«Златибор ще з давніх часів відкрив сам народ, передусім завдяки його благотворним властивостям, які в ті часи незрозумілим, чудодійним способом покращували здоров’я людей. Досить давно, кілька століть тому, сюди почали прибувати і молоді, і старі люди.Частіше заможні, але нерідко й бідні. Златибор на сьогодні є найбільш розвиненим гірським туристичним маршрутом у Сербії».
У ХХ столітті туристична пропозиція Златибора збагатилася. Споруджене велике число спортивних майданчиків, басейнів, лижні траси, а також торговий центр, велике число готелів та санаторіїв, апартаментів та ресторанів. На Златиборі гріх не потрапити у автентичне «Старе село» з XIX століття під назвою Сіроґойно. Цей унікальний етнологічний музей просто неба презентує традиційну матеріальну i духовну спадщину сербського села. Докладніше про Сіроґойно нам розповіла мистецтвознавець Зоріца Івкович:
«Сіроґойно зберігає риси традиційного будівництва златиборського краю. У ширшому контексті це є дерев’яні хати, які минулими століттями будувалися на гірських теренах, де жили серби. Усі об’єкти оригінальні, автентичні, збережені у повній красі. Усе будувалося з природного матеріалу. Це були майстри, які самі дійшли до найкращих рішень у конструктивному та естетичному планах, у організації простору й у самій організації родинного життя».
У перекладі українською мовою Златибор — „золота сосна“, адже "сосна" сербською буде "бор". Про виникнення назви Златибор існує кілька легенд. Найімовірнішою здається походження імені від білих сосен з жовтими хвойними голками, кольору старого золота, які перекривають хвилясті схили навколишніх гір. А може, це і від пасовиськ, які восени набувають жовтого кольору, кольору золота. Та найкраще було б відвідати Златибор: погляд на краєвид, можливо, зродить у мандрівника особисту версію походження назви.