Нерідко прокурори та слідчі подають майже порожні декларації – або через відсутність коштовного майна, або ж через бажання його приховати. Та деякі працівники прокуратури не соромляться декларувати чималий статок – просторі квартири, будинки чи дорогі автівки. Яким чином держслужбовці зі скромною зарплатою набули це майно, з’ясовувала програма «Схеми», спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший».
Аби прокурори та слідчі Генпрокуратури плідно працювали, про їхні робочі умови турбується Департамент інформаційних технологій та документального й матеріально-технічного забезпечення. Цей підрозділ відповідає, зокрема, за ремонт приміщень, закупівлю товарів та послуг – наприклад, паперу чи бензину для службових автомобілів.
Від кінця травня 2016 року ним керує Костянтин Моргун. Людина зі значним стажем роботи у правоохоронних органах – він близько 17 років працював у органах внутрішніх справ, а в 2014-му влаштувався до Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Уже в грудні того ж року Моргун перейшов до Генпрокуратури. На той час її очолював Віталій Ярема – знайомий Моргуна ще з МВС.
Моргуну пощастило вчасно змінити роботу: вже за кілька місяців після його переходу до ГПУ вся країна стежила, як очільника служби з надзвичайних ситуацій Сергія Бочковського та його заступника Василя Стоєцького затримували просто на засіданні Кабміну через обвинувачення в корупції при закупівлі пального.
Цікаво, що прізвище Моргуна також нібито фігурувало у матеріалах цієї справи – а саме у свого роду внутрішній бухгалтерії Бочковського. Принаймні, у березні 2015 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков презентував деякі документи у справі. В одному з них, за словами Авакова, нібито згадувалось і прізвище Моргуна з Різницької (вулиця, де розташовується ГПУ).
Правда, до суду епізод щодо ймовірної корупції на закупівлі пального поки так і не дійшов, а сторона захисту наполягає, що представлені Аваковим докази є сфальшованими.
Зараз Костянтин Моргун продовжує працювати в Генпрокуратурі. Згідно з декларацією, він володіє будинком на майже 500 квадратних метрів у Києві. Це подарунок від батька, зроблений у 2012 році.
За даними реєстру майнових прав, батько Костянтина Моргуна Іван став власником цього будинку у 2010-му. Йому на той час було 73 роки. І вже через два роки він подарував синові будинок.
Знімальна група «Схем» приїхала за адресою реєстрації батька Костянтина Моргуна. 79-річний Іван Моргун мешкає в невеликій квартирі у звичайному будинку в спальному районі Києва. Журналісти представилися, і він запросив знімальну групу до себе в квартиру.
Батько посадовця каже: частину коштів, вкладених у будинок, заробив на заводі – він багато років пропрацював на столичному підприємстві «Київтрактородеталь».
«На заводі імені Лепсе пропрацював 44 роки. У нас було об’єднання, 4 заводи. Ось я там заробив... Мені допомагав братик мій покійний, він інженером-будівельником був. Мені допомагав син один, син другий. Словом, побудував будинок. Потім я подарував його своєму синові. Я там часто буваю. А кому дарувати чи не дарувати – це моя особиста справа», – пояснив він журналістам програми.
Ми звернулись із запитом до самого працівника прокуратури Костянтина Моргуна, але за більш ніж два тижні він на питання «Схем» так і не відповів.
Гра у розлучення?
Євген Котець обіймає впливову посаду в Генеральній прокуратурі України. Він – заступник начальника управління спеціальних розслідувань, також очолює перший слідчий відділ відповідного департаменту.
Одна з найвідоміших справ Євгена Котця розпочалась у 2010 році. Після приходу до влади Віктора Януковича тоді ще просто слідчий з особливо важливих справ Генпрокуратури Котець порушив кримінальну справу проти Юлії Тимошенко за нібито неправомірне використання «кіотських коштів».
За даними Реєстру судових рішень, згодом слідчий Котець брав участь у розслідуванні справ щодо дій так званих «тітушок» під час Євромайдану. Також Котець займався справою щодо бізнесмена, колишнього народного депутата від «Партії регіонів» Юрія Іванющенка, якого підозрюють у заволодінні часткою одеського ринку «Сьомий кілометр». У цій справі Генпрокуратура підготувала підозру Іванющенку та двом його спільникам, однак слідство все ще триває.
Нині відділ Котця розслідує цілу низку справ щодо злочинів проти Майдану. Наприклад, можливе фінансування «тітушок» через фірми, підконтрольні другу Януковича-молодшого Руслана Циплакова. Також у переліку проваджень – привласнення «кіотських коштів» компаніями, що пов’язують з уже згаданим Юрієм Іванющенком.
Як живе людина, чий обов’язок – займатися розслідуванням таких резонансних справ?
У декларації за 2015 рік 36-річний слідчий з Макіївки вказав, що володів лише третиною квартири на понад 90 квадратних метрів. Ще дві третини цієї квартири належали його дружині та дочці. Також його дружина Ірина володіла іншим помешканням на 182 «квадрати», земельною ділянкою та автівкою Toyota RAV-4.
Обидві квартири розташовані в сусідніх будинках у мікрорайоні Позняки в Києві. Одну з них, ту, що майже на сто квадратів, Котець із дружиною отримали від держави. Власницею іншої, більшої квартири на 182 квадратні метри Ірина Котець стала у 2014 році. При цьому за попередній, 2013 рік, спільний дохід подружжя становив трохи більше 200 тисяч гривень. Із них дохід Ірини Котець – лише 13 тисяч гривень.
«Ми квартиру отримали від держави ще в 2009 чи 2010 році. Іншу квартиру ми купили спільно», – зазначає Євген Котець у коментарі «Схемам».
У 2015 році матері Євгена та Ірини Котців також стали власницями нерухомості на Позняках – у будинках, розташованих поблизу квартир родини слідчого. Зараз помешкання такої площі продають у середньому за півтора мільйона гривень.
І це ще не все. Навесні 2016-го дружина співробітника Генпрокуратури Ірина Котець придбала землю та будинок на 230 квадратних метрів у лісовій частині міста Бучі під Києвом.
Наразі тут триває ремонт. За даними ріелторських сайтів, подібні будинки коштують приблизно від трьох мільйонів гривень – і це без ремонту.
У 2015-му, за рік до купівлі недешевого будинку, Ірина Котець заробила трохи більше 30 тисяч гривень. Однак цей будинок може так і не з’явитись у наступній декларації про майно Євгена Котця та його родини. Справа в тому, що в лютому 2016-го Ірина Котець подала на розлучення – і суд невдовзі задовольнив її позов. Суд встановив, що члени подружжя «не ведуть спільного господарства і не підтримують шлюбні стосунки з квітня 2015 року».
Упродовж тижня знімальна група «Схем» спостерігала за під’їздом, квартирою в якому володіє вже офіційно колишнє подружжя. Близько восьмої ранку кілька днів поспіль із під’їзду виходить Євген Котець.
Потім він сідає в «Лексус» і їде на роботу.
Приблизно о 9-й ранку Котець приїжджає до Головного слідчого управління Генпрокуратури. Машини, на якій він їздив, у паперовій декларації посадовця не було. Котець пояснює: машиною нібито користується не так давно. Автівкою від вересня 2014-го володіє брат слідчого – Сергій Котець.
«Вона ж у мене не на постійному користуванні, розумієте? Цей автомобіль у мене не на постійному користуванні, він у мене на користуванні просто. І буде теж вказаний в е-декларації», – пояснив він, зазначивши, що не вносив авто в паперову декларацію, бо тоді на ньому не їздив.
Однак після нашої розмови Євген Котець заповнив електронну декларацію за 2015 рік. Машину брата він все ж вирішив внести.
Цікаво, що рівно рік тому Євген Котець із цим автомобілем потрапив до сюжету «Секретний автопарк прокурорів» програми «Схеми», в якому йшлося про дорогі автомобілі співробітників Головного слідчого управління ГПУ вартістю в кілька їхніх річних зарплат.
Двічі в робочий час знімальна група приходила до квартири, якою співволодіє слідчий, і двічі заставала вдома його вже колишню дружину. Однак вона відмовилась відповідати на запитання журналіста «Схем».
Начальник першого слідчого відділу каже, що до будинку колишньої дружини в Бучі стосунку не має, а з нею просто продовжує проживати після розлучення.
«Ну, звичайно, у мене ж нема можливості десь зараз проживати окремо. У нас є діти...У мене свої особисті відносини з моєю дружиною. І спілкуватись із цього приводу я не маю жодного бажання», – каже Котець.
Важко сказати, наскільки щирим було розлучення працівника ГПУ, який продовжує проживати з уже колишньою дружиною. Та експерти застерігають: теоретично це може бути одним із методів, щоб у майбутньому не декларувати майно членів подружжя.
«Бувають випадки, коли шлюб навіть спеціально розривається, припиняються офіційні відносини, для того, щоб можна було майно, наприклад, передавати на свою дружину», – каже експерт Transparency International Україна Євген Черняк.
Прокурор-гастролер
Олег Улінець також працює у Генпрокуратурі – начальником управління організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів. Загалом в органах прокуратури він пропрацював понад 20 років. Нині він та його дружина на двох володіють п’ятьма квартирами та автомобілем «Порше».
Яким чином родині прокурора зі стажем вдалось придбати все це майно? «Схеми» довідалися, що деяке житло Улінець набув у власність або безкоштовно від держави, або ж на досить вигідних умовах.
З 1998 до 2001 року Олег Улінець працював у прокуратурі Чернівецької області – і тут його родина отримала одну зі своїх квартир.
«Згідно з Законом України «Про прокуратуру», як працівнику, переведеному в іншу місцевість, мені було надано 3-кімнатну квартиру по вулиці Університетській в місті Чернівці, яку в 2000 році я обміняв на квартиру по вулиці Кошового. Моя родина в цій квартирі проживала до 2005 року. У жовтні 2005 року моя дружина приватизувала цю квартиру, згідно з чинним законодавством, з доплатою за зайву площу», – йдеться у письмовій відповіді Олега Улінця програмі «Схеми».
У 2005 році Улінця переводять у Донецьк, де він обіймає посаду першого заступника прокурора Донецької області. Тоді Улінець укладає договір про дольову участь у будівництві квартири в Донецьку. Квартиру площею в 83 квадрати він зміг викупити за 50 відсотків від вартості.
«За рішенням Донецької міської ради на підставі Закону України «Про прокуратуру» дана квартира мною викуплена за 50% вартості, на що мною брався кредит...На даний час вказана квартира та гараж захоплені терористами «ДНР», – пояснив Улінець у письмовій відповіді на запитання програми.
За деякий час Улінець переїхав до Львова і став заступником прокурора Львівської області. Тут у 2009 році він отримав службову квартиру, яку згодом приватизував, а потім обміняв на іншу – у новобудові біля Стрийського парку, неподалік від самого центру Львова.
Ще дві квартири та офісне приміщення у Львові в 2011-2012 роках придбала дружина Улінця за власні кошти.
У телефонній розмові Улінець постійно наголошує: він та його дружина стали власниками житла відповідно до чинного законодавства.
«Є закон, який діяв на той момент, згідно з яким, якщо вас переводили в іншу місцевість, держава зобов’язана була вас забезпечити в 6-місячний термін житлом, – наголошує Улінець. – Це згідно з чинним законодавством. Жодного кроку в обхід чинного законодавства не було зроблено».
Та схоже на те, що деяке майно перейшло до власності Улінців не без допомоги прокурорського статусу голови родини. Адже це стало можливим зокрема й на підставі старої версії Закону України «Про прокуратуру».
