
Сезонні коливання?
На думку директора Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігоря Бураковського, падіння курсу долара в українських обмінниках частково пов’язаний із сезонними коливаннями.
Ігор Бураковський: «Багато людей влітку здають іноземну валюту для того, щоб оплатити відпустки. Крім того, не слід забувати, що сьогодні все більше в обіг входить євро, в тому числі і для туристичних потреб. Таким чином люди, в яких були долари, можуть їх здавати, щоб конвертувати в євро і в такий спосіб оплатити свій відпочинок. Ну і до певної міри за цією тенденцією стоїть те, що на сьогодні відбувається певне послаблення долара на світових ринках, і через певну систему зв’язків ми це спостерігаємо і на українському ринку».
Не падіння долара, а зміцнення гривні?
Нинішня тенденція – це не падіння курсу долара, а зміцнення гривні, вважає колишній заступник голови Нацбанку Ярослав Солтис: «Люди хочуть реальних грошей, щоб за них купувати товар. Українська торгівля не має права приймати долари. Люди хочуть купувати товари, а в них є долари, і вони хочуть їх здавати. А Національному банку долари, валютні резерви вже не треба в такому об’ємі, як раніше. Іде надходження валютної виручки, гривня стабільна. Це, по суті, не падіння долара, це укріплення гривні відносно долара. Але відносно євро гривня падає. По-друге, значна тінізація української економіки. За різними оцінками, від 40 до 70%. Тіньовий ринок працює на іноземній валюті. Взявши долари, людина хоче щось купити, їй потрібні гривні. Це вихід тіньової економіки в офіційну».
«Україна із запізненням, але повторює досвід Угорщини, Чехії та Словаччини»
Спекулятивне зниження курсу долара в обмінних пунктах передусім пов’язане з припливом валюти в Україну, каже в інтерв’ю Радіо Свобода фінансовий аналітик Ігор Шпак: «Україна чим далі, тим більше у своєму економічному розвитку нагадує східноєвропейські економіки, які мали дефіцит торгового балансу. Їхній імпорт товарів перевищував експорт, але водночас негативне сальдо зовнішньоекономічного торгового балансу вдало компенсувалося інвестиційним процесом, так званого фінансового рахунку. Тобто, і коротко- і довготермінові інвестиції компенсували цей дефіцит. Україна із запізненням, але повторює досвід Угорщини, Чехії та Словаччини. На сьогодні ми маємо значний дефіцит торгового балансу, який компенсується припливом валют у вигляді коротко- та середньострокових інвестицій».
Шанувальники складніших пояснень звертають увагу на те, що голова Національного банку України Володимир Стельмах займає почесне 28-ме місце у списку «Нашої України – Народної самооборони». Втім, на думку багатьох економістів, це значно не вплине на політику Нацбанку, оскільки її визначають заздалегідь.