Відмова від газового посередника можлива лише за умови, що цього захоче російська сторона, каже екс-керівник «Нафтогазу» Олексій Івченко, за часів головування якого і були створені нинішні газові схеми. «Якщо російська сторона узгодить без посередника поставку газу в Україну, то це може відбутися, якщо ні – то цього не буде. Тому що засновником РосУкрЕнерго на 50% з російської сторони є російський Газпром. До цього часу вони говорили, що така схема поставки газу через РосУкрЕнерго їх влаштовує».
Відхід компанії РосУкрЕгерго вигідний для України, оскільки це дозволить зробити прозорішою систему газопостачання, зазначає експерт Ради з енергетичної політики Олена Вітер. Разом з тим це дозволить Росії ставити питання про нову ціну на газ. «Буде йтися знову про ціну, про яку говорили ще в кінці 2005 року – це 230 доларів. Однак, зважаючи на те, що за конфліктом Україна – Росія спостерігають і європейські країни, і США, цілком імовірно, що 230 – це лише політична ціна, яка в ході переговорів буде знижуватися». Кому ж сьогодні вигідна присутність посередника на газовому ринку?
Колишній член парламентського комітету з ПЕК Михайло Волинець вважає, що на даний період вигідно уряду Януковича: «Саме уряд Януковича досить тісно працював з Фірташем. Також це було вигідно російському бізнесу. Деякі експерти стверджують, що також за цим стояв Путін. Пряме відношення до цього мав Івченко. Фірташ сам з Чернівців, і, схоже, що вони мали давні зв’язки, а цю ниточку проводив саме Івченко».
Нинішні схеми газопостачання в Україні були закладені урядом Юрія Єханурова. Відповідно до українсько-російських угод від 4 січня 2006 року «блакитне паливо» до Україні постачається через спільне підприємство «УкрГазЕнерго», яке в свою чергу закуповує газ не напряму у російського «Газпрому», а ще у одного посередника – компанії «РосУкрЕнерго». 50-відсоткова частка в «РосУкрЕнерго» належить Росії, решта – українським громадянам Дмитру Фірташу та Івану Фурсіну.
Відхід компанії РосУкрЕгерго вигідний для України, оскільки це дозволить зробити прозорішою систему газопостачання, зазначає експерт Ради з енергетичної політики Олена Вітер. Разом з тим це дозволить Росії ставити питання про нову ціну на газ. «Буде йтися знову про ціну, про яку говорили ще в кінці 2005 року – це 230 доларів. Однак, зважаючи на те, що за конфліктом Україна – Росія спостерігають і європейські країни, і США, цілком імовірно, що 230 – це лише політична ціна, яка в ході переговорів буде знижуватися». Кому ж сьогодні вигідна присутність посередника на газовому ринку?
Колишній член парламентського комітету з ПЕК Михайло Волинець вважає, що на даний період вигідно уряду Януковича: «Саме уряд Януковича досить тісно працював з Фірташем. Також це було вигідно російському бізнесу. Деякі експерти стверджують, що також за цим стояв Путін. Пряме відношення до цього мав Івченко. Фірташ сам з Чернівців, і, схоже, що вони мали давні зв’язки, а цю ниточку проводив саме Івченко».
Нинішні схеми газопостачання в Україні були закладені урядом Юрія Єханурова. Відповідно до українсько-російських угод від 4 січня 2006 року «блакитне паливо» до Україні постачається через спільне підприємство «УкрГазЕнерго», яке в свою чергу закуповує газ не напряму у російського «Газпрому», а ще у одного посередника – компанії «РосУкрЕнерго». 50-відсоткова частка в «РосУкрЕнерго» належить Росії, решта – українським громадянам Дмитру Фірташу та Івану Фурсіну.