Доступність посилання

ТОП новини

Правдива брехня, або квотний принцип «без жодних квот»


Перше засідання Верховної Ради України восьмого скликання, 27 листопада 2014 року
Перше засідання Верховної Ради України восьмого скликання, 27 листопада 2014 року
(Рубрика «Точка зору»)

«Вносяться пропозиції щодо політично відповідального уряду, а не того, що був поділений за принципом квот», – зазначив Яценюк, презентуючи новий склад уряду. Координатор більшості Юрій Луценко заявив, що «Верховна Рада має призначити уряд технократів»… Саме з такими формулюваннями відбувалось призначення і складу Кабінету міністрів України, і керівництва комітетів парламенту.

Загалом, я не збирався писати про кадрові питання нової влади, однак невідповідність між словом та ділом мене вразила, тому доведеться вставити і свої «5 копійок», щоб розібратись, чи дійсно наш новий уряд не поділений за принципом квот, і чи можна його назвати «урядом технократів»...

Технократія – це ідеологія створення мерітократичного суспільства, де влада належить науково-технічним спеціалістам. Чи можна вважати новообраних міністрів технократами? За великим рахунком, кожен із них у чомусь спеціаліст, дехто навіть науково-технічний. Але чи довірили їм займатись тою справою, в якій вони були фахівцями? Далеко не всім.

Так, Ігор Шевченко є дуже фаховим юристом, однак жодного дня не мав ніякого стосунку до екології, міністром чого його, з якогось дива, обрали. Ігор Жданов – відомий політичний експерт і аналітик, однак ані до молодіжної політики, ані до спорту прямого стосунку не мав.

Подібна ситуація і з розподілом керівних посад у Комітетах парламенту. Який стосунок має Олександр Третяков до ветеранів та інвалідів? Що спільного у Пашинського з національною безпекою і обороною? Відповідей мені так і не вдалось знайти.

Чи проходив якийсь конкурс, чи відбирали найдостойніших в уряд? Такий підхід був помітний хіба що у випадку з іноземцями. За яким же принципом були визначені інші кандидати? Їх пропонували партії-учасники коаліції.

Чи можна було замінити кандидата, якщо та чи інша «пропозиція» не влаштовувала інших учасників коаліції? Ні. Це було яскраво помітно у випадку з радикалом Вощевським. То у чому ж тоді відмінність від «квотного принципу»? Схоже, лише у назві…

Спершу говорили, що коаліція робить безпрецедентний крок – спершу формує задачі, а потім підбирає під них виконавців – міністрів чи голів комітетів. Натомість, як завжди, отримали виконавців, які після свого призначення починають вигадувати, що ж їм робити на новій посаді.

Спробу створити новий Кабмін з молодих професіоналів зробила ініціатива «Професійний уряд». Однак парламентська більшість, схоже, вирішила, що не потребує їх допомоги у кадрових питаннях…

Виходить, ніякий це не «уряд технократів», інакше б не голосували депутати «пакетом», а заслуховували б кожну кандидатуру окремо. Це стандартний «квотний» уряд. І як його не називай, чи квоти, чи рекомендації, чи делегування – факт залишається фактом...

Починати роботу нового уряду з брехні під час його призначення – погана прикмета... Домовились працювати прозоро, ухвалювати рішення консенсусом, змінювати, зрештою, Систему – це треба і робити. До найменшої дрібниці. Інакше не вийде.

Дмитро Сінченко – координатор Всеукраїнської ініціативи «Рух державотворців»

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

  • Зображення 16x9

    Дмитро Сінченко

    Керівник Всеукраїнської ініціативи «Рух державотворців». Раніше працював на посадах речника Всеукраїнської організації «Дебатна Академія», члена Національного комітету кампанії «Молодіжна варта», віце-президента Українського незалежного фонду інноваційного розвитку. У 2009 році був одним із засновників та спікерів Громадської кампанії «Новий Громадянин». У 2011 році долучився до заснування Руху «Чесно». Із 2012 року очолюю ГО «Асоціацію політичних наук». Політичний аналітик, блогер, публіцист.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG