Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 17:46

Архів УПА (НЕ ВИВОДИТИ)

Архів УПА (НЕ ВИВОДИТИ)

На конференції поневолених народів. Роман Шухевич, Дмитро Грицай, Катерина Мешко-Логуш. 21-23 листопада 1943 року. У лавах повстанської армії, крім українців, воювали представники інших національностей: зокрема, грузини, євреї, азербайджанці, бельгійці, росіяни, татари та інші, які приєднувалися до визвольного руху ОУН і УПА під ідеєю підняти національно-визвольні революції у своїх країнах внаслідок виснаження тоталітарних режимів Німеччини та СРСР у взаємній боротьбі. Відповідно до рішень першої конференції поневолених народів Сходу Європи та Азії, що була проведена 21-22 листопада 1943 року в селі Ілляшівка (сучасне село Ляшівка) на Рівненщині, було сформовано Комітет поневолених народів, у чиї функції входило формування національних повстанських відділів при УПА
1

На конференції поневолених народів. Роман Шухевич, Дмитро Грицай, Катерина Мешко-Логуш. 21-23 листопада 1943 року.

У лавах повстанської армії, крім українців, воювали представники інших національностей: зокрема, грузини, євреї, азербайджанці, бельгійці, росіяни, татари та інші, які приєднувалися до визвольного руху ОУН і УПА під ідеєю підняти національно-визвольні революції у своїх країнах внаслідок виснаження тоталітарних режимів Німеччини та СРСР у взаємній боротьбі. Відповідно до рішень першої конференції поневолених народів Сходу Європи та Азії, що була проведена 21-22 листопада 1943 року в селі Ілляшівка (сучасне село Ляшівка) на Рівненщині, було сформовано Комітет поневолених народів, у чиї функції входило формування національних повстанських відділів при УПА

Ймовірно, сотня «Сіроманці», яка з 1943 року вела активні дії проти німецьких військ в Карпатах, на Рогатинщині та Львівщині. По центру – шеф штабу ВО «Лисоня» – Володимир Якубовський «Бондаренко» (в пілотці) та, ймовірно, командир сотні Дмитро Карпенко – «Яструб» (в білому кожушку), весна 1944 року
2

Ймовірно, сотня «Сіроманці», яка з 1943 року вела активні дії проти німецьких військ в Карпатах, на Рогатинщині та Львівщині.
По центру – шеф штабу ВО «Лисоня» – Володимир Якубовський «Бондаренко» (в пілотці) та, ймовірно, командир сотні Дмитро Карпенко – «Яструб» (в білому кожушку), весна 1944 року

Командування ВО «Богун» разом з гостями. Нижній ряд (зліва направо): шеф розвідувального відділу (ШРВ) «Немо» (Андрій Кисіль); член ОУН(б) «Іванів» (Омелян Логуш); керівник угорської місії до УПА підполковник Ференц Мартон; комендант запілля УПА-Північ «Горбенко» (Ростислав Волошин); командир групи «Еней» (Петро Олійник); керівник охорони делегації «Кропива» (Василь Процюк). Верхній ряд: заступник ШРВ «Палій» (Василь Коренюк); господарчий референт УПА-Північ «Зубатий» (Василь Мороз); шеф штабу групи «Черник» (Дмитро Казван)
3

Командування ВО «Богун» разом з гостями. Нижній ряд (зліва направо): шеф розвідувального відділу (ШРВ) «Немо» (Андрій Кисіль); член ОУН(б) «Іванів» (Омелян Логуш); керівник угорської місії до УПА підполковник Ференц Мартон; комендант запілля УПА-Північ «Горбенко» (Ростислав Волошин); командир групи «Еней» (Петро Олійник); керівник охорони делегації «Кропива» (Василь Процюк). Верхній ряд: заступник ШРВ «Палій» (Василь Коренюк); господарчий референт УПА-Північ «Зубатий» (Василь Мороз); шеф штабу групи «Черник» (Дмитро Казван)

Остап Качан («Саблюк», «Шархан»; 1910-1944). Заступник командира Вінницької воєнної округи (10.1943-12.1944), командир групи УПА, з якою здійснив на початку 1944 року один з найдовших рейдів територіями Вінницької, Кам'янець-Подільської (Хмельницької) та Тернопільської областей ОУН. Лицар Золотого Хреста бойової заслуги ІІ класу
4

Остап Качан («Саблюк», «Шархан»; 1910-1944). Заступник командира Вінницької воєнної округи (10.1943-12.1944), командир групи УПА, з якою здійснив на початку 1944 року один з найдовших рейдів територіями Вінницької, Кам'янець-Подільської (Хмельницької) та Тернопільської областей ОУН. Лицар Золотого Хреста бойової заслуги ІІ класу

Осип Безпалко («Андрій», «Остап»; 1914-1947). Витяг із некролога: «...З 1942 року друг Остап на посту обласного провідника ОУН на терені Кіровоградської области, в Чигиринщині (Холодноярщині) і Уманщині організує революційну боротьбу українського народу проти німецьких окупантів. На цих теренах створює добре вишколену революційну мережу ОУН, яка керує усіми протинімецькими виступами і акціями, а у 1943 році створює перші бойові загони УПА. У 1943 році друг Остап покликаний у члени Краєвого проводу південно-східних українських земель. У 1944 році важкопоранений на Кіровоградщині...»
5

Осип Безпалко («Андрій», «Остап»; 1914-1947).
Витяг із некролога: «...З 1942 року друг Остап на посту обласного провідника ОУН на терені Кіровоградської области, в Чигиринщині (Холодноярщині) і Уманщині організує революційну боротьбу українського народу проти німецьких окупантів. На цих теренах створює добре вишколену революційну мережу ОУН, яка керує усіми протинімецькими виступами і акціями, а у 1943 році створює перші бойові загони УПА. У 1943 році друг Остап покликаний у члени Краєвого проводу південно-східних українських земель. У 1944 році важкопоранений на Кіровоградщині...»

Кирило Іванович Осьмак («Марко Горянський»,1890-1960) – діяч Української Центральної Ради, діяч ОУН, президент Української Головної Визвольної Ради. Заарештований радянською владою у 1944 році та засуджений. Перебував у тюрмі «Владимирський централ», де й помер
6

Кирило Іванович Осьмак («Марко Горянський»,1890-1960) – діяч Української Центральної Ради, діяч ОУН, президент Української Головної Визвольної Ради. Заарештований радянською владою у 1944 році та засуджений. Перебував у тюрмі «Владимирський централ», де й помер

Кирило Іванович Осьмак («Марко Горянський»,1890-1960) – діяч Української Центральної Ради, діяч ОУН, президент Української Головної Визвольної Ради. Заарештований радянською владою у 1944 році та засуджений. Перебував у тюрмі «Владимирський централ», де й помер
7

Кирило Іванович Осьмак («Марко Горянський»,1890-1960) – діяч Української Центральної Ради, діяч ОУН, президент Української Головної Визвольної Ради. Заарештований радянською владою у 1944 році та засуджений. Перебував у тюрмі «Владимирський централ», де й помер

Кінний відділ УПА на Волині
8

Кінний відділ УПА на Волині

Національний узбецький відділ при УПА-Північ. 1943 рік
9

Національний узбецький відділ при УПА-Північ. 1943 рік

Лейба-Іцик Добровський («Валерій», 1910-?), єврей, співробітник політичного відділу Штабу УПА на Волині. Був автором відомих звернень УПА до інших народів, зокрема Азії і Кавказу, які служили в німецьких легіонах («Сыны Туркмении», «Узбецкие аскеры», «Таджики» та інші), а також публіцистичної праці «Як московський царизм підкорював народи». Заарештований та засуджений на 10 років. Подальша доля невідома
10

Лейба-Іцик Добровський («Валерій», 1910-?), єврей, співробітник політичного відділу Штабу УПА на Волині. Був автором відомих звернень УПА до інших народів, зокрема Азії і Кавказу, які служили в німецьких легіонах («Сыны Туркмении», «Узбецкие аскеры», «Таджики» та інші), а також публіцистичної праці «Як московський царизм підкорював народи». Заарештований та засуджений на 10 років. Подальша доля невідома

11
12
13
14
15
16
17
18

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG