Доступність посилання

ТОП новини

Пекельний жовтневий ювілей і комуністичні злочини (огляд преси)


Під час вшанування жертв Голодомору-геноциду 1932-33 років. Київ, 23 листопада 2013 року (ілюстраційне фото)
Під час вшанування жертв Голодомору-геноциду 1932-33 років. Київ, 23 листопада 2013 року (ілюстраційне фото)

Сьогодні Росія і деякі інші країни відзначатимуть сторіччя так званої «Жовтневої революції». І це привід замислитися, чому комунізм у світі не засуджують так само, як і нацизм, наголошує газета «Україна молода». І це при тому, що гітлерівський нацизм і комунізм – у рівній мірі злочинні системи. Обидві допустили масові злочини та геноцид. Обидві по-своєму розбещували та спотворювали мислення мільйонів людей. Однак історична пам’ять ставиться до них по-різному. Якщо про злочини нацизму весь час нагадують, то про злочини комунізму в більшості країн, які вийшли з комунізму, помалу забувають, а про покарання відповідальних за вбивства, ув’язнення в тюрмах, розорення і одурманення поколінь – нема й мови. Звідки береться подібна асиметрія в ставленні до нацизму і комунізму? Про причини деформації йдеться в статті «Пекельний ювілей».

Хоч із запізненням, але заборона КПУ є правильним кроком, переконує газета «День». Нинішній процес має стати фінальним акордом в існуванні партії, яка протягом всього свого існування вела антиукраїнську діяльність, виступала поплічником не лише деструктивних політичних сил, таких, як Партія регіонів, а й є колаборантом сепаратистів та окупантів у Криму та на сході України. І ця партія досі подає ознаки життя, наголошує видання. Наприклад, днями вона провела «науково-практичну конференцію, присвячену 100-річчю Жовтневої соціалістичної революції». Журналісти запитують – чому це явище досі існує в Україні? Адже КПУ була утворена після розпаду СРСР, але переслідувала вона проросійські інтереси. Тому сьогодні потрібно говорити не лише про конкретну партію, а й про відповідальність конкретних осіб, які мали стосунки з Росією. Тут потрібно слідство і висновки. І питання не лише в комуністичній ідеології, а й взагалі в анклаві проросійських сил, наголошує газета.

В цьому ж числі «День» у публікації «Велика російська контрреволюція» нагадує ті події, коли після більшовицького заколоту 7 листопада 1917 року демократичний багатопартійний уряд Керенського розігнали, а за місяць почалася агресія проти УНР.

Час зрозуміти: двобій з Росією – це війна на виживання України. І в ній всі, хто готовий до кінця йти проти Кремля – друг і союзник, наголошує дописувач «Газети по-українськи». Він вважає, що Києву слід повернутися обличчям до численних ворогів кремлівського режиму. Це – національно-визвольні рухи всіх народів Росії від Кавказу до Далекого Сходу, російські радикальні демократи та навіть зовсім не демократи. Все, здатне воювати в тилу ворога, має від нас отримати посильну допомогу. Час перенести війну з української землі на ворожу. Час переходити в наступ, наголошує газета.

Росія за всяку ціну хоче обійти своїми газогонами територію України. Вже втративши на цьому мільярди і ризикуючи подальшими фінансовими фіаско. Перспективи ймовірності добудови газогонів аналізує газета «Україна молода» у статті «Паливний ва-банк».

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG