Нині більшість країн Євросоюзу відмовляються визнавати диплом кваліфікованих спеціалістів, що не є громадянами ЄС.
Українка Лілія Пивовар отримала професію перекладача з англійської та італійської мов у Національному лінгвістичному університеті Києва. За сімейними обставинами змушена була переїхати до Італії, однак роботи за фахом знайти не змогла, тому що її український диплом італійські роботодавці не визнають.
«Я вже два роки живу в Італії, – каже вона. – В Україні здобула спеціальність перекладача з італійської та англійської мов, намагалась знайти роботу в Італії, але це не так просто, як здається. Дуже багато європейців вважають, що наша освіта не є на належному рівні, щоб надавати нам роботу. За словами італійців, наш диплом не відповідає стандартам Євросоюзу».
Щоб працювати за спеціальністю, Лілія Пивовар змушена була вступити до італійського університету в Мілані практично на той самий факультет. «Зараз я вивчаю чеську та англійську мови. Більшість тих екзаменів, які зараз складаю, я вже складала в Україні», – зауважує вона.
«Блакитна карта»: народження в муках
Європейці почнуть визнавати диплом спеціаліста після затвердження «блакитної карти». Рішення про цей документ євродепутати ухвалили ще в 2009 році.
До кінця літа 2011 року країни ЄС мають врегулювати законодавство, щоб рішення набуло чинності. Досі цього не зроблено.
«Блакитна карта» надаватиме право на 4-річне проживання та працю висококваліфікованим спеціалістам із країн, що не є членами Євросоюзу. Документ також дозволить їм привезти до Європи родину.
Як написала у європейській пресі єврокомісар Сесілія Мальмстрем, «блакитна карта» допоможе Європі розв’язати проблему браку кадрів всередині самого Євросоюзу. Якщо рішення буде гальмуватись, вже в недалекому майбутньому в Євросоюзі буде нікому працювати, зазначила у відкритому листі Мальмстрем.
За її словами, чимало депутатів Європарламенту нині спекулюють цією темою, адже в ЄС існує побоювання, що робоча сила із країн, що розвиваються, зможе спричинити зниження зарплат чи навіть зруйнувати ринок праці.
Страхи європейців
Питання «блакитної карти» спричинило бурхливу дискусію в Європарламенті під час слухань у липні цього року. Деякі європейські ЗМІ назвали це засідання скандальним, коли лідер Незалежної партії Великобританії, євродепутат Найджел Фараж заявив, що відкриття кордонів для висококваліфікованих спеціалістів зможе похитнути крісло спеціалістів європейських.
«Давайте побудуємо Європу, де ми разом збираємось, маємо угоду про вільну торгівлю, погоджуємо мінімальні умови праці та середовища. Ми можемо зробити всі ці речі без Європейської комісії, Європейського парламенту чи Європейського суду. Те, що ми зробили в НАТО з питаннями безпеки. Так, це означатиме втрату вашої роботи, пане Баррозу, – заявив під час виступу в Європарламенті Найджел Фараж, звертаючись до президента Єврокомісії Жозе Мануела Баррозу, – але, крім цього, що нам заважає робити таку річ, як зріла демократія? Ми це можемо зробити, це позитивний крок вперед. Бо якщо ми заберемо в людей можливість керувати собою і передамо цю функцію Єврокомісії, ми накличемо на Європу повстання та насильство. Давайте йти демократичним шляхом».
«Блакитна карта» – стимул для міграції українців
Тим часом депутат Європарламенту від Польщі Павел Залевський в інтерв’ю Радіо Свобода зауважив, що основною робочою силою в Євросоюзі можуть стати українці, росіяни та білоруси. За даними Організації з економічної співпраці та розвитку, лише в 2009 році до Польщі мігрувало понад 10 тисяч українців.
Утім, депутат переконаний, що «блакитна карта» лише сприятиме ринкові праці, адже вона відкриє кордони не для всіх, а лише для професіоналів, каже Павел Залевський.
«Я не думаю, що питання «блакитної карти» якимось чином суперечитиме інтересам Польщі. Навіть при тому, що ми у Польщі мали дуже багато українців, ніхто не скаржився. Адже тут не йдеться про відкриття кордонів для всіх чи про якісь нерегульовані методи на ринку праці. Це не те, що цікавить Європу. Ми підтримуємо відкриття кордонів у Європу для українських спеціалістів», – зазначив депутат Європарламенту від Польщі.
За даними Організації з економічної співпраці та розвитку, Україна є лідером у списку нових мігрантів до Польщі та Чехії. Більшість українців реєструється в цих країнах як підприємці. Українські експерти заявляють, що станом на 2008 рік за кордоном перебувало 4 з половиною мільйони українських трудових мігрантів.
Українка Лілія Пивовар отримала професію перекладача з англійської та італійської мов у Національному лінгвістичному університеті Києва. За сімейними обставинами змушена була переїхати до Італії, однак роботи за фахом знайти не змогла, тому що її український диплом італійські роботодавці не визнають.
«Я вже два роки живу в Італії, – каже вона. – В Україні здобула спеціальність перекладача з італійської та англійської мов, намагалась знайти роботу в Італії, але це не так просто, як здається. Дуже багато європейців вважають, що наша освіта не є на належному рівні, щоб надавати нам роботу. За словами італійців, наш диплом не відповідає стандартам Євросоюзу».
Щоб працювати за спеціальністю, Лілія Пивовар змушена була вступити до італійського університету в Мілані практично на той самий факультет. «Зараз я вивчаю чеську та англійську мови. Більшість тих екзаменів, які зараз складаю, я вже складала в Україні», – зауважує вона.
«Блакитна карта»: народження в муках
Європейці почнуть визнавати диплом спеціаліста після затвердження «блакитної карти». Рішення про цей документ євродепутати ухвалили ще в 2009 році.
До кінця літа 2011 року країни ЄС мають врегулювати законодавство, щоб рішення набуло чинності. Досі цього не зроблено.
«Блакитна карта» надаватиме право на 4-річне проживання та працю висококваліфікованим спеціалістам із країн, що не є членами Євросоюзу. Документ також дозволить їм привезти до Європи родину.
Як написала у європейській пресі єврокомісар Сесілія Мальмстрем, «блакитна карта» допоможе Європі розв’язати проблему браку кадрів всередині самого Євросоюзу. Якщо рішення буде гальмуватись, вже в недалекому майбутньому в Євросоюзі буде нікому працювати, зазначила у відкритому листі Мальмстрем.
За її словами, чимало депутатів Європарламенту нині спекулюють цією темою, адже в ЄС існує побоювання, що робоча сила із країн, що розвиваються, зможе спричинити зниження зарплат чи навіть зруйнувати ринок праці.
Страхи європейців
Питання «блакитної карти» спричинило бурхливу дискусію в Європарламенті під час слухань у липні цього року. Деякі європейські ЗМІ назвали це засідання скандальним, коли лідер Незалежної партії Великобританії, євродепутат Найджел Фараж заявив, що відкриття кордонів для висококваліфікованих спеціалістів зможе похитнути крісло спеціалістів європейських.
«Давайте побудуємо Європу, де ми разом збираємось, маємо угоду про вільну торгівлю, погоджуємо мінімальні умови праці та середовища. Ми можемо зробити всі ці речі без Європейської комісії, Європейського парламенту чи Європейського суду. Те, що ми зробили в НАТО з питаннями безпеки. Так, це означатиме втрату вашої роботи, пане Баррозу, – заявив під час виступу в Європарламенті Найджел Фараж, звертаючись до президента Єврокомісії Жозе Мануела Баррозу, – але, крім цього, що нам заважає робити таку річ, як зріла демократія? Ми це можемо зробити, це позитивний крок вперед. Бо якщо ми заберемо в людей можливість керувати собою і передамо цю функцію Єврокомісії, ми накличемо на Європу повстання та насильство. Давайте йти демократичним шляхом».
«Блакитна карта» – стимул для міграції українців
Тим часом депутат Європарламенту від Польщі Павел Залевський в інтерв’ю Радіо Свобода зауважив, що основною робочою силою в Євросоюзі можуть стати українці, росіяни та білоруси. За даними Організації з економічної співпраці та розвитку, лише в 2009 році до Польщі мігрувало понад 10 тисяч українців.
Утім, депутат переконаний, що «блакитна карта» лише сприятиме ринкові праці, адже вона відкриє кордони не для всіх, а лише для професіоналів, каже Павел Залевський.
«Я не думаю, що питання «блакитної карти» якимось чином суперечитиме інтересам Польщі. Навіть при тому, що ми у Польщі мали дуже багато українців, ніхто не скаржився. Адже тут не йдеться про відкриття кордонів для всіх чи про якісь нерегульовані методи на ринку праці. Це не те, що цікавить Європу. Ми підтримуємо відкриття кордонів у Європу для українських спеціалістів», – зазначив депутат Європарламенту від Польщі.
За даними Організації з економічної співпраці та розвитку, Україна є лідером у списку нових мігрантів до Польщі та Чехії. Більшість українців реєструється в цих країнах як підприємці. Українські експерти заявляють, що станом на 2008 рік за кордоном перебувало 4 з половиною мільйони українських трудових мігрантів.
