Після проголошення в листопаді 1917 року Третім універсалом утворення Української Народної Республіки, Центральна Рада зініціювала розробку національної валюти. Спершу грошова одиниця УНР отримала назву «карбованець», вартість якого дорівнювала 17,424 долі щирого золота (1 доля = 0,044 грама золота). Першою банкнотою була купюра в 100 карбованців, на ній був вказаний 1917 рік, а в обіг вона увійшла з 5 січня 1918 року.
А вже 1 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила Закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових білетів», яким було запроваджено нову грошову одиницю – гривню, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця.
Протягом 1917–1919 років були надруковані банкноти номіналом у 10, 25, 50, 100, 250, 1000 карбованців.
Також протягом 1918–1919 років були надруковані грошові знаки у 2, 5, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень.
Розмінна монета у вигляді марок-шагів була випущена в обіг 8 липня 1918 років за гетьманату Павла Скоропадського.
Згодом, вже у 1919 році, Директорія оголосила про зміцнення золотого вмісту української валюти. Для цього почали збирати усе наявне золото та срібло для випуску металічних монет, а також було оголошено переплавку усіх мідних пам’ятників російським царям на дрібну монету. На золотих гривнях планувалось розмістити бюст Тараса Шевченка, а на срібних монетах – будинок Центральної Ради. Але розпочати випуск монет так і не вдалось через більшовицький наступ.
А ось так виглядали грошові купони:
