Начальник Генштабу генерал Ясар Буюканіт на веб-сайті турецьких збройних сил заявив, що чіткий вододіл між державною владою та ісламом є нині під загрозою. Генерал назвав «центрами зла» сили, які є провідниками цієї загрози, і наголосив, що «ниці спроби зруйнувати світський та демократичний устрій Туреччини проявляються у тих чи інших формах щодня».
Заява Ясара Буюканіта набуває особливого значення, якщо врахувати, що армія в Туреччині завжди була вагомою силою. І ця сила підкреслено відстоює світськість держави, яку запровадив ще Мустафа Кемаль Ататюрк.
Водночас найімовірніший переможець президентських перегонів, які мають завершитися сьогодні, Абдулла Ґюль, вважається проісламськи налаштованим політиком. Він є кандидатом, на якого зробив ставку прем’єр-міністр Таїп Ердоган, коли оголосив дострокові парламентські вибори, щоб розв’язати політичну кризу. На цих виборах перемогла очолювана Ердоґаном Партія справедливості й розвитку. Але попри підтримку правлячої партії, дві третини голосів депутатів парламенту, необхідних для перемоги, Ґюль у перших двох турах набрати не зміг. Причиною стали саме виразні ісламські налаштування цього політика.
Армія вже тричі втручалася захищаючи світський устрій держави
У третьому турі, за законом, для обрання на президентський пост достатньо набрати більше половини голосів депутатів. Найімовірніше, це і станеться сьогодні. Але чи втрутиться у такому випадку в перебіг подій армія? Попри те, що вона за кілька останніх десятиріч тричі відбирала владу в цивільних урядів, і робила це саме захищаючи світський устрій держави, цього разу військові навряд чи наважаться на переворот. Так вважає заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов: «Чи піде армія на прямий заколот, тобто зміщення уряду, і на введення повного правління військових? Напевне, ні, оскільки втратили вони вже той вплив і важелі впливу на ситуацію, які були раніше в турецької армії».
Сергій Данилов вважає, що після приходу до влади Абдулли Ґюля можливий певний відступ від принципів світськості країни. Адже його Партія справедливості й розвитку, попри демократичну риторику, залишається силою, яка виросла з суто ісламського руху.
Заява Ясара Буюканіта набуває особливого значення, якщо врахувати, що армія в Туреччині завжди була вагомою силою. І ця сила підкреслено відстоює світськість держави, яку запровадив ще Мустафа Кемаль Ататюрк.
Водночас найімовірніший переможець президентських перегонів, які мають завершитися сьогодні, Абдулла Ґюль, вважається проісламськи налаштованим політиком. Він є кандидатом, на якого зробив ставку прем’єр-міністр Таїп Ердоган, коли оголосив дострокові парламентські вибори, щоб розв’язати політичну кризу. На цих виборах перемогла очолювана Ердоґаном Партія справедливості й розвитку. Але попри підтримку правлячої партії, дві третини голосів депутатів парламенту, необхідних для перемоги, Ґюль у перших двох турах набрати не зміг. Причиною стали саме виразні ісламські налаштування цього політика.
Армія вже тричі втручалася захищаючи світський устрій держави
У третьому турі, за законом, для обрання на президентський пост достатньо набрати більше половини голосів депутатів. Найімовірніше, це і станеться сьогодні. Але чи втрутиться у такому випадку в перебіг подій армія? Попри те, що вона за кілька останніх десятиріч тричі відбирала владу в цивільних урядів, і робила це саме захищаючи світський устрій держави, цього разу військові навряд чи наважаться на переворот. Так вважає заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов: «Чи піде армія на прямий заколот, тобто зміщення уряду, і на введення повного правління військових? Напевне, ні, оскільки втратили вони вже той вплив і важелі впливу на ситуацію, які були раніше в турецької армії».
Сергій Данилов вважає, що після приходу до влади Абдулли Ґюля можливий певний відступ від принципів світськості країни. Адже його Партія справедливості й розвитку, попри демократичну риторику, залишається силою, яка виросла з суто ісламського руху.