1 березня 2022 року в Херсоні відбувся бій між територіальною обороною та російськими військами. Цей бій називають «останнім», який українські захисники прийняли минулого року перед повною окупацією Херсону. Стався він у Бузковому парку. Більшість українських воїнів в цьому бою загинули. Їх поховали на місцевому цвинтарі Геологів, там же поховані українські військові, які обороняли Антонівський міст.
Після звільнення Херсону від окупації обласна прокуратура провела судово-медичну експертизу тіл 24 загиблих у Бузковому парку. Відомство відкрило провадження за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством (ч. 2 ст. 438К України).
Кореспондент проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» в роковини цих трагічних подій побував у Бузковому парку. На місці трагічних подій встановлений пам'ятний хрест по загиблих тероборонівцях. Біля простріляних дерев, за якими ховалися українці від танків російської армії, лежать квіти.
«Останній бій» перед окупацією Херсону. Роковини загибелі українських бійців у Бузковому парку (фотогалерея)
«Альфа-Банк» російських олігархів не можуть націоналізувати через «помилку» в законі
«Альфа-банк» («Сенс Банк»), який належить підсанкційним російським олігархам Михайлу Фрідману, Петру Авену й Андрію Косогову, в Україні не можуть націоналізувати через зміст спеціального закону. А саме – закон визначає єдиною умовою націоналізації неплатоспроможність, натомість у «Альфа-Банку» таких фінансових проблем немає. У Верховній Раді визнають, це – «помилка» в законі, яку необхідно виправити, але протягом чотирьох місяців з моменту ухвалення зміни до закону так і не були внесені. Про це йдеться у матеріалі «Схем» (Радіо Свобода) «Хто гальмує націоналізацію «Альфа-Банку»?».
У жовтні 2022 року Верховна Рада ухвалила закон «Про особливості виведення з ринку системно-важливого банку в умовах воєнного стану», який передбачає спрощену процедуру виведення банку з ринку за участю держави – націоналізацію. Відповідно до закону, під час дії воєнного стану держава може купити банк за 1 гривню, незалежно від фактичного розміру його капіталу і без докапіталізації. Водночас єдиною підставою для націоналізації банку в ухваленому законі вказали – неспроможність банку погасити зобов’язання перед вкладниками через брак коштів. «Альфа-Банк» (віднедавна «Сенс Банк») наразі таких фінансових проблем немає.
У коментарі «Схемам» один з ініціаторів законопроєкту – народний депутат із фракції «Голос» Ярослав Железняк підтвердив, що документ внесли на розгляд парламенту вже із «помилкою».
«Люди, які писали цей закон і, які перебувають в Офісі президента, внесли його із цією помилкою. Я не стверджую, що вона була свідомою. Але багато колег і з влади, і з опозиції – ставили це запитання (щодо помилки – ред.) на засіданні комітету двічі. Ми двічі збиралися, бо там вже і Мін’юст знайшов цю помилку», – говорить народний депутат.
Водночас через чотири місяці після ухвалення закону із «помилкою», за словами Железняка, жодна з інституцій – ні Національний банк, ані Офіс президента – не проявила ініціативу щодо її виправлення і не запропонувала зміни до закону.
Публічно у відповідь на запит «Схем» у Нацбанку визнали, що закон потребує вдосконалення.
«Для нас це є очевидним, і ми почали рухатися в напрямку вдосконалення профільного законодавства. Наразі не готові розголошувати деталі, робота триває. У разі реєстрації законопроєкту (про внесення змін – ред.), у пакеті документів буде порівняльна таблиця для чіткого розуміння, які саме правки мають бути внесені», – написала пресслужба регулятора.
За інформацію джерел «Схем» у банківській сфері, однією з підстав для націоналізації банку регулятор розглядає санкції щодо власників банку, які були введені ще в жовтні 2022-го року.
«Схеми» також звернулися за роз’ясненням до Офісу президента і опублікують відповідь одразу, як її отримають.
Раніше радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк повідомляв в ефірі національного телемарафону, що націоналізація «Альфа-Банку («Сенс Банк») вже почалася. Пізніше заступниця голови НБУ Катерина Рожкова заявила, що регулятор не бачить підстав для такої націоналізації, посилаючись на законодавство.
«Схеми» раніше розповідали, що за рік повномасштабної війни Україна конфіскувала активи лише трьох російських олігархів – Володимира Євтушенкова, Олега Дерипаски та Михайла Шелкова.
27 лютого стало відомо, що Вищий антикорупційний суд стягнув у дохід держави 88,89% акцій PIN банку іншого російського олігарха – Євгена Гінера.
Американські та польські організації допомагають рятувати українську культурну спадщину
Смітсонівський інститут і Фонд Костюшка у США спільно з польським фондом «Фольковіско» об’єднались задля допомоги у справі захисту та збереження української культурної спадщини, щоб не допустити її втрати у час російсько-української війни. Адже більшість експонатів, зокрема у Львові, евакуйовані і для їх збереження потрібні належні умови.
У Краснодарському краї Росії сталася пожежа на нафтобазі після ймовірної атаки дронів – ЗМІ
У ніч на 28 лютого на нафтобазі в Туапсе в Краснодарському краї Росії сталася пожежа, повідомила міська адміністрація.
Пожежа почалася близько другої години ночі на вулиці Індустріальній, де, за відкритими даними, розташований нафтопереробний завод компанії «Роснефть». Фото пожежі з’явилися у місцевих телеграм-каналах.
Місцеві жителі розповіли, що чули, як на території нафтобази з різницею в кілька секунд сталися два вибухи, внаслідок яких у прилеглих будинках вибило шибки.
Телеграм-канали Baza і Shot стверджують, що нафтобазу атакували безпілотники, які впали за 100 метрів від нафтосховища. За даними видання Astra, ушкодження зазнала бойлерна, а поряд із будинком знайшли дві вирви глибиною півтора метри.
За даними Astrа, за 30 метрів від місця події розташована казарма з російськими військовими. Офіційної інформації щодо цього немає.
У міській адміністрації заявили, що пожежа сталася у господарській будівлі на території нафтобази і що вогонь вже повністю загасили. Місцева влада стверджує, що вогонь не торкнувся нафтових резервуарів, і розливу нафтопродуктів немає, постраждалих також немає.
У прикордонних регіонах Росії регулярно лунають вибухи. Часто російська сторона звинувачує Україну у причетності до цих інцидентів, проте Київ офіційно це не коментує.
На кордоні з Молдовою будуються фортифікаційні споруди – Держприкордонслужба
На кордоні з Молдовою Сили оборони України посилили заходи безпеки і будують фортифікаційні споруди. Про це речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко повідомив 28 лютого в ефірі телемарафону.
«На кордоні з Молдовою є такий сегмент, як Придністров’я, від моменту повномасштабного вторгнення Сили оборони посилили цей напрямок… Відбувається не тільки посилення контролю, але й будування інженерно-фортифікаційних робіт», – розповів речник.
За його словами, кордони з Білоруссю та Молдовою вимагають посиленої уваги.
«Через підступність ворога ми розуміємо, що в будь-який момент можуть бути провокації. Ми маємо бути готовими до всього», – відзначив Демченко.
Раніше американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив про «ескалацію російських зусиль із підриву молдовської держави».
Президентка Молдови Майя Санду неодноразово звинувачувала Росію в спробі дестабілізувати Молдову і закликала до виведення російських військ з регіону.
У середині лютого вона заявила, що отримала документи від українських спецслужб, які описують організовану Москвою змову з допомогою іноземних диверсантів, нібито спрямовану на повалення керівництва країни, запобігання вступу в ЄС і використання у війні проти України.
Росія заперечує свою змову з метою дестабілізації Молдови, називаючи ці заяви «абсолютно необґрунтованими».
Придністров’я – сепаратистський регіон Молдови, який фактично не підконтрольний Кишиневу з 1992 року. Росія вже понад 20 років тримає в Придністров’ї близько 1700 військових.
Хто гальмує націоналізацію «Альфа-Банку» російських олігархів?
У жовтні 2022 року народні депутати від президентської фракції «Слуга народу» публічно заговорили про націоналізацію «Альфа-Банку». Це сталося одразу після ухвалення спеціального законодавства. В грудні того ж року радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк повідомив, що така націоналізація «вже почалася». Втім, згодом його слова на початку 2023-го заперечила заступниця голови НБУ Катерина Рожкова, яка заявила, що регулятор не бачить ознак неплатоспроможності банку, а отже – і причин для його націоналізації.
Тобто, через рік повномасштабної війни «Альфа-Банк» і досі належить російським олігархам. Тільки за січень-листопад минулого року банк втратив понад 40 млрд грн (це понад 36% від усіх активів), змінив назву і структуру власності. Чому цей актив досі належить росіянам? І хто гальмує процес націоналізації? Журналісти «Схем» (Радіо Свобода) дослідили, що відбувається з процесом конфіскації цього активу і що цьому досі перешкоджає.
«Є ознаки геноциду». Фільтрація на окупованих територіях посилюється?
Навіщо російські силовики проводять фільтрацію на окупованих територіях і на виїзді з Росії? Що передбачає ця процедура і як до неї підготуватися? Чи багато жителів окупованих територій не пройшли фільтрацію і що відомо про їхні долі? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Японія посилила санкції проти Росії
Влада Японії оголосила про заморожування активів 48 фізичних осіб і 74 організації з Росії у звʼязку з річницею повномасштабного російського військового вторгнення в Україну.
До нового списку санкцій, зокрема, потрапили заступник міністра оборони Росії Віктор Горемикін і президент концерну «Калашников» Алан Лушніков. Обмеження також стосуються начальника управління президента Росії із забезпечення діяльності Держради Олександра Харічева, його заступника Бориса Рапопорта та Турпал-Алі Ібрагімова, названого родичем голови Чечні Рамзана Кадирова. Також під санкції потрапили співробітники Генштабу Збройних сил Росії та обчислювального центру при Генштабі.
Уряд Японії запроваджує обмеження щодо холдингової компанії «Ак Барс», федерального центру подвійних технологій «Союз» та холдингу «Роселектроніка», інститутів та дослідницьких центрів, повʼязаних з військово-промисловим комплексом, у тому числі фізичного інституту ім. П.М. Лебедєва.
До списку організацій, активи яких у разі виявлення будуть заморожені, увійшли НВО «Квант», суднобудівний завод «Вимпел», конструкторське бюро «Факел» та ВАТ «Радіоавіоніка». Крім того, санкції запроваджуються щодо «Росбанку» та угруповання «Вагнера».
До окремого списку санкцій увійшли представники анексованого Росією Криму, угруповань «ДНР» і «ЛНР», а також особи, причетні до анексії частин Запорізької та Херсонської областей України.
Ще в одному списку перераховані організації, щодо яких запроваджуються експортні обмеження.
25 лютого премʼєр-міністр Японії Фуміо Кісіда заявив про розширення санкцій. Йшлося про заморожування активів 120 російських фізичних та юридичних осіб. Японія заборонить експорт товарів, які можуть зміцнювати російську промисловість, такі як деталі для безпілотників. Загалом у обмежувальних списках Японії перебувають близько 900 росіян та приблизно 450 російських організацій та компаній.
Після початку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Японія запровадила санкції щодо російського президента Володимира Путіна, найвищих посадових осіб країни та їхніх родичів, банків та підприємств, а також позбавила Росію статусу найбільшого сприяння в торгівлі. Водночас Токіо оголосив, що надаватиме військову та гуманітарну допомогу Україні.
Росія внесла Японію до списку «недружніх країн» і заявила, що виходить із діалогу з Японією про налагодження спільної господарської діяльності на Південних Курилах. Росія заборонила японським морякам рибалити поблизу Південних Курил. Таке право їм надавала російсько-японська угода 1998 року.
Розвідка Британії оцінила наслідки ймовірного пошкодження в Білорусі російського літака А-50
Інцидент із російським літаком-розвідником у Білорусі в разі підтвердження ще більше обмежить повітряні операції Росії, заявила 28 лютого розвідка Великої Британії.
«A-50 – російська бортова платформа раннього попередження й управління. Його роль полягає у створенні розпізнаної повітряної картини і забезпеченні координації винищувачів. Те, хто відповідальний, а також пошкодження офіційно не підтверджені. Однак втрата A-50 була б серйозною для Росії, оскільки він має вирішальне значення для російських повітряних операцій. Це, ймовірно, залишить в експлуатації шість робочих А-50, що ще більше обмежить повітряні операції Росії», – йдеться в повідомленні, поширеному Міністерством оборони Британії.
26 лютого стало відомо про інцидент на військовому аеродромі в Мачулищах під Мінськом. Telegram-канал об’єднання колишніх білоруських силовиків ByPol повідомив, що білоруські партизани за допомогою безпілотників підірвали російський військовий літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50 на військовому аеродромі, розташованому за 12 кілометрів від Мінська.
За даними ByPol, в результаті двох вибухів пошкоджена передня і центральна частини літака, «пошкодження серйозні, літак нікуди не полетить».
Редакція поки не може перевірити цю інформацію за допомогою незалежних джерел.
Режим Олександра Лукашенка поки ніяк не прокоментував інцидент, хоча сам Лукашенко скликав неоголошену раніше нараду із силовиками.
Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що офіційний Мінськ заперечує інцидент, хоча цього не було.
У Повітряних силах ЗСУ заявили, що ймовірне пошкодження вибухами російського військового літака-розвідника А-50 на аеродромі «Мачулищі» в Білорусі є «гарною новиною» для українських військових.
Після ймовірного інциденту в Мачулищах прикордонники посилено перевіряють людей, які виїжджають із Білорусі.
Правозахисники повідомили про затримання людей у Мачулищах і Фаніполі після ймовірного вибуху.
Наразі Білорусь не є безпосереднім учасником повномасштабної війни в Україні, але надає матеріально-технічну підтримку російському вторгненню. Зокрема, надає російським військам доступ на територію Білорусі, звідки російські сили здійснюють бойові вильоти для бомбардування українських міст, а також запускають ракети по території України.
За співучасть у війні, яку розв’язала Росія, проти Білорусі були запроваджені міжнародні санкції.
Росія втратила ще понад пів тисячі військових за добу – Генштаб ЗСУ
Протягом минулої доби у війні проти України загинули ще 550 російських військових, заявив вранці 28 лютого Генеральний штаб ЗСУ.
За його даними, від початку повномасштабного вторгнення понад рік тому Росія втратила близько 149 240 своїх військових.
У командуванні також навели втрати щодо військової техніки РФ:
- танків - 3388 (3 одиниці – за минулу добу)
- бойових броньованих машин - 6630 (+9)
- артилерійських систем - 2383 (+3)
- РСЗВ - 478 (+3)
- засобів ППО - 247
- літаків - 300
- гелікоптерів - 288
- БПЛА оперативно-тактичного рівня - 2051 (+3)
- крилатих ракет - 873
- кораблів /катерів -18
- автомобільної техніки та автоцистерн - 5252 (+4)
- спеціальної техніки - 230
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час Мюнхенської безпекової конференції 18 лютого заявив, що втрати Росії у війні проти України від початку повномасштабного вторгнення оцінюються у 200 тисяч військових: вбитих і поранених.
У листопаді голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявляв, що втрати Росії у війні становлять не менше ніж 100 тисяч убитими та пораненими.
Росія не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Єврокомісія та Польща спільно шукатимуть викрадених силами РФ українських дітей
Європейська комісія та Польща оголосили про намір шукуатиукраїнських дітей, який російські військові незаконно вивезли з окупованих територій України. Про це речниця Єврокомісії Дана Спінант повідомила 27 лютого на брифінгу у Брюсселі.
«За оцінками, з початку вторгнення російські війська відправили тисячі українських дітей до Росії. Викрадення українських дітей – це велика соціальна проблема, трагедія та злочин. Саме тому разом із Польщею ми запускаємо цю ініціативу за підтримки агентств ООН. Мета – об’єднати сили для збору доказів, щоб знайти викрадених дітей, а відповідальні за злочини були притягнуті до відповідальності», – вказала речниця.
Вона додала, що детальна інформація про ініціативу, яка реалізовуватиметься під керівництвом голови Єарокомісії Урсули фон дер Ляєн та премʼєр-міністра Польщі Тадеуша Моравецького, буде представлена за кілька днів.
У затвердженому минулого тижня 10-му пакеті санкцій ЄС проти Росії є ключові фігури, причетні до викрадення українських дітей.
Російська тактика «штурмових загонів» навряд чи призведе до «значущих проривів» – ISW
Російські війська у війні проти України намагаються компенсувати обмеження бойової потужності застосуванням тактики використання штурмових загонів, але це навряд чи призведе до успіху, вважають експерти американського Інституту вивчення війни (ISW).
«Штурмові загони, можливо, зможуть досягти тактичних переваг за рахунок своєї простоти, але, ймовірно, швидко втратять позиції через малий розмір і тактику виснаження. Російські війська навряд чи зможуть швидко здійснити оперативно значущі прориви за допомогою цієї формації», – припускають експерти.
Водночас вони вважають, що українські сили здатні провести весняний контрнаступ у Запорізькій області, про що свідчить, зокрема, аналіз російського військового потенціалу вздовж лінії фронту в цьому районі.
Станом на ранок 28 лютого, за даними Генерального штабу ЗСУ, українські бійці впродовж минулої доби відбили понад 60 атак російських військових на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Шахтарському напрямках. Наразі про будь-які наступальні дії з боку ЗСУ Генштаб не повідомляє.
Українські військові відбили понад 60 атак військових РФ за добу – Генштаб
Бійці Збройних сил України впродовж минулої доби відбили понад 60 атак російських військових на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Шахтарському напрямках, інформує в ранковому зведенні 28 лютого Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав вісім ракетних та 32 авіаційних удари. Здійснив 85 обстрілів із реактивних систем залпового вогню. Загроза подальших ракетних ударів є значною по всій території України», – попереджають українські військові.
Також у повідомленні йдеться, що за минулу добу підрозділи Сил оборони знищили 11 іранських ударних БпЛА типу «Шахед-136» та один – типу «Зала». Як інформує Генштаб, українська авіація завдала чотири удари по районах зосередження військових РФ, а підрозділи ракетних військ і артилерії уразили один пункт управління, два райони зосередження живої сили противника та дві позиції протиповітряної оборони.
У російському полоні перебувають сотні українських мирних жителів – ЗМІ
Майже тисяча українських цивільних потрапила до російського полону в 2022 році, щонайменше 676 із них досі залишаються в полоні, пише видання «Верстка».
Частину полонених російськими військовими мирних українців, як зазначає видання, звинувачують у злочинах, передбачених Кримінальним кодексом РФ, іншу частину називають затриманими за «протидію «спеціальній воєнній операції», хоча законодавчо такого формулювання не існує.
Приводом для затримання цивільних стають будь-які підозри у звʼязках зі Збройними силами України чи лояльному ставленні до української влади. Тримають людей зазвичай у колоніях чи слідчих ізоляторах. У полонених цивільних немає звʼязку з родичами та зовнішнім світом. Понад 900 затриманих – це лише ті люди, про яких стало відомо від родичів полонених. Скільки таких людей перебувають у російських вʼязницях насправді – невідомо нікому.
За словами голови Центру громадянських свобод України Олександри Матвійчук, з 24 лютого 2022 року до них звернулося 915 людей, чиї цивільні родичі опинилися в російському полоні.
Серед цих утримуваних 118 жінок і 797 чоловіків. З них 306 людей звільнені, а 594 все ще утримуються», – уточнила вона.
Роботу над справами цивільних полонених українські адвокати ведуть разом із російськими колегами, допомагаючи родичам людей, які опинилися в полоні, звʼязатися з російськими відомствами та організувати пошук людини в можливому місці увʼязнення.
Російський правозахисник Роман Кисельов зазначив, що у нього та його колег у роботі близько 70 таких справ. Вони допомагають родичам полонених вести листування з органами влади, зʼясовувати, де і чому утримують українців.
Також пошуком цивільних полонених у Росії та на окупованих територіях опікується проєкт Every Human Being. На початку літа його організувала російська юристка Поліна Муригіна. Сьогодні разом із колегами з України, Росії, Грузії та Литви вона працює над 12 справами, де цивільні особи стали фактично військовополоненими. Вісім із них – на окупованих територіях, ще чотири – на території Росії.
До російського полону найчастіше потрапляють люди, які ніяк не повʼязані з армією та збройними силами, зазначає видання. Цивільними заручниками стають як студенти або люди похилого віку, які ніколи не служили в армії, так і колишні військові.
США закликають Росію відновити співпрацю в межах ядерного договору
Сполучені Штати готові до спільної роботи з Росією для повного виконання умов договору щодо стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3), заявила 27 лютого заступниця державного секретаря Бонні Дженкінс, яка в адміністрації Джо Байдена відповідає за контроль над озброєннями.
«Росія знову продемонструвала всьому світу, що вона не є відповідальною ядерною державою», – наголосила Дженкінс, виступаючи на конференції ООН з питань роззброєння у Женеві. Проте, за її словами, Сполучені Штати готові енергійно працювати з Росією з метою повного виконання умов договору СНО-3 на основі взаємного інтересу обох сторін.
Президент Росії Володимир Путін оголосив минулого тижня про одностороннє призупинення дії договору СНО-3, єдиного американсько-російського договору, що залишається чинним у галузі контролю над озброєннями. Путін оголосив про це рішення після відмови Росії відновити передбачені договором обопільні інспекції міжконтинентальних балістичних ракет. Інспекції було перервано у 2020 році після початку пандемії COVID-19. У листопаді 2022 року США закликали провести переговори щодо умов поновлення інспекцій, але Москва відповіла відмовою.
Рішення Путіна про призупинення дії СНО-3 викликало різку критику в західних столицях, попри запевнення російського МЗС у тому, що Росія продовжить виконувати інші важливі умови договору, у тому числі щодо обмежень на кількість ядерних боєголовок, що перебувають у її арсеналі, та сповіщення про випробування ракет.
Заступниця держсекретаря США Бонні Дженкінс зазначила, що Сполучені Штати поки що повністю не проаналізували наслідки рішення Володимира Путіна, але Вашингтон наразі не має свідчень про порушення Росією своїх зобовʼязань за договором СНО-3. Вона закликала Росію припинити «безвідповідальну ядерну риторику».
Президент України Володимир Зеленський заявляє, що повністю захистити українське небо можна буде тоді, коли партнери приберуть «авіаційне табу».
У своєму відеозверненні президент нагадав, що 27 лютого почалося з атаки іранськими дронами, з них більшість вдалося збити.
«Поранені троє працівників ДСНС у Хмельницькому, двоє загинули. Мої співчуття родинам. Другий дрон влучив якраз тоді, коли почалося гасіння пожежі після першого. Власне передусім тому нам і потрібен авіаційний компонент ППО – сучасні бойові літаки, щоб можна було убезпечити від російського терору всю територію нашої держави. ППО повноцінне тоді, коли забезпечується, зокрема, й авіацією. Сучасною авіацією. Наші льотчики разом з нашими зенітниками, разом з усіма воїнами й фахівцями наших Повітряних сил уже роблять велику роботу. Але повністю зможемо захистити небо, коли буде прибране авіаційне табу у відносинах із нашими партнерами», – сказав він у своєму відеозверненні.
Україна давно просить союзників про надання сучасних літаків. Під час зустрічі в Парижі президент України Володимир Зеленський закликав західних партнерів «якомога швидше» надати Україні винищувачі, щоб відбити наступ Росії. Президент США Джо Байден в інтерв’ю ABC News, показаному 24 лютого, заявив, що українському президенту Володимиру Зеленському зараз не потрібні винищувачі F-16.
Про надання Україні літаків наразі офіційно не заявила жодна країна.
Артобстріл і штурм піхоти, артобстріл і штурм...
Народний депутат Верховної Ради України VII скликання, боєць 5-ї штурмової бригади ЗСУ Юрій Сиротюк розповів Радіо Свобода про бої за Бахмут в ефірі програми «Свобода LIVE».
Залужний у розмові з Міллі актуалізував потребу України в літаках F-16
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний у розмові з головою об’єднаного комітету начальників штабів США генералом Марком Міллі актуалізував необхідність надання Україні бойових літаків F-16. Про це він повідомив на своїй сторінці в фейсбук.
За повідомленням, Залужний і Міллі обговорили питання постачання військової техніки, озброєння і боєприпасів у рамках міжнародної технічної допомоги Україні, ситуацію на лінії фронту та подальші плани Сил оборони України щодо деокупації її території.
«Актуалізував необхідність посилення спроможностей системи протиповітряної оборони України, зокрема й за рахунок надання багатоцільових бойових літаків F-16», – йдеться у повідомленні Залужного.
Україна давно просить союзників про надання сучасних літаків. Під час зустрічі в Парижі президент України Володимир Зеленський закликав західних партнерів «якомога швидше» надати Україні винищувачі, щоб відбити наступ Росії. Президент США Джо Байден в інтерв’ю ABC News, показаному 24 лютого, заявив, що українському президенту Володимиру Зеленському зараз не потрібні винищувачі F-16.
Про надання Україні літаків наразі офіційно не заявила жодна країна.
Росія збільшила кількість ракетоносіїв у Чорному морі – ОК «Південь»
Росія збільшила своє корабельне угруповання в Чорному морі, вивівши два ракетоносії, загальний залп становить 8 «Калібрів», повідомляє у фейсбуці оперативне командування «Південь»
«Корабельне угруповання ворога в Чорному морі збільшено вдвічі – наразі 12 кораблів продовжують перебування на безпечній відстані від контрольованого Україною берега. Серед них вже два підводних ракетоносії, а це 8 «Калібрів» і 3 великих десантних кораблів», – йдеться у повідомленні.
В командуванні «Південь» додають, що загроза ракетних атак залишається актуальною.
Вдень 27 лютого Військово-морські сили Збройних сил України повідомляли, що Росія станом на 27 лютого утримує на бойовому чергуванні в Чорному морі шість своїх кораблів, серед яких – один носій крилатих ракет «Калібр».
«Ворог знищує все, що можна використати для оборони» – Зеленський про Бахмутський напрямок
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що ситуація на Бахмутському напрямку стає складнішою.
«Звичайно, постійно перебуваю на звʼязку з нашими командувачами. Особлива увага – ситуації на сході, зрозуміло – на Донеччині. Бахмутський напрямок – ситуація стає постійно складнішою. Постійно ворог знищує все, що можна використовувати для захисту наших позицій, для закріплення й оборони. Наші воїни, які обороняються на Бахмутському напрямку, – справжні герої. Я дякую кожному й кожній, хто героїчно тримає цей напрямок та інші напрямки на Донбасі. Дякую кожному й кожній, хто допомагає нашим воїнам і робить усе, щоб наші оборонці мали якнайбільше зброї, далекобійної зброї, потужної зброї», – сказав він у своєму відеозверненні.
Президент також повідомив про проведення кількох нарад з представниками уряду та силового блоку, зокрема, з головою СБУ Василем Малюком.
«З поточних питань і щодо наших кроків найближчим часом для захисту держави. Жодного шансу будь-яким внутрішнім загрозам не залишимо так само, як і зовнішнім», – розповів Зеленський.
Читайте також: 300 обстрілів за добу, Бахмут залишається «епіцентром удару ворога» – військові
Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Спроби захопити це місто російські війська здійснюють з липня 2022 року, коли їм вдалося окупувати велику агломерацію в сусідній Луганській області (Сєверодонецьк, Рубіжне, Лисичанськ). Активний наступ із наближених до Бахмута позицій російські військові розпочали у січні.
Військові аналітики кажуть, що захоплення Бахмута має для Росії скоріше символічне значення, але не важливе зі стратегічної точки зору.