Європейський суд із прав людини визнав арешт екс-міністра внутрішніх справ України Юрія Луценка таким, що порушує права людини.
Таке рішення було оприлюднене у вівторок у Страсбурзі в Європейському суді з прав людини за результатами розгляду скарги опозиційного політика на його арешт. Суд також зобов’язав Україну виплатити Луценку 15 тисяч євро моральної компенсації.
Зокрема, Європейський суд із прав людини перелічив сім порушень конкретних статей Європейської конвенції з прав людини: два порушення параграфа 1 статті 5 (право на свободу та безпеку) щодо арешту та взяття Луценка під варту, порушення параграфа 2 статті 5 (право бути поінформованим щодо причини арешту), два порушення параграфа 3 статті 5 (право оскаржити своє утримання під вартою) і порушення статті 18 (обмеження у застосуванні обмежень на права).
Рішення суду ще не набуло чинності – кожна зі сторін може оскаржити його в тримісячний термін.
Адвокат Луценка Валентина Теличенко заявила, що те, що було відзначено судом сьогодні, стосується і справ інших колишніх українських урядовців, зокрема, колишнього Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко та колишнього тимчасового виконувача обов’язків міністра оборони Валерія Іващенка, які також звернулися до Європейського суду з прав людини.
Юрія Луценка затримали в грудні 2010 року, відтоді він перебуває в СІЗО. Юрій Луценко звернувся до Європейського суду з прав людини 21 січня 2011 року. Він, зокрема, оскаржував необґрунтоване й незаконне затримання, а також те, що не був поінформований про причини свого арешту. 17 квітня цього року палата суддів Європейського суду з прав людини провела публічні слухання за цією скаргою. 27 лютого 2012 року Печерський районний суд Києва засудив Луценка до чотирьох років позбавлення волі.
Таке рішення було оприлюднене у вівторок у Страсбурзі в Європейському суді з прав людини за результатами розгляду скарги опозиційного політика на його арешт. Суд також зобов’язав Україну виплатити Луценку 15 тисяч євро моральної компенсації.
Зокрема, Європейський суд із прав людини перелічив сім порушень конкретних статей Європейської конвенції з прав людини: два порушення параграфа 1 статті 5 (право на свободу та безпеку) щодо арешту та взяття Луценка під варту, порушення параграфа 2 статті 5 (право бути поінформованим щодо причини арешту), два порушення параграфа 3 статті 5 (право оскаржити своє утримання під вартою) і порушення статті 18 (обмеження у застосуванні обмежень на права).
Рішення суду ще не набуло чинності – кожна зі сторін може оскаржити його в тримісячний термін.
Адвокат Луценка Валентина Теличенко заявила, що те, що було відзначено судом сьогодні, стосується і справ інших колишніх українських урядовців, зокрема, колишнього Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко та колишнього тимчасового виконувача обов’язків міністра оборони Валерія Іващенка, які також звернулися до Європейського суду з прав людини.
Юрія Луценка затримали в грудні 2010 року, відтоді він перебуває в СІЗО. Юрій Луценко звернувся до Європейського суду з прав людини 21 січня 2011 року. Він, зокрема, оскаржував необґрунтоване й незаконне затримання, а також те, що не був поінформований про причини свого арешту. 17 квітня цього року палата суддів Європейського суду з прав людини провела публічні слухання за цією скаргою. 27 лютого 2012 року Печерський районний суд Києва засудив Луценка до чотирьох років позбавлення волі.
