Доступність посилання

ТОП новини

Чергове подорожчання? Італійське ноу-хау, як заощаджувати


Наталка Кудрик Рим, 6 грудня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Останні кілька місяців жителі Італії нічим так серйозно не переймаються, як постійним подорожчанням, особливо продуктів харчування. Маловтішною стала і новина, що напередодні Різдва через високу інфляцію конверт із тринадцятою зарплатою буде куценьким. Щоб зберегти вагу власного гаманця, деякі спритні італійці шукають нові шляхи заощадження.

Найближчий супермаркет – через дорогу, оренда візка в один євро і гайда у мандри між яскравими полицями з чорно-білими цінниками. У такий спосіб щомісяця кожна італійська родина витрачає в середньому 467 євро на продукти і напої. Найбільше з цієї суми припадає на м’ясо, фрукти та овочі. Наразі малопоширений, але який набуває популярності, і, якщо вірити очевидцям, ощадливіший спосіб поповнення домашнього холодильника – групові закупи.

Згуртовуються по 5-10 осіб

Мешканці згуртовуються до 5-10 осіб і закуповують продукти безпосередньо у малих фірм-виробників. Овочі, фрукти, сири, молоко та м’ясо не мають етикетки відомої марки, але продукти, запевняють виробники, якісні та екологічно чисті. Покупці розділяють між собою придбане та залишаються задоволеними і якістю товару, і ціною, яку має сплатити у загальний кошик кожний член групи.

Одна з жінок, котра вже відчула переваги таких закупів, сказала Радіо Свобода: «Купуєш тільки те, що необхідно, і в кінці місяця усвідомлюєш, що не викинув гроші на вітер, а навпаки заощадив. Я, наприклад, за місяць витратила 20 євро на харчування».

Математика проста: кілограм груш у магазині коштує 3 євро, разом із групою купуєш за 2,60. Шпинат і огірки обійдуться також на 15-20 відсотків дешевше, ціна апельсинів виходить майже удвічі меншою, ніж у супермаркеті.

«Групові закупи» мають і свої мінуси

Подібні закупи, ясна річ, вимагають певної організації: обрати керівника групи, котрий контактує з виробником, потім раз на тиждень збиратися у визначеному місці для розподілу товару...

Попри переваги таке підходить не всім, зауважив один досвідчений сім’янин: «У моєму випадку, це не дуже вдалий спосіб робити закупи, коли я і моя дружина щодня на роботі. Мені незручно бути залежним, долучатися до групових закупок, бо ж не можу щоразу брати відгули, щоб у певний день, у визначений час дістатися за товаром».

Рецепти заощадження на прикладі групових закупок не вичерпуються. Молоко, на яке щороку італійська сім’я витрачає понад 200 євро, радять тепер купувати на розлив у автоматичних дистриб’юторах, які поповнюються щодоби. Літрова пляшка лише за один євро, тоді як та сама пляшка з марковою етикеткою на полиці магазину сягає півтора євро.

Поради заощадливих споживачів і виробників вважають слушними, але багато хто зауважує, що важко знайти італійця, котрий би уміло економив на харчах. Хіба що напередодні свят, бо треба залишити кошти і для подарунків. А рідко який татко захоче у різдвяну ніч розповідати дитині байку: знаєш, Дід Мороз цього року дуже зайнятий і не завітає до нашої оселі.
XS
SM
MD
LG