«Ударили по найбільшому реформатору в уряді» – у публікації під таким заголовком «Газета по-українськи» коментує відсторонення Уляни Супрун від керівництва Мінохорони здоров'я. Радикальна партія сприймає свою кампанію проти Уляни Супрун як складову передвиборчої гонки, наголошує експерт видання політолог Євген Магда. За його словами, радикали намагаються показати турботу про «просту людину». Супрун – головна мішень людей, які мають інтереси у сфері закупівлі ліків. Вона в ній зламала багато корупційних схем. Ідеальний вихід, на думку експертів, – парламент має нарешті призначити Супрун на посаду міністра. Тоді її не зможе відсторонити суд, а лише Верховна Рада. Людина вже два роки керує відомством як виконувач обов’язків і багато зробила за цей час.
Газета «Україна молода» у статті «Чому Тимошенко втратила перше місце у рейтингах», пояснює це кількома причинами. Серед них – зменшення присутності на порядку денному. Зберігалась її рекламна кампанія, але приводів для обговорення Тимошенко, крім безпосередньо урочистого висування леді Ю в президенти, фактично не було протягом останнього місяця. Також не сприяли збільшенню рейтингу Тимошенко її VIP-агітатори. Адже підтримка з боку Леоніда Кравчука, особи, яка є екс-соратником кума Путіна – Віктора Медведчука, має неоднозначні наслідки. Газета нагадує, як у 2006 році Кравчук із Медведчуком йшли разом на вибори у блоці «Не так!» Та й навіть останніми роками можна почути компліментарну риторику від Кравчука в бік Медведчука. Видання пише, що втома українців від довготривалої нав’язливої агітації за Тимошенко, початок активної кампанії інших кандидатів у президенти, дії «технічних кандидатів» проти Тимошенко та певною мірою провал VIP-агітаторів Тимошенко – все це ключові фактори, які призвели до втрати нею лідерства.
Експерти «Газети по-українськи» вважають, що кандидати Зеленський і Тимошенко топчуться на одному електоральному полі, представляючи порізно опозицію. «Зеленський забирає голоси у Тимошенко, бо вона опозиційний політик, і він перебуває в тій же ніші, – пояснює політолог Олег Саакян. – Але це може зіграти злий жарт із шоуменом, оскільки велика частина його виборців декларує, що вірять у перемогу іншого кандидата – Порошенка або Тимошенко. Крім того, у Зеленського найменший відсоток прихильників, які точно прийдуть і проголосують у день виборів». А поки Зеленський, Тимошенко і Порошенко борються за другий тур, видання визначає потенційних аутсайдерів виборчих перегонів. Газета стверджує, що другий тур не світить Анатолію Гриценку, Олегові Ляшку, Євгену Мураєву, Андрію Садовому та Олександру Шевченку. Нині ці політики навіть не входять в п’ятірку лідерів рейтингу.
Верховна Рада підтримала зміни до Конституції щодо закріплення курсу до НАТО та Євросоюзу. Про те, що означають ці зміни та чому депутати саме зараз їх вирішили ухвалити, розповідає газета «Україна молода». По-перше, не варто плекати сподівань, що після голосування щось кардинально зміниться, радить видання. Адже навіть прописані в Конституції зміни не матимуть ніяких юридичних гарантій для України. Вони матимуть суто політичний характер. Наприклад, не можуть зобов’язати уряд або парламент вносити законопроекти на виконання Угоди про асоціацію або ж такі, що запроваджують стандарти НАТО. Проте вони чітко окреслюють реалізацію курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС i НАТО. Для України цей проект має низку політичних плюсів, і напередодні виборів вони очевидні як ніколи, зазначає газета. До того ж, якщо наступний президент захоче визнати «позаблоковий статус держави», йому доведеться пройти складний судовий процес, щоб це змінити.
Чи змінилися українці за останні роки? Змінилися, переконує газета «Україна молода». Країна визначилася з європейським вибором, зріс патріотизм, усе більше громадян ідентифікують себе з Україною та українським. Але є чинники, які негативно впливають на процес становлення нації: війна, міграція, економічна слабкість, демографічний стан. Українське суспільство ще залишається патерналістським, а «родимі плями соціалізму» можуть датися взнаки безпосередньо на найближчих президентських виборах. Про це, а також про три періоди формування масової політичної свідомості українців, формування української ідентичності й те, як визначитися з вибором на виборах, розповідає в інтерв'ю газеті президент Асоціації політичних психологів України Вадим Васютинський. Він, зокрема, вважає, що у суспільстві домінує перебільшене та емоційне ставлення до влади. Хоч би що сталося – винна влада. Серед переваг українського суспільства експерт називає плюралізм: політичний, економічний, емоційний. Це не дає змоги дати одну чи кілька порад усім громадянам. І все ж психолог радить українцям не голосували за тих, хто багато обіцяє. Варто підтримати тих, чий досвід участі в державному управлінні вже знайомий і видається більш-менш прийнятним. Другий критерій вибору – потрібно голосувати за тих, хто суб’єктивно більш симпатичний, викликає довіру.
