Доступність посилання

ТОП новини

Видалення сторінок Znaj.ua та Politeca: що думають експерти


Одні фахівці припускають, що українські правоохоронці мали б тісніше співпрацювати з Facebook для виявлення тролів, інші – що холдинг «Знай медіа» і сам зазнав атаки
Одні фахівці припускають, що українські правоохоронці мали б тісніше співпрацювати з Facebook для виявлення тролів, інші – що холдинг «Знай медіа» і сам зазнав атаки

17 вересня фейсбук повідомив, що видалив майже 150 сторінок з України за «неавтентичну поведінку». Серед них опинилися сторінки популярних українських видань Znaj.ua та Politeca. Українські медійники привітали цю новину, посилаючись на дані досліджень, за якими видалені сторінки неодноразово поширювали недостовірну інформацію. Втім, соцмережа пояснила видалення не змістом, що з’являвся на сторінках, а використанням фейкових акаунтів. А експерт із онлайн-комунікацій Максим Саваневський не виключає, що створення деяких із видалених сторінок було пов’язане з передвиборчою кампанією в Україні.

Коли фейсбук вчергове відзвітував про видалення групи акаунтів, сторінок та груп в Україні, користувачі звернули увагу, що серед них – сторінки в цій соцмережі популярних видань Politeka та Znaj.ua, які належать холдингу «Знай Медіа».

Пресреліз компанії поширила, зокрема, нещодавно призначена керівниця з публічної політики фейсбука щодо України Катерина Крук.

«Ми пов’язуємо цю мережу із PR-фірмою Pragmatico, яка, зокрема, брала замовлення і на політичний піар, в тому числі і чорний», – написала вона.

Деякі користувачі привітали цю новину – серед них і журналісти.

«Рідкісний випадок, коли фейсбук зробив щось корисне для медіа», – написала, наприклад, заступниця головного редактора видання Kyiv Post Ольга Руденко.

Видалення не за контент, а за поведінку

Повідомляючи про видалення сторінок видань холдингу «Знай Медіа», українські ЗМІ нагадували, що Politeka та Znaj.ua опинялися в фокусі медіа-експертів як такі, що порушували журналістські стандарти. Зокрема, в жовтні 2018 року Інститут масової інформації та проєкт Texty.org оприлюднили статистику, за якою сайт Politeka посів третє, а Znaj.ua – четверте місце в рейтингу розповсюджувачів недостовірних новин.

При цьому ці сайти неодноразово опинялися в першій десятці найпопулярніших українських сайтів: наприклад, у липневому рейтингу Інтернет-асоціації України їм дісталися восьме і дев’яте місця.

Однак у самій компанії «Фейсбук» уточнюють: сторінки видань видалили не за контент, а за «неавтентичну поведінку» – йдеться про використання фейкових акаунтів для управління групами та сторінками, а також для кращого поширення контенту і залучення людей до сайтів, які презентують себе як новинні.

«Адміністратори сторінок та власники акаунтів, як правило, публікували дописи про знаменитостей, шоу-бізнес, спорт, місцеві та міжнародні новини, політичні та економічні теми, в тому числі вибори в Україні, політичних кандидатів, критику на адресу різних публічних осіб. Хоча люди, що стояли за цією діяльністю, намагалися приховати свої імена, наше дослідження пов’язало її з Pragmatico, українською компанією з піару», – йдеться в повідомленні соцмережі.

Обидва видання оприлюднили заяви, в яких категорично заперечили використання фейкових акаунтів та приховування ідентичностей співробітників.

«Ми припускаємо, що на сторінці Znaj.ua у мережі «Фейсбук» могли вести війни різні політичні групи, відстоюючи інтереси своїх господарів. Але за таким принципом можна видаляти кожну другу сторінку будь-якого ЗМІ в Україні», – йдеться в заяві Znaj.ua.

Вони не вийшли з нами на контакт, а просто видалили сторінки

Редакція Politeka, окрім пресрелізу, повідомила на запит Радіо Свобода, що представники соцмережі не намагалися зв’язатися з ними, перш ніж видалити сторінки.

«Нас дивує їхня позиція, бо вони не вийшли з нами на контакт, а просто видалили сторінки. Зараз ми готуємо листа до «Фейсбук» з нашою позицією щодо цього інциденту», – повідомляє пресслужба видання.

Політтехнолог Олександр Курбан, зі свого боку, не виключає, що сторінки видань могли зазнати «інформаційної диверсії».

Олександр Курбан
Олександр Курбан

«Скажімо, заходить експерт, аналізує, моніторить зміст, контент якоїсь сторінки або акаунту, знаходить якісь порушення етичних правил соцмережі (це може бути якась лайка, використання нетолерантних слів), дає посилання – і на це посилання, на цей зміст починають надходити адміністрації фейсбука скарги. Якщо надходять десятки таких скарг, навіть якщо одна скарга надходить, то це є вже предметом розслідування, (соцмережа – ред.) починає в автоматичному режимі перевіряти і виносить свій присуд. Якщо часто організовувати такі атаки, то такі сторінки, такі акаунти можуть блокуватися, часто блокують на день, потім – на тиждень, потім на місяць. Якщо таке часто відбувається, можуть взагалі знищити цей акаунт», – пояснює він.

Експерт припускає, що за такою атакою могли стояти люди, незадоволені контентом, який публікують видання холдингу «Знай Медіа».

Чиє ЗМІ?

Хоча обидві редакції визнали короткотермінову співпрацю з компанією Pragmatico, про структуру власності холдингу, до якого вони обидві належать, достеменно нічого не відомо. Наприклад, за даними з реєстрів, кінцевим власником і керівником товариства з обмеженою відповідальністю «Знай» з жовтня 2016 року є Вадим Іванович Якимець. Він же з жовтня 2016-го до травня 2018-го був керівником ТОВ «Політека». Людина з таким же іменем балотувалася до Київської міської ради в 2015 році як представник організації «Рух за реформи».

Однак офіційно ані видання Politeca, Znaj.ua, ані інші компанії холдингу «Знай Медіа» не розкривали структури своєї власності. Це підтвердила Радіо Свобода керівниця моніторингового відділу Інституту масової інформації Олена Голуб. За її словами, видань холдингу немає в дослідженні власників медіа, які ІМІ підготував разом із «Репортерами без кордонів», тому що вони не відповіли на запит дослідників.

Видалення цих ресурсів з фейсбука має суттєво вплинути на кількість їхньої аудиторії
Олена Голуб

«Я особисто вважаю, що така кількість читачів цього сайту (Znaj.ua – ред.) обумовлена передусім досить активною SMM-кампанією даних ресурсів в соціальних мережах передусім. Відповідно, видалення цих ресурсів з фейсбука, думаю, має суттєво вплинути на кількість їхньої аудиторії. Вона або знизиться, оскільки, я так розумію, багато людей переходять на ці сайти з соціальних мереж, або не буде зростати», – прогнозує експертка.

Голуб звертає увагу на те, що видалені сторінки мали близько 2 мільйонів людей аудиторії і відновлення цих показників коштуватиме чимало.

«Розкрутка пабліка чи акаунта до такого рівня фоловерів коштує надзвичайно великих грошей, тому що цей великий відділ SMM. Звичайно, вони, мабуть, це будуть робити, проте це суттєво вдарить по їхніх фінансових спроможностях», – міркує вона.

Читайте також: Facebook видалив майже 300 акаунтів і понад 1500 сторінок з України, Росії, Таїланду та Гондурасу – ЗМІ​

Голуб нагадує, що власність інтернет-ЗМІ, на відміну від телебачення чи радіо, ніяк не регламентується законом – на її думку, «тут є над чим працювати».

Натомість керуючий партнер агентства цифрових комунікацій PlusOne Максим Саваневський сумнівається, що інструмент видалення сторінок у соцмережах може обмежити діяльність «фабрик тролів».

«Тролі – це винятково технічний інструмент, створення нової групи сторінок, які через певні інструменти будуть просувати необхідні наративи, меседжі чи новини для конкретних аудиторій людей – це питання годин або днів для того, щоб створити аналогічні акаунти», – пояснює він.

Максим Саваневський
Максим Саваневський

За словами Саваневського, «фабрики тролів» можуть поширювати дезінформацію, не порушуючи правил, які призводять до видалення. Політика фейсбука забороняє, зокрема, поширення мови ненависті, цькування та дискримінацію в мережі, порушення авторських прав, тож координовані інформаційні атаки загалом можуть пройти непоміченими, якщо не перетинатимуть цих ліній.

Лабораторія цифрового аналізу (Digital Forensic Research Lab) при аналітичному центрі «Атлантична рада» (Atlantic Council), досліджуючи дані фейсбука про видалені сторінки, звернула увагу, що 37 локальних міських сторінок, пов’язаних із Politeka та Znaj.ua, були створені 22 грудня 2018 року – за тиждень до початку передвиборчої президентської кампанії в Україні.

Саваневський не виключає, що це було пов’язано з виборами, хоча визнає: прямих доказів тому немає.

Читайте також: Соціальні мережі: вплив на вибори в Україні​

«Якраз у другій половині грудня розподілялися бюджети в штабах, визначалася інформаційна політика, визначалося, в який спосіб і на що будуть витрачатися гроші. Виглядає так, що хтось законтрактувався або намагався законтрактуватися під якусь конкретну політичну силу чи різні політичні сили – і в такий спосіб створив мережу акаунтів, велику кількість акаунтів для того, щоб просувати якусь необхідну інформацію», – міркує фахівець.​

«Недостатній тиск»

Саваневський не сумнівається, що правоохоронні органи України на кшталт СБУ та РНБО взаємодіють із великими ІТ-компаніями, проте вважає, що ця співпраця недостатньо міцна для відбиття інформаційних атак.

«Мені здається, що українська влада приділяє недостатньо уваги взаємодії з цими великими IT-гігантами, недостатньо тисне на них для того, щоб вони сприяли тому, щоб уникати ситуації, коли їхні платформи використовуються для поширення інформації в Україні, інколи для впливу на вибори, для впливу на людей, щоб вони змінювали свої думки з приводу якихось явищ, політиків, компаній чи будь-чого іншого», – вважає він.

Водночас зусилля фейсбука Саваневський також оцінює як недостатні: за його словами, компанія радше замовчуватиме інформацію про вплив на політичну ситуацію в Україні в її соцмережах (не тільки «Фейсбук», а й «Інстаграм»).

Фахівець зазначає, що знаходив у бібліотеці реклами «Фейсбук» оплачену Znaj.ua рекламу дописів, які стосувалися політика Віктора Медведчука та блогера і народного депутата від «Слуги народу» Олександра Дубінського. Проте саму бібліотеку він вважає надто неповною, щоб робити конкретні висновки.

Олександр Курбан нагадує, що простим користувачам варто користуватися кількома правилами щодо будь-якої інформації, яку вони отримують онлайн:

  • критично ставитися до будь-яких даних: «чим більш сенсаційна інформація, тим більшу недовіру вона має викликати»;
  • перевіряти кожне повідомлення не менш як у трьох джерелах, за можливості – в людей, яких користувач знає особисто;
  • не поспішати поширювати сенсаційну новину. «По-перше, вона може виявитися фейком, по-друге, умови або обставини можуть змінитися, а людина, яка поширила інформацію, може пошитися в дурні», – пояснює Курбан.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG