Державне телебачення Ірану повідомляє, що колишньому президенту цієї країни Махмуду Ахмадінеджаду відмовили у реєстрації для участі у президентських виборах, запланованих на 19 травня.
За повідомленнями, Ахмадінеджад подав свою кандидатуру на другий день реєстраційного періоду 11–15 квітня.
Минулого року верховний лідер Ірану Аятола Алі Хаменеї, який має останнє слово у всіх державних справ в Ірані, що є ісламською республікою, закликав Ахмадінеджада не висувати свою кандидатуру. Хаменеї заявив, що повторне балотування «не є ні у його інтересах, ні в інтересах країни».
Минулого тижня Ахмадінеджад сказав, що не планує висувати свою кандидатуру на виборах і підтримає у перегонах свого соратника Хаміда Багаї.
Консерватор Махмуд Ахмадінеджад вперше був обраний президентом у 2005 році, після чого він виграв ще одні вибори у 2009 році.
Президент Ірану Хасан Роугані також подав документи на реєстрацію кандидатом на президентські вибори, що мають відбутися у травні.
68-річний Роугані, як очікують, буде мати низку сильних суперників на виборах.
Ці вибори вважають по суті референдумом із приводу ядерної угоди 2015 року, укладеної за поміркованого Роугані, за якою Іран погодився згорнути свою ядерну програму до рівня, що має виключити створення ним ядерної зброї, в обмін на поступове зняття з Тегерана санкцій, накладених через цю програму.
Відтоді завдяки зняттю санкцій Іран відновив продаж своєї нафти на світових ринках і отримав можливість укласти угоди на десятки мільярдів доларів на оновлення застарілого парку пасажирських літаків цивільної авіації. Критики скаржаться, що вигоди від угоди ще не дісталися до пересічних громадян.
В Ірані кандидатів для участі у виборах затверджує чи відхиляє Рада вартових Конституції – специфічний орган у системі ісламської влади, що перевіряє законопроекти й закони на відповідність Конституції, а також затверджує кандидатури на всі чільні посади, зокрема, президента, депутатів парламенту та міністрів.
У нинішній системі влади Ісламської Республіки Іран найвищим посадовцем країни, якого обирає зі своїх лав вузьке коло консервативного ісламського духовенства, є верховний керівник (рагбар), слово якого є вирішальним у встановленні курсу країни. Президент Ірану, що обирається на прямих виборах, виконує деякі з функцій, звичних для голови держави в інших країнах, і сам очолює уряд Ірану, у якому немає посади прем’єра, але його політичні повноваження відносно обмежені.
