання щодо більшої свободи мас-медіа та свободи зібрання, давши дозвіл на проведення нинішніх мітингів. А тим часом опозиція збирає своїх прихильників до Бішкека, де триває акція голодування прихильників Об’єднаного фронту. Очікується, що у середу в столиці у демонстрації візьмуть участь понад 70 тисяч прихильників руху «За реформи» і Об’єднаного фронту «За гідне майбутнє Киргизстану».
Чи схожі нинішні політичні протистояннях в Україні і Киргизстані?
Своїм баченням можливих паралелей між подіями в Україні і Киргизстані поділився з Радіо Свобода російський політолог Станіслав Бєлковський: «Ситуації, звичайно, якісно різні. Хоча є спільні елементи, які стосуються ментально-політичної різниці між двома частинами країн. У Киргизстані – це різниця між Північчю та Півднем країни, а в Україні, ми знаємо, що це ментальна різниця між колишніми частинами різних імперій. І це, звичайно, впливає на політичний процес, хоча в Киргизстані цей політичний процес набагато більше мотивується клановими інтересами, мотивується виключно азійськими політичними факторами. І у цьому плані є велика різниця між якістю політичних процесів у двох країнах».
Станіслав Бєлковський передбачає, що політичні еліти обох країн зроблять все для того, щоб домовитися і не доводити справу до непередбачуваної народної стихії на вулицях.