Доступність посилання

ТОП новини

Як врятувати новий Верховний суд (огляд преси)


Політична карикатура Олексія Кустовського
Політична карикатура Олексія Кустовського

14 вересня Вища рада правосуддя розпочала розгляд кандидатур на посади суддів нового Верховного суду. Як наголошує «Дзеркало тижня», від того, хто стане новими суддями, залежить доля судової реформи. Це історичний шанс для України отримати чесні судові рішення принаймні в останній касаційній інстанції, а також тест на здатність оновити решту судової системи. Головні завдання судової реформи – зробити по-справжньому незалежною судову гілку влади. І чи не найбільшою проблемою став старий суддівський корпус, що нагадує лернейську багатоголову гідру з грецької міфології, в якої на місці відрубаної голови виростали дві нові. Після кожної спроби позбутися старих скомпрометованих та корумпованих суддів українці знову бачили їх у судових органах чи на конкурсах. Тижневик наголошує, що коли президент Петро Порошенко й не стане тим Гераклом, який зарубає суддівську гідру, він принаймні не повинен заважати суспільству рубати їй голови та припікати розпеченими головешками, як було у грецькому міфі. На цьому наголошується в статті «В обіймах багатоголової гідри, або Як врятувати новий Верховний суд».

Особливість нинішньої ситуації в Україні напередодні передвиборної кампанії в тому, що в державі немає жодного політика, чий рейтинг довіри перевищував би 30%, наголошує експерт тижневика «Новое время». При цьому відносні лідери довіри не є фаворитами президентських виборів. Видання пише, що в українських демократів за останні 10 років не з'явилося жодного нового молодого лідера. До того ж парадокс української політики в тому, що революції відбуваються на площах, але не в головах виборців. І виходить, що на Майдані перемагає активна меншість, а на виборах домінує пасивна консервативна більшість. Про це, а також про політичні бої, які ведуться на Печерських пагорбах, в тижневику розповідає політичний експерт Володимир Фесенко. Заголовок статті – «Війна престолів».

На початку року Україну заполонили апокаліптичні прогнози про руйнівні наслідки для економіки країни внаслідок розриву з ОРДіЛО, нібито протистояння з Росією не залишило шансів українській економіці на розвиток. Утім, як переконує «Український тиждень», реальність цілком протилежна: після асоціації з ЄС українці, звісно, не стали жити, як у Німеччині чи Бенілюксі, однак економіка поволі відновлюється, а в низці секторів триває навіть динамічне зростання. Одним з основних драйверів зростання у 2017 році стали будівництво, насамперед інженерних та нежитлових споруд, й роздрібна торгівля. Докладніше про відновлення економіки йдеться в статті «Усупереч апокаліптичним прогнозам».

В цьому ж числі «Український тиждень» досліджує – якими мають бути оптимальні держбюджет та податково-бюджетна політика уряду. Проаналізувавши кілька варіантів тижневик підсумовує, що ідеального бюджету не існує. Але державний фінплан був би значно кращим, якби перш ніж збільшувати фінансування і необдумано заливати певну сферу грошима, дослідили – скільки вона може абсорбувати з найбільшою віддачею для суспільства. Кошторис дуже потребує раціоналізації як доходів, так і видатків, наголошує «Український тиждень».

Чому замість афіш заборонених російських гастролерів, в українських містах не з'явилися афіші українських гастролерів? Де всі ці заслужені діячі мистецтв? Чому вони не їздять з турами по країні? Тему в тижневику «Новое время» досліджує письменник Сергій Жадан. Він не розуміє багатьох співаків, які пасивно сидять, скаржаться і чекають вигідних пропозицій. Тоді як сорок мільйонів потенційних слухачів – вдячних і відданих, живуть у своїх містах і містечках, так чи інакше мають власні культурні запити. І щоб задовольнити ці культурні запити, недостатньо державної політики, квот, законів і санкцій. Держава співати не буде. У якийсь момент доведеться все-таки надіти свій золотистий костюм народного артиста і вирушити співати. Для народу, який, найімовірніше, більшість з народних артистів просто не знає, зауважує дописувач у статті «Вперед із піснею».

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG