Національне агентство з питань запобігання корупції «категорично не погоджується» зі звинуваченнями НАБУ щодо неможливості надання роз’яснень із питань застосування закону України «Про запобігання корупції».
«НАЗК має право надавати роз’яснення щодо застосування положень закону «Про запобігання корупції», водночас таке роз’яснення не має статусу офіційного тлумачення, а відображає бачення спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції (НАЗК) і може слугувати орієнтиром для правоохоронних органів у правозастосовній діяльності», – йдеться у заяві агентства.
При цьому НАЗК вважає, що ці звинувачення спрямовані насамперед на «виправдання НАБУ власної вибірковості та упередженості» в питанні порушення кримінального провадження за статтями 366-1 (Декларування недостовірної інформації) і 368-2 (Незаконне збагачення) Кримінального кодексу України.
Національне антикорупційне бюро України 26 січня заявило про незгоду з тлумаченням НАЗК деяких норм закону «Про запобігання корупції». У бюро вважають, що «запропоновані роз’яснення НАЗК є юридично необґрунтованими і такими, що можуть сприяти корумпованим чиновникам в ухиленні від кримінальної відповідальності за незаконне збагачення і внесенню недостовірних даних у декларації».
8 грудня 2017 року Національне агентство з питань запобігання корупції затвердило роз’яснення щодо застосування окремих положень закону «Про запобігання корупції». У роз’ясненні, серед іншого, стверджується, що внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних злочинів, передбачених статтями 366-1 (Декларування недостовірної інформації) і 368-2 (Незаконне збагачення) КК України «без належних перевірок і висновків з боку НАЗК є необґрунтованим втручанням у приватне життя з боку правоохоронних органів». Також у НАЗК дійшли висновку, що початку досудового розслідування за цими статтями Кримінального кодексу має передувати проведення повної перевірки декларації з боку агентства.
