Підняття прапорів України над адміністративними будівлями, виконання державного гімну, вишиванки на роботі, спеціальні уроки в школах та тематичні марафони на українських телеканалах. 16 лютого в Україні вперше відзначили День єднання, запроваджений напередодні Указ президента Володимира Зеленського. З якою метою українська влада запровадила спеціальне свято на дату ймовірного вторгнення Росії? Чи справді такі патріотичні заходи можуть об’єднати громадян? Про це Радіо Свобода запитало експертів.
Свято за наказом Президента
«З метою посилення консолідації українського суспільства, зміцнення його стійкості в умовах зростання гібридних загроз, інформаційно-пропагандистського, морально-психологічного тиску на суспільну свідомість постановляю: оголосити 16 лютого 2022 року Днем єднання», – зазначається в Указі президента України від 14 лютого 2022 року.
14 лютого президент Володимир Зеленський у зверненні до українського народу заявив про впровадження нового свята – Дня єднання.
Дата 16 лютого була обрана не випадково – саме у цей день, за розвідувальними даними західних країн, зокрема США, могло розпочатися повномасштабне вторгнення російської армії до України.
Володимир Зеленський заявив: ідея свята в тому, щоб показати світу, в тому числі росіянам, єдність українського народу на тлі військової загрози.
«Нас лякають великою війною і в черговий раз призначають дату військового вторгнення. Це вже не перший раз. Але наша держава сьогодні сильна, як ніколи. Нам кажуть, що 16 лютого стане днем нападу. Ми зробимо його Днем єднання», – сказав президент у своєму відеозверненні.
Таким чином українська влада вирішила змінити риторику «розслаблення» населення та використала свято як переламну точку, каже політолог Олег Саакян.
«Ми бачили до того, як Офіс президента всіх заспокоював, казав, що оборона держави – це ексклюзивне право війська, вірте українським Збройним силам, а самі готуйтеся до шашликів, до свят і взагалі займайтеся своїми справами. Закуповуйтесь попкорном і спостерігайте цей блокбастер по телевізору. Останнім часом ця риторика почала змінюватися на іншу, на інклюзивну модель оборони, тобто оборони як справи всієї нації і всього суспільства. І потрібен був символічний акт, щоб перехопити цю ініціативу», – каже експерт.
Патріотичні заходи та піар влади
Програму відзначення Дня єднання підготували за два дні.
Серед обов’язкових заходів – традиційні для національних свят підняття прапорів над адміністративними будівлями, виконання державного гімну та звернення представників влади до народу.
Також влада скористалася можливістю відправитися у святкові робочі поїздки по країні. Наприклад, Володимир Зеленський привітав українських військових з Днем єднання під час відвідування Рівненської області, де зараз проходять навчання «Заметіль-2022».
Збройні сили України відпрацьовують використання озброєння, наданого західними країнами – ракетних комплексів Javelin, NLAW та Stinger.
Крім офіційних заходів були запущені активності, в яких міг взяти участь кожен. Це й ініціатива одягнути вишиванки та почепити на одяг синьо-жовті стрічки, і флешмоб у соцмережах, де люди розміщували свої фото з українським прапором та хештегом #UAразом.
Експерти кажуть: до святкування До святкування вдалося долучити навіть тих українців, які виступають проти чинної влади.
День єднання в Україні на тлі загрози нового російського вторгнення – фотогалерея
За словами політолога Олега Саакяна, скоріше за все, Володимир Зеленський не зможе використати ситуацію для того, щоб отримати нових прихильників, однак антирейтинг президента може знизитися. Крім того, для влади це відкриває нові можливості у протистоянні з опозицією.
День єднання в Ужгороді: об'єдналися через соцмережі і створили «живий ланцюг» (фоторепортаж)
«Це можливість перехопити ініціативу в опозиції. Зеленського якраз за відсутність мобілізуючої риторики та відсутність мобілізуючих дій (хоча паралельно армія і служби готувалися, відпрацьовували свої алгоритми дій) критикувала опозиція. Перш за все – патріотичних і націоналістичних флангів.
І в цьому випадку організація такої події – це можливість в звичних для влади формах перехопити цю ініціативу і вже змусити опозицію реагувати і критикувати. Тому і політтехнологічний аспект тут присутній», – вважає Олег Саакян.
Телемарафони на всіх каналах
Згідно з Указом президента Зеленського, 16 грудня пройшли тематичні телемарафони – вранці і ввечері. До показу були залучені всі українські загальнонаціональні телеканали, при цьому контент був однаковим для всіх.Наприклад, під час ранкового марафону показали звернення президента Зеленського. Також виступили міністр оборони Олексій Резніков, міністр внутрішніх справ Денис Монастирський, міністерка економіки Юлія Свириденко та міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко. У перервах між виступами чиновників показували відеоопитування з різних міст. Зокрема ведучий запитував людей, чи бояться вони наступу, чи готують «тривожну валізу» і чи думають, що Росія хоче війни.
Медіаекспертка, голова громадської організації «Детектор медіа» Наталія Лігачова вважає: сама по собі ідея проведення загальнонаціонального телемарафону – прийнятна та не нова.
Однак невдала реалізація перетворила її на інструмент пропаганди в традиціях Радянського Союзу.
«Був час для того, щоб узгодити якісь дії, але зробити все ж таки не однакову картинку на всіх телеканалах і не транслювати всім один контент. Декого це позитивно вразило, що справді, ми єдині.
Але більшість експертів й інших людей, з якими ми спілкувалися, кажуть, що це їх налякало навіть. Вони шукали якісь новини, що там відбувається, а тут дві години, скажемо відверто, пропагандистського матеріалу.
Тим більше, що весь контент був безумовно заточений під піар існуючої влади. Він був начебто надихаючий, але водночас і такий, як передвиборча агітація. Немов марафон «Слуги народу», президента і Офісу президента», – каже Наталія Лігачова.
Крім того, медіаекспертка вважає, що невдалим кроком було використання телеканалу «Рада» як майданчика, з якого велася трансляція марафону.
На її думку, зараз цей державний телеканал дискредитований останніми діями влади щодо встановлення контролю над його контентом.
Тому доречніше було б провести марафон на базі Суспільного мовлення. Це викликало б більше довіри у глядачів.
День єднання в школах
Патріотичні заходи проводили 16 лютого і в українських школах, і в дитячих садках. Школярам рекомендували прийти на уроки у вишиванках, а о 10:00 діти заспівали гімн України. Відеозаписами з цих подій школи активно ділилися в соцмережах.
Однак експерти з освіти кажуть: такі заходи, ідеї проведення яких приходять «зверху», не можуть спрацювати на школярах.
Співзасновниця організацій «Смарт освіта» та «Батьківський контроль» Іванна Коберник каже, що ця штучна ініціатива не має сенсу в контексті виховання патріотизму в молоді.
«Це показуха у найгірших совкових традиціях, навряд чи вона сприяє реальному єднанню, яке вказане в назві Указу президента.
Це може вплинути на школярів так само, як будь-які інші рознарядки. Тут не треба себе обманювати, в школах дуже багато рознарядок і вимог щодо звітів про різні свята, олімпіади, тематичні дні, тижні та все таке інше. На жаль, ця традиція досі зберігається. Й або батьки будуть відмовлятися брати в цьому участь, якщо не бачать для себе потреби, або це буде продовжуватись. Тобто з точки зору шкіл нічого незвичайного не сталося, вони звикли, що з ними так спілкуються», – розповідає Іванна Коберник.
Експертка з питань освіти каже: вона не виступає проти виконання гімну та інших патріотичних ініціатив у школах. Однак для того, щоб діти розуміли сенс всього, що вони роблять, потрібно прив’язувати святкування до реальних історичних дат та обговорювати зі школярами ті події, які важливі для здобуття незалежності України.
Свято на один раз?
У заходах до Дня єднання взяли участь тисячі людей – офлайн чи онлайн. Багато українців впевнені в доцільності таких об’єднуючих дій в період, коли над Україною нависла загроза ескалації збройної агресії з боку Росії.Водночас експерти кажуть: цей день майже не має шансів на те, щоб зберегтися як постійне свято.
Скоріше за все, його відзначили вперше і востаннє, вважає кандидат історичних наук, експерт Українського інституту майбутнього Сергій Громенко.
«Можна було без оголошення Дня єднання розробити якусь програму з максимального вивішування українських прапорів чи якихось загальнонаціональних флешмобів. Це було б доречніше, ніж оголошувати спеціальний день. Але якщо виявиться, що і в наступному році на 16 лютого буде припадати День єднання, то тоді, звісно, постане питання, що ж святкувати, що ж відзначати», – каже експерт.
Сергій Громенко каже: існує історична дата, до якої теоретично можна прив’язати ідею цього свята. Однак навряд чи українська влада знає про неї і використає для збереження ідеї Дня єднання.
«У цей день, 16 лютого 1918 року Кубанська Рада проголосила незалежність Кубанської народної республіки. Але мені вдається, що це просто збіг. Можливо, це збіг на користь України, але не якась така свідома дія Офісу президента.
Так що з одного боку з точки зору мобілізації – можливо, з точки зору комеморіалізації, тобто відзначення історичного, тут поки що немає чого святкувати. Або треба міняти формат. Виглядає, що президент, як колишній шоумен, орієнтується радше на яскраву картинку, яку можна зробити, яку можна показати, ніж на те, щоб запровадити якусь нову традицію із глибшими сенсами і, найголовніше, з глибшими механізмами», – підсумовує історик.
- У 2014 році, коли Росія анексувала Крим і розпочала у південних і східних областях спецоперацію «русская весна», в усіх містах України почали вивішувати державні прапори на балконах та дахах будинків, розфарбовувати у синьо-жовті кольори різні конструкції, проводити багатотисячні акції із розгортанням багатометрових синьо-жовтих полотнищ. Фотографії та відео викладали у соціальних мережах, їх демонстрували світові засоби масової інформації, і на думку оглядачів, це теж стало один із стримувальних факторів для Кремля.
- Офіційні представники США та кількох інших країн заявляли, що вже цього тижня вторгнення Росії в Україну є ймовірним. Водночас офіційні особи наголошують, що, як і раніше, немає впевненості, що Росія справді зважиться на вторгнення. Лідери країн Заходу кажуть, що шлях дипломатії ще можливий.
- Росія заперечує плани вторгнення. Міністр оборони Сергій Шойгу 14 лютого на зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним сказав, що зараз відбуваються масштабні навчання, але більша їх частина невдовзі завершиться. 15 лютого міноборони Росії заявило про початок повернення військ у місця постійної дислокації.
- Натомість президент США Джо Байден і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявили 15 лютого про відсутність ознак деескалації на українсько-російському кордоні заявили 16 лютого таку ж тезу в інтервʼю Бі-Бі-Сі висловив президент України Володимир Зеленський.
