Олександр Сопов – член робочої групи Верховної Ради з реформування нагородної системи, автор знаків 10 державних нагородГероєм України тепер може бути й іноземець: президент України Петро Порошенко підписав закон, який це дозволяє. Таким чином – нарешті – вирішилося питання про присвоєння цієї найвищої державної відзнаки Героям Небесної сотні, білорусу Михайлу Жизневському та грузинам Зурабові Хурції і Давиду Кіпіані. Звання «Герой України» присвоюють за геройський вчинок чи визначні трудові досягнення. Окрім цієї відзнаки, в Україні ще майже чотири десятки різних орденів, медалей та звань. Що це за відзнаки, за що їх вручають і як планують реформувати нагородну систему в Україні, Радіо Свобода відповідає разом із автором знаків 10 державних нагород, зокрема ордену Свободи, Олександром Соповом.
Логіка у тому, щоби нагороджені за заслуги перед батьківщиною мотивували інших на таку ж поведінку, пояснює Олександр Сопов. «Нагороди існують не тільки і не стільки для того, щоб відзначити того, хто здійснив героїчний вчинок чи видатне досягнення, скільки щоби надихнути інших, щоб вони теж до такого прагнули», – додає він.
Згідно з законом про державні нагороди, в Україні до них належать звання «Герой України», ордени (наприклад, Героїв Небесної сотні, «За заслуги»), медалі, відзнака «Іменна вогнепальна зброя», почесні звання (народний артист, заслужений журналіст тощо), державні премії (наприклад, премія імені Шевченка), президентські відзнаки. Всього – до півсотні нагород.
«За здійснення визначного геройського вчинку або визначного трудового досягнення».
Станом на кінець березня йшлося про 433 особи. Першим звання отримав президент Національної академії наук Борис Патон у 1998 році. Таку відзнаку мають також, наприклад, космонавт Леонід Каденюк і спортсмен Сергій Бубка, депутати Юхим Звягільський та Володимир Литвин, актриса Ада Роговцева. З 2014 року в Україні почали відзначати також учасників воєнної операції на Донбасі – героями офіційно визнано, наприклад, Михайла Забродського (нині – командувач Високомобільними десантними військами ЗСУ) та Ігоря Гордійчука (нині – ректор Київського військового ліцею імені Івана Богуна). Цим званням також посмертно нагородили всіх Героїв Небесної сотні.
Щодо цього є чимало суперечок. У червні 2016 року, зокрема, депутати Львівської обласної ради закликали президента переглянути перелік нагороджених званням «Герой України» і позбавити цього звання «негідних, дискредитованих осіб». Або ще такий приклад. Звання «Герой України» має Надія Савченко – депутат Верховної Ради, яка у 2014-2016 роках була ув’язнена у Росії. Після того, як уже після свого звільнення вона зробила кілька заяв про угруповання «ДНР» та «ЛНР» (наприклад, про потребу вести прямі переговори з бойовиками), на сайті президента зареєстрували кілька петицій з вимогою позбавити її такої відзнаки. Сама депутат, коментуючи появу петицій, зазначила, що «не вважає за необхідність їх навіть читати». «Розмов про те, правильно чи не правильно у нас нагороджують, досить багато, – каже Олександр Сопов. – Я знаюся на цьому питанні досить добре і вважаю, що щонайменше дві третини нагороджених державними нагородами – це ті, за кого навряд чи комусь буде соромно».
Загалом президент може позбавити державних нагород лише у разі засудження нагородженого за тяжкий злочин за поданням суду. Але, наприклад, у 2011 році Романа Шухевича та Степана Бандеру, нагороджених посмертно, позбавили звань «Герой України» рішенням Вищого адміністративного суду України. Ініціатор позову аргументував його тим, що Бандера і Шухевич не були громадянами України (на той момент таке звання могли отримати – хай і посмертно – лише громадяни).
При президентові існує спеціальний дорадчий орган – Комісія державних нагород та геральдики. Вона розглядає пропозиції щодо нагородження, але остаточне рішення – за президентом.
Так. Це стосується не всіх відзнак, але, скажімо, нагороджені званням «Герой України» пільги мають. Наприклад, вони не платять за комунальні послуги, мають право на надбавку до пенсії, переваги в умовах скорочення штату за місцем роботи.
Реформа нагородної системи передбачена, зокрема, коаліційною угодою. Напрацювання таких змін – відповідальність комітету Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування. Голова комітету, депутат Сергій Власенко пояснював необхідність змін тим, що система «занадто перевантажена й заполітизована». У 2015 році на запит комітету свої висновки щодо нагородної системи України підготувала Рада Європи, яка порадила, наприклад, об’єднати деякі відзнаки та прописати зрозуміліші вимоги до кандидатів на отримання тієї чи іншої нагороди.
Робоча група, до складу якої входить Олександр Сопов, напрацювала законопроект про нагородну систему України, який планують винести на розгляд Верховної Ради цієї осені. За словами експерта, наприклад, є необхідність створити електронний реєстр осіб, відзначених державними нагородами. В цілому ж зміни будуть спрямовані на те, щоби привести нагородну систему у відповідність до згаданого вище принципу: державні нагороди мають мотивувати більшість на гідну поведінку і видатні досягнення. «Зараз багато хто сприймає на рівні державних суспільні нагороди, – зазначає Олександр Сопов. – Дехто з наших героїв, коли чує, що хочуть нагородити, каже: мовляв, суспільну – так, прийму, а державну не буду. Розумієте весь жах ситуації?»