Український фотограф зафіксував десятиліття життя на одній київській лавиці.

В одному зі «спальних районів» Києва збираються друзі…

зустрічаються закохані…

і випивають пияки.

Обличчя змінюються, а лавиця лишається та сама – хіба що іноді пофарбують.

Ця серія знімків, зроблена з вікна кухні батьків Євгена Котенка на п’ятому поверсі, змальовує життя навколо дерев’яної лавиці у Дніпровському районі Києва (точне місце тут.)

Фотограф Євген Котенко (на знімку) почав фіксувати життя на лавиці 2007 чи 2008 року. 36-річний Котенко каже Радіо Свобода: «Я не ставив собі ніяких часових меж, ніякої мети – я просто йшов на кухню і визирав із вікна. Зазвичай там було що побачити».

Котенко каже, що має теплі спогади дитинства про район, у якому він виріс, «але було й багато поганого теж, такого, про що краще не згадувати».

«Найгірше було бачити, як люди, з якими я ходив до школи, пиячать на цій лавиці, а потім повзуть додому, як плазуни».

«Я боявся, що, якщо я вийду туди, я перетворюся на одного з них».

Як каже Котенко, герої його фотографій не помічали, що він їх знімає.

Реакція на знімки Kyiv art pub неоднозначна.

«Хтось сміється, а хтось скаржиться, що я зосереджуюся тільки на алкоголіках», – сказав Котенко Радіо Свобода.

Фотограф переїхав із цього двору 2017 року…

Але має добру причину не відмовлятися від старої звички: «Я переїхав тільки на кілометр по вулиці».

Так що він зможе продовжити свій проект, якщо захоче. Його батьки й далі живуть у помешканні з виглядом на лавицю, яка викликає в пам’яті славетну фразу Шекспіра…

«Весь світ – театр, а люди в нім – актори».