У Румунії 15 серпня шостий день тривають антиурядові акції протесту. Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, кілька сотень людей, попри спеку, зібралися біля будівлі уряду в Бухаресті, вигукуючи антиурядові гасла.
За акцією стежить поліція.
Тим часом уряд Румунії оголосив п’ятиденні вихідні, починаючи з 15 серпня. І попри те, що таке рішення було ухвалене кілька місяців тому, дехто з протестувальників різко критикував такий крок уряду, називаючи його «хабаром» державним службовцям.
Напередодні в Румунії порушили справу через ймовірне надмірне застосування сили поліцейськими до учасників масових антиурядових виступів минулого тижня, внаслідок чого сотні людей були поранені.
Близько 80 тисяч людей – багато з них ті, хто живе за кордоном і повернулися, щоб узяти участь в акціях – вийшли на вулиці Бухареста 10 серпня, звинувачуючи уряд у корупції і закликаючи до його відставки.
Щоб розігнати демонстрантів, поліція застосувала водомети, сльозогінний газ, перцевий газ і кийки. Внаслідок сутичок, що спалахнули, понад 450 людей були поранені, зокрема і 30 поліцейських, близько 30 – арештували. Це викликало критику як всередині Румунії, так і з боку ЄС.
Читайте також: Після газу досі болить голова – журналіст Радіо Свобода з епіцентру протестів у Бухаресті
Крім того, прокуратура країни має намір проаналізувати відео з акцій, оприлюднене у соцмережах.
Президент Румунії Клаус Йоханніс розкритикував дії поліції і зажадав пояснення у Міністерства внутрішніх справ. Він також засудив дії активістів, які намагалися прорватися через поліцейські кордони і кидали в правоохоронців каміння.
Румунію накрила хвиля протестів (фотогалерея)
Поліція заявляла, що відреагувала на протести «пропорційно», і звинувачувала у сутичках «хуліганів», які намагалися прорвати поліцейський кордон і кидали каміння в правоохоронців.
Владні нині в Румунії соціал-демократи, які прийшли до влади 2016 року, намагаються скасувати кримінальну відповідальність за деякі різновиди корупції, що раніше викликало масові демонстрації, які змусили партію відступити. Такі зміни різко критикували президент Йоханніс, а за кордоном Європейський союз, а також США.
