Брюссель – «Україна: що далі?»: навколо цього питання у середу у Брюсселі висловлювали свої міркування колишній міністр закордонних справ Швеції, співголова Європейської ради зовнішніх відносин Карл Більдт і колишній генеральний секретар НАТО, радник президента України Андерс Фоґ Расмуссен. Що вони кажуть про роль ЄС в Україні? Як ставляться до ідеї розміщення миротворців на Донбасі? Що думають про надання зброї та ініціативу Будапешта переглянути українсько-європейську угоду про асоціацію?
Про роль ЄС у майбутньому України та припиненні війни на Донбасі
З огляду на активізацію Сполучених Штатів у пошуку виходу із ситуації, що склалася на сході України, настав момент, коли до цього процесу нарешті повинен долучитися і Європейський союз, стверджує шведський дипломат Карл Більдт. «ЄС повинен нарешті визначитися зі своєю позицією, як саме він надалі може разом із миротворцями ООН долучитися до стабілізації ситуації на Донбасі. ЄС має бути там присутнім, щоб змінити ситуацію, адже співдружність була створена для того, щоб стояти на сторожі миру й безпеки в Європі. Не лише Німеччина і Франція, а й інші держави повинні були б мобілізувати ресурси – дипломатичні, матеріальні – для допомоги Україні: адже коли за це беруться всі 28 держав, різниця буде відчутна», – каже Бідьдт.
«Я побоююся того, що ми втрачаємо нагоду продемонструвати європейське бачення майбутнього України. Якщо ми не покажемо їм «світло у кінці тунелю», ми ризикуємо втратити їхню довіру. Ми не можемо допустити того, що Путін у Європі – єдиний, хто має стратегію щодо України на довготривалий період. Напередодні саміту «Східного партнерства», деякі держави відмовляються навіть визнати, що українці мають європейську перспективу. Але який сигнал ми надсилаємо реформаторам цієї країни? Саме ця перспектива стала б потужною рушійною силою у продовженні перетворень», – заявляє Расмуссен.
Про місію миротворців ООН на Донбасі
На думку екс-голови НАТО Андерса Фоґа Расмуссена, який нещодавно побував на лінії зіткнення на Донбасі, в ініціативі президента Росії Володимира Путіна мов у «троянському коні» заховані підступні несподіванки. В той же час, нею треба скористатися, бо це «перша ознака, того, що може нам дозволити рухатися далі».
«Нещодавні рішення Вашингтона щодо посилення санкцій проти Росії та перспективи постачання Україні оборонної зброї, напевно, допомогли Москві переосмислити ситуацію», – переконаний данський політик. – Ми ж повинні отримати для цієї місії потужний мандат, який би дав можливість захищати населення, інфраструктуру та покривати всю територію Донбасу, а не лише лінію зіткнення. Інакше, це призведе до створення «замороженого конфлікту» з допомогою ООН».
Зі свого боку Карл Більдт має щодо місії своє бачення. Шведський дипломат вважає, що головним завданням можливої миротворчої місії ООН в Україні має стати «забезпечення режиму припинення вогню, організація проведення виборів, допомога в утворенні легітимних органів влади, контроль за виведенням російських військ, що забезпечить утримання Україною повного суверенітету на Донбасі», – переконаний Більдт, при цьому, категорично відкидаючи пропозицію Росії щодо миротворців ООН на Донбасі, яка лише охоронятиме спостережну місію ОБСЄ.
Про надання Україні оборонної зброї
«Американці усвідомили, що шлях до кращих відносин із Росією проходить через Київ. Їхнє покращення неможливе доки росіяни не змінять своєї поведінки. Українські військові не просили ні танків, ні важкої артилерії, ні традиційних важких озброєнь. Вони питають про високотехнологічні інформаційні та комунікаційні технології. Надання Україні оборонних систем для посилення їхньої здатності оборонятися – це наш політичний і моральний обов’язок, адже на початку 90-х українці в обмін на гарантії безпеки й цілісності своєї території відмовилися від ядерних арсеналів. Тож США, Британія та інші країни ЄС і НАТО мають борг перед Україною. А найкращим шляхом було б надання їм оборонних систем», – переконаний данський політик Андерс Фоґ Расмуссен, при цьому запевняючи, що такий крок не призведе до ескалації конфлікту, а навпаки допоможе чинити відсіч потенційним атакам агресора. «Єдиний спосіб завадити розрахункам Кремля – продемонструвати нашу єдність, міць та рішучість», – додає екс-голова НАТО.
Про суперечку навколо мов меншин та ініціативу Угорщини переглянути Угоду про асоціацію між Україною та ЄС
Коментуючи Радіо Свобода те, що Угорщина звернулася із проханням винести питання про закон «Про освіту» на розгляд наступної зустрічі Ради міністрів закордонних справ та ініціює перегляд Угоди про асоціацію між Україною та ЄС Карл Бідьдт категорично заявляє, що жодного перегляду домовленості зробити вже неможливо.
«Ні, це неможливо. Угорці взяли за звичку вести брудну домашню політичну гру, як вони це вже робили кілька років тому щодо Словаччини. Так само вони поводяться й щодо Румунії. Це не що інше, як брудна націоналістична політика, в яку грає Угорщина», – каже шведський дипломат.
Так само відкидає ідею ревізії українсько-європейської угоди з подання Угорщини й Андерс Фоґ Расмуссен. «Навіть із законної точки зору, я не впевнений, що угорці можуть знову «відкрити» обговорення Угоди про асоціацію. Вона ратифікована, набрала чинності й повернення до її перегляду неможливе. Але окрім цього, у законі «Про освіту» я не бачу жодної проблеми. Угорці, на мою думку, не надали жодних доказів, ознак чи прикладів того, що цей закон суперечить європейським принципам», – коментує Фоґ Расмуссен.
НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:
Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?
Державна мова. Західним сусідам України доведеться звикати
Мовна битва – як Києву знайти порозуміння з Будапештом
Порошенко: мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам
Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон
Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?
Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри
Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?
Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську
«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині
«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи
Українська мова як економічний чинник
Тест на державність для політиків. Битва за українську мову
Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм
Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення
Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно
«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України
75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія
Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового
Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні
Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами
Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні
Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку
Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України
Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася
Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт
Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України
Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою
Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля
Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України
Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську
Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова
