Доступність посилання

ТОП новини

Відбувається деколонізація свідомості українців (світова преса)


Акція біля Київської міської ради, 2017 рік (ілюстраційне фото)
Акція біля Київської міської ради, 2017 рік (ілюстраційне фото)

Швейцарський часопис Neue Zürcher Zeitung розмірковує над відкиданням Україною радянської спадщини. Канадське видання Globe and Mail пише про причини нещодавніх антиурядових протестів у Києві. Британська газета Financial Times повідомляє про першу з часу анексії Криму Росією появу на лондонській біржі російської компанії.

Швейцарський часопис Neue Zürcher Zeitung друкує статтю українського письменника Сергія Жадана «Земля без Леніна – Україна відкидає радянську спадщину». Автор зазначає, що після майже 100 років радянсько-російського панування та після Євромайдану Україна досягає успіхів у побудові власної незалежної держави. Нині робота ведеться над деколонізацією свідомості українців. Жадан пише, що вже навіть після того, як Україна здобула незалежність і відкинула комунізм, постать Леніна і далі була присутня у повсякденному житті країни. Звісно, Ленін втратив свою «монополію», проте його політичний вплив і далі відчувався в Україні. Численні політичні актори в Україні постійно розігрували карту ностальгії певного прошарку українського населення за радянськими часами. Україна надовго загрузла в небезпечному болоті пострадянської реальності.

Доки інші країни колишнього комуністичного табору здійснювали серйозні реформи й люстрації, Україна працювала над створенням моделі, яка загалом була абсурдом у плані геополітичних умов та економічних вимог, постаючи таким собі «вовчим капіталізмом» із середньовічними олігархічними структурами і залишками старих відносин доби комунізму. У цій моделі православна віра дивним чином пов’язувалась із марксизмом, а націоналізм – із ліберальними цінностями. Частина населення України чітко жила в минулому, проти якого боролась інша частина населення. У кожному разі це минуле поставало перешкодою для просування України вперед. Жадан додає, що українська влада намагалась балансувати між «Сциллою» марксизму та «Харибдою» вільного ринку.

Автор статті у швейцарському часописі Сергій Жадан пише, що докорінна зміна цінностей відбулась в Україні взимку 2014 року, коли у Києві розпочалась революція. Виявилось, що частина населення України не лише прагнула інтеграції з Європою, але й ставила під сумнів керівну політичну систему. У тій новій системі, якої вимагав Майдан, Леніну не було місця, як і не було там місця путінському неорадянському реваншизмові. Майдан постав уособленням декомунізації і розриву з колоніальним минулим України. До 2014 року Росія не лише контролювала закордонну політику суверенної України, але й її мас-медіа та культурний ландшафт. У цьому плані відкидання Леніна, червоного прапора, Радянського Союзу стало частиною звільнення України та українців від тягаря комуністично-колоніального минулого. Українці нині інтуїтивно відчувають, що саме тепер закладаються підвалини нового українського суспільства. І саме українці мають вирішит, чи це буде олігархічне, постколоніальне та посттравматичне суспільство, чи ж воно буде відкритим і демократичним.

«Треба думати про важливість історичних образів, інакше минуле поставатиме отруйною сумішшю»

Канадська газета Globe and Mail вміщує матеріал «Сила народу в Україні розгойдує ще один уряд». Провідний кореспондент видання Марк Маккінон пише зі столиці України про антиурядові виступи і вимоги тих, хто вийшов на вулиці Києва. Маккінон наводить слова одного з учасників протестних виступів – 49-річного чоловіка на ім’я Андрій Малий. Автор додає, що Андрій брав участь у драматичних подіях на Майдані 2004 та 2014 років.

«Дві революції відбулися, а країна геть не змінюється. Систему ніхто не змінює. Одного олігарха викинули, а на його місце приходить новий», – каже Андрій Малий.

Канадський часопис зазначає, що подальші заворушення в Україні, яку Захід підтримує в боротьбі проти російської агресії – це останнє, чого потребує влада в Києві, і зовсім не те, що хотіли б бачити союзники України в Канаді, США та Європі. Наявність поміж протестувальників лідерів попередніх повстань в Україні та Грузії разом із ветеранами бойових дій на сході України, на думку кореспондента газети, роблять ситуацію дещо непередбачуваною.

Globe and Mail пише, що демонстранти в Києві не задоволені кроками президента-мільярдера Порошенка, звинувачуючи його у неспроможності побороти корупцію. Втім, як веде далі кореспондент газети в Києві, попри нарікання тих, які протестували на вулицях Києва, дві революції в Україні таки фундаментально змінили стосунки між владою і населенням України.

Намагаючись, як пише Маккінон, уникнути долі президента-втікача Януковича, який нині переховується у Росії, українська влада заявила, що не використовуватиме силу проти демонстрантів та їхнього наметового табору, а парламент уже розглядав дві головні вимоги протестувальників.

Канадський часопис завершує посиланням на прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, який схвально відгукнувся щодо протестів, зробивши висновок, що ці виступи українських громадян свідчать про те, що Україна стала відкритою державою. Водночас український прем’єр додав: попри те, що демонстранти справді намагаються досягти змін в Україні, поміж них присутні «деструктивні сили», які, на думку Гройсмана, «намагаються захопити владу».

«Сила народу в Україні розгойдує ще один уряд»

Британський часопис ділових кіл Financial Times публікує матеріал «Дерипаска прямує до першого для Росії з 2014 року публічного розміщення акцій у Лондоні». У підзаголовку повідомляється, що Олег Дерипаска, російський магнат металургійної промисловості, намагатиметься зібрати півтора мільярда доларів для своєї алюмінієвої та енергетичної імперії. Це має стати найпершим подібним кроком будь-якої російської компанії на біржі у Лондоні від часу анексії Росією українського півострова Крим. На думку британського часопису, тут ітиметься про ключове випробовування ситуації поміж західних інвесторів стосовно держави, яка зазнає суворих санкцій за свою агресію в Україні. Видання додає, що Дерипаска вибудував свою промислову імперію, скупивши державні акції підприємств металургійної та енергетичної галузі в хаотичні роки після розвалу Радянського Союзу.

Financial Times наголошує, що Олег Дерипаска відтак стане найпершим російським власником бізнесу, який спробує публічно розмістити акції своєї компанії на ринку в Лондоні, відколи Володимир Путін захопив український Крим 2014 року. Саме ці кроки Путіна, як пояснює британський часопис, призвели до запровадження санкцій щодо Росії з боку країн Заходу, що, в свою чергу, охолодило інтерес західних інвесторів у Росії – як новому ринку енергоносіїв. Видання також додає, що розміщення акцій компанії Дерипаски на біржі в Лондоні має стати таким собі лакмусовим папірцем випробування інвесторів – на тлі падіння російського рубля і негативного образу самого Дерипаски, який мав зв’язок з колишнім керівником передвиборчого штабу кандидата на посаду президента США Дональда Трампа – Полом Манафортом. Влада США нині розслідує бізнесові оборудки, які здійснював Пол Манафорт у Росії, зокрема, працюючи з Дерипаскою.

«Дерипаска прямує до першого для Росії з 2014 року публічного розміщення акцій у Лондоні»

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG