Київ – Місія ООН із прав людини заявляє про зменшення кількості нових жертв серед цивільного населення під час так званого «хлібного перемир’я» у зоні конфлікту на Донбасі, порівняно із минулим літом. Про це йдеться у доповіді Управління верховного комісара ООН з прав людини, оприлюдненій 12 вересня у Києві. Водночас, зазначають автори доповіді, про багато злочинів, скоєних там раніше, стає відомо тільки зараз, коли постраждалі або їхні рідні погоджуються говорити про це. Окрім того, в ООН вказують на продовження практики насильницьких зникнень і утримання без зв’язку із зовнішнім світом.
Сторони конфлікту продовжують наражати цивільних на небезпеку, розміщуючи бійців і зброю в густонаселених районах і ведучи вогонь із таких районівФіона Фрейзер
26 випадків загибелі та 135 випадків поранення цивільних у зоні конфлікту на Донбасі зафіксувала моніторингова місія ООН за період із середини травня до середини червня цього року. За словами голови місії Фіони Фрейзер, це – на 17% менше, аніж у попередні три місяці, і ймовірно, пов’язано із оголошеним 24 червня «хлібним перемир’ям».
«Попри зменшення кількості постраждалих цивільних, безпекова ситуація протягом звітного періоду залишається мінливою і непередбачуваною, ворожнеча зберігається. Відносно спокійні періоди часто перемежовуються різким зростанням кількості порушень режиму тиші. Сторони конфлікту продовжують наражати цивільних на небезпеку, розміщуючи бійців і зброю в густонаселених районах і ведучи вогонь із таких районів. Це провокує вогонь у відповідь», – сказала Фрейзер і висловила сподівання на дотримання нового перемир'я, оголошеного з початку навчального року.
Моніторингова місія ООН також вказує на випадки тримання під вартою людей без зв’язку із зовнішнім світом з обидвох боків від лінії розмежування на Донбасі.
Як приклад такої ситуації Фіона Фрейзер назвала історію донецького блогера і журналіста Станіслава Асєєва, який є, зокрема, писав статті для проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії». Відомо, що зараз чоловіка утримують представники угруповання «ДНР», але точне місце його перебування – невідоме, зауважила вона.
За словами керівниці місії ООН, схожа ситуація трапилась на Луганщині із жінкою, яку бойовики затримали за критику у соцмережах угруповання «ЛНР» і утримували без зв’язку із зовнішнім світом 16 днів у липні цього року, є інформація, що її катували.
Фрейзер знову наголосила на потребі допустити представників міжнародних організацій у місця тримання людей на непідконтрольних Україні територіях.
З іншого боку, вона заявила також про затримання українськими військовими людей і тримання їх під вартою без зв’язку із зовнішнім світом на більш ніж добу перед тим, як перевести до офіційних місць несвободи.
У штабі української воєнної операції на Донбасі це заперечують і кажуть, що не отримували скарг з боку ймовірних постраждалих від таких випадків за цей період, про який мовиться.
Водночас, як зазначив Радіо Свобода керівник прес-центру АТО В’ячеслав Петровський, чинна редакція закону про боротьбу з тероризмом має норми про превентивне затримання підозрюваних.
Закон про боротьбу з тероризмом передбача превентивне затримання осіб, причетних до терористичної діяльності, на понад 72 годиниВ’ячеслав Петровський
«Закон про боротьбу з тероризмом, який є, передбачає, що підрозділи Збройних сил України, які є частиною АТО, мають право на превентивне затримання осіб, причетних до терористичної діяльності, на строк понад 72 години», – сказав він.
Немає експертизи – немає справи
Частина злочинів та випадків порушень прав людини, зафіксованих у нинішній доповіді ООН, стосуються минулого і позаминулого року. Зокрема, йдеться про свідчення щодо сексуального насильства.
Як зазначено у тексті доповіді, українська військова прокуратура розслідує один випадок зґвалтування, у вчиненні якого підозрюються українські військові. Водночас, також йдеться про випадки вчинення таких злочинів на непідконтрольній території, коли постраждалі не подавали офіційної заяви про злочин – відповідно, розслідування не відбувалося.
Українське законодавство сьогодні не враховує у цих питаннях особливостей конфлікту, вважає Ганна Янова, юристка «Східноукраїнського центру громадських ініціатив», який готував альтернативну доповідь для Універсального періодичного огляду ООН цього року.
«Якщо жертва не звертається, і не має доступу до правової допомоги чи медичної, не проводить експертизу відповідну протягом 72 годин, то потім у нашій правовій системі і в наших умовах розслідувати ці злочини дуже важко», – сказала вона Радіо Свобода.
За словами Янової, сексуальні злочини належно не документувались, хоча як це робити, написано, зокрема, у Стамбульському протоколі, який і створювався для документування злочинів у місцях несвободи.
Сексуальне насильство як таке вважалося другорядним, і воно – фактично невидиме в контексті нашого конфліктуГанна Янова
«Цього не робили, тому що сексуальне насильство як таке вважалося другорядним, і воно – фактично невидиме в контексті нашого конфлікту. Але воно є, і деякі з таких випадків могли б кваліфікуватися як воєнні злочини і злочини проти людяності», – зазначає вона.
Як раніше повідомляло Радіо Свобода, Міністерство охорони здоров’я створило робочу групу для впровадження норм Стамбульського протоколу і розробки інструкцій для українських медиків, як правильно фіксувати сліди тортур, однак для того, аби такі докази дійсно мали достатню вагу у судах, потрібна також участь інших міністерств і відомств.
