Доступність посилання

ТОП новини

Ухвалено новий закон про мову. Перелік основних положень


Дівчинка з плакатом під час мітингу біля Верховної Ради України. Цього дня депутати ухвалили закон про українську мову. Київ, 25 квітня 2019 року
Дівчинка з плакатом під час мітингу біля Верховної Ради України. Цього дня депутати ухвалили закон про українську мову. Київ, 25 квітня 2019 року

Верховна Рада України 25 квітня ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Закон, що зміцнює позиції державної мови в Україні, називають «історичним рішенням» і депутати, й посадовці, які підтримали його, і прості українці у соцмережах. Водночас в опозиційному таборі звинуватили парламентську більшість у тому, що цей закон нібито «розколює країну».

Радіо Свобода перечитало «мовний» закон і виділило ті основні зміни, які він несе українським громадянам та державі в цілому.

25 квітня Верховна Рада ухвалила закон, який деталізує державний статус та вживання української мови. Навколо кожної з понад 2 тисяч правок точилися запеклі баталії між проукраїнськими та проросійськими силами у парламенті.

Президент Петро Порошенко та спікер Андрій Парубій неодноразово говорили про те, що ухвалити мовний закон до завершення їхніх повноважень – для них було питанням принципу.

Чому мовний закон важливий?

Державний статус української мови гарантує Конституція. Але деталі використання мов у різних сферах життя має визначати закон. Щоправда, до 2012 року цю функцію виконував ще радянський закон «Про мови в УРСР». У 2012 році Верховна Рада ухвалила так званий «мовний закон Ківалова-Колесніченка», який давав змогу використовувати замість державної мови регіональну – ту мову, якою володіє понад 10% населення регіону. Тому він обмежував вживання української мови навіть у порівнянні з радянським законом, і сприяв подальшій русифікації, наголошують експерти і ціла низка українських політиків. Його ухвалення викликало масові протести.

Президент Росії Володимир Путін (ліворуч) і нагороджений медаллю Пушкіна народний депутат України Сергій Ківалов, один зі співавторів «мовного закону Ківалова-Колесніченка». Москва, Кремль, 22 лютого 2013 року
Президент Росії Володимир Путін (ліворуч) і нагороджений медаллю Пушкіна народний депутат України Сергій Ківалов, один зі співавторів «мовного закону Ківалова-Колесніченка». Москва, Кремль, 22 лютого 2013 року

Після кількох спроб скасувати закон «Ківалова-Колесніченка» Конституційний суд в лютому 2018 року зрештою визнав його неконституційним. Відтоді Україна не мала жодного закону про мовну політики держави.

Під час пікету Конституційного суду України, який тоді розглядав справу щодо конституційності «мовного закону Ківалова-Колесніченка». Київ, 26 січня 2017 року. (В кінцевому результаті КСУ в лютому 2018 року скасував «закон Ківалова-Колесніченка»)
Під час пікету Конституційного суду України, який тоді розглядав справу щодо конституційності «мовного закону Ківалова-Колесніченка». Київ, 26 січня 2017 року. (В кінцевому результаті КСУ в лютому 2018 року скасував «закон Ківалова-Колесніченка»)

Ухвалений 25 квітня закон про «Про забезпечення функціонування української мови як державної» закрив більшість «білих плям» щодо статусу української мови, але при цьому не обмежив права національних меншин, запевняє співавтор закону, голова комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Микола Княжицький.

При цьому новий закон відчутно зміцнює статус української мови та багато в чому змінює стан справ у державі.

Де домінуватиме українська мова?

  • У державному секторі та в органах місцевого самоврядування
  • В комунальному секторі та на підприємствах всіх форм власності
  • В громадських та інших організаціях
  • В освіті та науці
  • В медицині
  • У сфері послуг
  • В енергетиці та промисловості
  • В кіно та театрі
  • В медіа та на інтернет-сайтах
  • У діяльності війська та силових структур

Іноземні мови та мови національних меншин використовуються вільно:

  • У приватному спілкуванні
  • У релігійних обрядах
  • У сфері вивчення іноземних мов
  • У наукових виданнях (якщо ідеться про мови Ради Європи)
  • У назвах і зображеннях зареєстрованих в Україні торгових марок.
  • У культурному житті національних меншин: їхні потреби захищає окремий закон «Про національні меншини».
  • У роботі прикордонників, правоохоронців, медиків тощо, які мають справу з людьми, які не знають української.​

Українською мають вільно володіти:

  • Посадовці та кандидати на посади: зокрема, президент, прем’єр, спікер та віце-спікери, міністри, керівники всіх центральних органів влади та органів Автономної республіки Крим.
  • Особи, які хочуть отримати громадянство
  • Адвокати і нотаріуси
  • Працівники патронатних служб і освітяни
  • Медики
  • Менеджмент державних та комунальних підприємств
  • Простих громадян та приватне спілкування не чіпатимуть, а посадовці – засядуть вчити мову

Громадяни України також зобов’язані володіти українською мовою на базовому рівні, однак за незнання мови для них немає жодних санкцій. Інша річ, що без іспиту з української на базовому рівні жоден іноземець чи особа без громадянства не зможе стати громадянином України.

Що ж до посадовців та представників бізнесу, освіти, медицини чи сфери послуг – то їх перевірятимуть на дотримання мовного закону. В Україні діятимуть безкоштовні мовні курси для всіх охочих.

Але відтепер українська мова вважається одним із символів державності (разом із гербом, гімном України і прапором), а відтак за знущання над мовою доведеться відповідати перед законом.

Закон передбачає штрафи або кримінальну відповідальність:

  • За наругу та паплюження державної мови, яка вважається одним із символів державності
  • За спроби запровадження офіційної багатомовності
  • За незнання державної мови посадовцями та суддями
  • За порушення чинних мовних квот у кіно та в медіа
  • За відсутність базової україномовної версії будь-якого сайту
  • За порушення мовних вимог щодо робочого спілкування та документообігу органів влади, підприємств та організацій

Закон про державну мову гарантує:

  • Безкоштовні мовні курси для посадовців та всіх охочих
  • Захист та розвиток всіх діалектів української мови
  • Вживання мов Ради Європи та ЄС в різних сферах
  • Вживання та вивчення мов національних меншин, відповідно до закону «Про національні меншини».

Кіно: окремі правила

Мовний закон вимагає, щоб фільми, які транслюються в Україні (онлайн та на телеканалах) мали український дубляж. У фільмах може використовуватися також іноземна мова без дубляжу (до 15% тривалості), якщо на неї є субтитри. Тоді як кінотеатрам дозволяють показувати фільми іноземними мовами без дубляжу (з субтитрами), за умови, що в конкретному кінотеатрі таких фільмів – не більше від 10%.

Частина експертів не виключає, що згодом у закон внесуть винятки для тих кінотеатрів, які спеціалізуються на іноземних фільмах.

Верховна Рада України 25 квітня 278 голосами ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Перед тим депутати кілька тижнів розглядали понад дві тисячі правок, внесених до закону. Представники проросійських опозиційних сил у кожній із правок вимагали збільшити сфери вжитку мов національних меншин.

Під час голосування за мовний закон під стінами Верховної Ради тривав багатотисячний мітинг з вимогою ухвалити його без зволікань.

Президент України Петро Порошенко заявив, що підпише закон про забезпечення функціонування української мови як державної, щойно він надійде йому на підпис.

Володимир Зеленський, який, за даними ЦВК, переміг на виборах президента України, заявляє, що нині йому важко спрогнозувати наслідки ухвалення закону про мову. В заяві, поширеній командою Зеленського, мовиться, що він планує зробити «ретельний аналіз» документа після своєї інавгурації.

ТАКОЖ НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Війна на мовно-культурному полі: соціологія, Maruv і Зеленський

Мова – чинник національної безпеки України

Оборона України і мова. Верховна Рада голосуватиме за універсальну зброю

Мовне питання у контексті війни України з Росією: Путін не втрачає надії

Українська мова завойовує серця і розум відомих спортсменів

  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG