Остання відповідь президента на електронну петицію була надана рік тому. З того часу жодна з петицій більше не набирала необхідної кількості голосів.
Запрацював сервіс електронних петицій на сайті Адміністрації президента в серпні 2015 року.
Понад 30 тисяч петицій було зареєстровано майже за два роки. З них лише 40 набрали необхідну для розгляду кількість голосів (25 тисяч). На 38 петицій Петро Порошенко надав відповідь.
Із 40 петицій, які за цей час набрали необхідну для розгляду кількість голосів, більшість стосувалася вимог впорядкувати роботу Верховної Ради: зменшення кількості депутатів, відповідальність за невиконані обіцянки, можливість відкликання депутата та позбавлення мандату, запровадження персонального голосування за відбитком пальця, скасування депутатської недоторканості.
Петиція щодо вільного володіння зброєю стала першою, яку розглянув Петро Порошенко з моменту запуску сервісу електронних звернень. За 2 тижні вона набрала понад 35 тисяч підписів.
У відповідь президент направив звернення до Конституційної Комісії з проханням долучити до роботи автора петиції – Георгія Учайкіна.
«Президент може вирішити це питання за 15 секунд. Йому достатньо зробити дзвінок керівнику фракції БПП у Верховній Раді і сказати, що принципове рішення ухвалене і ми будемо підтримувати цю законодавчу ініціативу. Чому Петро Порошенко цього не робить – важко зрозуміти», – вважає автор петиції щодо вільного володіння зброєю Георгій Учайкін.
Георгій Учайкін, голова Асоціації власників зброї, розповів, що взяв участь у роботі Конституційної Комісії. Відбулося декілька засідань. Останнє – навесні 2016 року. З того часу питання не зрушилося з місця, додав він.
«Коли громадяни України підписують петицію до президента, ще й в такий швидкий спосіб і так гучно, то відповідальність лежить на першій особі в країні за те, що це питання не вирішене, бо ми зробили зі свого боку все і народ України продемонстрував, що в ієрархії цінностей це питання №1. Всі інші петиції збирали голоси більше ніж місяць», – наголосив у коментарі Радіо Свобода Георгій Учайкін.
Серед лідерів у петиціях є і жартівливі. Вони набрали понад 25 тисяч підписів і потрапили на розгляд до Петра Порошенка.
Українці попросили:
На них президент теж відповів, щоправда формально і без жартів.
Дві петиції залишились без відповіді Петра Порошенка, хоча вони набрали необхідну кількість голосів. Це вимога звільнити Віктора Шокіна і запровадити прозорий конкурс на посаду генерального прокурора України та вимога припинити електропостачання на територію тимчасово окупованого Криму.
В Адміністрації президента на запит Радіо Свобода це пояснили тим, що ці дві петиції були вирішені по суті, а тому передані до архіву.
Втіленими в життя в АП вважають наступні електронні вимоги українців:
До ще однієї втіленої вимоги українців можна зарахувати видачу паспортів громадянам України українською, без дублювання інформації російською.
Документ нового зразка – ID-паспорт містить інформацію лише українською та англійською мовами.
Більшість петицій, адресовані Петру Порошенку, належать до компетенції Верховної Ради або Кабінету міністрів України. У своїх відповідях він звертається до відповідних органів із пропозиціями опрацювати порушені питання.
Сайт президента України приймає петиції відповідно до повноважень президента, пояснює Світлана Закірова, науковий співробітник Центру дослідження соціальних комунікацій. В нас повноваження президента мають особливий статус, додає вона, тобто вони не суто виконавчі, і не суто законодавчі.
«Де добре працює сайт петицій? Ну, наприклад в Сполучених Штатах Америки. Але там суто президентська республіка, президент – голова виконавчої влади. Він нікому не дає доручення. Якщо це в межах його повноважень, він напряму має можливість вирішувати питання. У нас президент напряму не вирішує – він відправляє подання до Кабінету міністрів», – зазначає Світлана Закірова.
Петиції в Україні мають консультативний характер і не мають жодних правових наслідків.
Та навіть консультативні петиції можуть перетворитися на законопроекти, якщо існує політична воля у представників влади, зауважує Світлана Закірова, науковий співробітник Центру дослідження соціальних комунікацій.
Наразі відповідей на порушені українцями теми менше, ніж очікувало суспільство. Відсутність результату і спричиняє низьку активність серед громадян стосовно підписання петицій, наголошує експерт.
Зараз система електронних петицій більш ефективно працює на місцевому рівні, що є світовою тенденцією.
«Людям легше відслідкувати виконання електронного звернення і ставити питання напряму до того, кому адресована петиція», – зазначає Світлана Закірова, науковий співробітник Центру дослідження соціальних комунікацій.
Варто очікувати нового сплеску петицій із наближенням виборчих перегонів. Цей інструмент будуть намагатися використовувати в політичних цілях, переконана науковий співробітник.
Попри всі недоліки, інструмент електронних звернень є перспективним і його треба розвивати та контролювати, вважає Закірова.