У суботу на знаменитій Медісон Сквер Ґарден зійдуться у двобої Володимир Кличко і Султан Ібраґімов, які є чемпіонами світу у різних категоріях, і битимуться за «об’єднання поясів».
Ці спортсмени з колишнього Радянського Союзу не єдині на боксерському Олімпі. Пояси чемпіонів за іншими версіями мають узбек Руслан Чаґаєв та ще один росіянин Олег Маскаєв.
А ще десятиліття тому найкращими боксерами світу були афроамериканці. Імена Джо Луїса, Мухаммада Алі, Джорджа Формана чи Майка Тайсона були відомі у кожній американській родині і мали ледь не легендарну славу.
Чим пояснити такий розквіт боксерських талантів на колишніх радянських теренах? На думку Тіма Сміта, спортивного оглядача газети «Нью-Йорк Дейлі Таймз», після занепаду Радянського Союзу талановитим боксерам відкрилася дорога у світ, а життя у Радянському Союзі загартувало і підготувало до суворої боротьби.
«Я говорив із Кличком, коли він жив на Флориді, і він казав, що радянські спортивні школи придушували спортсменів, але й загартовували їх морально. Це змушувало їх до концентрації на тренуванні та дисципліні. І тепер ми бачимо спортсменів із колишнього радянського блоку, які приходять із необхідними дисципліною і концентрацією», – каже оглядач.
«Східний цикл»: американців не стало, грошей поменшало
Однак Тім Сміт говорить, що не йдеться про те, що «білі хлопці зі сходу прийшли на зміну чорним хлопцям із Америки», бо в боксі є свої цикли розвитку. Але зникнення з рингу американських спортсменів призводить до зменшення уваги до боксу в Америці, а відповідно і кількості грошей, що обертається у цьому спорті.
Якщо призові гроші у поєдинках, у яких брав участь Майк Тайсон у 1980-х і 90-х роках, становили 30 мільйонів доларів, то нинішні призові фонди навіть не наближаються до цих висот. Але для спортсменів зі сходу і ці гроші мають значення. Адже різниця між тим, що вони можуть отримати за матч удома і за кордоном, часом складає 15 разів.
Тому нічого дивуватися, що з переможцем суботнього бою наступного разу битиметься ще один спортсмен зі сходу, 28-літній росіянин Олександр Поветкін. Здається, цикл у боксі, де домінують східні спортсмени, ще далекий від закінчення.
Ці спортсмени з колишнього Радянського Союзу не єдині на боксерському Олімпі. Пояси чемпіонів за іншими версіями мають узбек Руслан Чаґаєв та ще один росіянин Олег Маскаєв.
А ще десятиліття тому найкращими боксерами світу були афроамериканці. Імена Джо Луїса, Мухаммада Алі, Джорджа Формана чи Майка Тайсона були відомі у кожній американській родині і мали ледь не легендарну славу.
Чим пояснити такий розквіт боксерських талантів на колишніх радянських теренах? На думку Тіма Сміта, спортивного оглядача газети «Нью-Йорк Дейлі Таймз», після занепаду Радянського Союзу талановитим боксерам відкрилася дорога у світ, а життя у Радянському Союзі загартувало і підготувало до суворої боротьби.
«Я говорив із Кличком, коли він жив на Флориді, і він казав, що радянські спортивні школи придушували спортсменів, але й загартовували їх морально. Це змушувало їх до концентрації на тренуванні та дисципліні. І тепер ми бачимо спортсменів із колишнього радянського блоку, які приходять із необхідними дисципліною і концентрацією», – каже оглядач.
«Східний цикл»: американців не стало, грошей поменшало
Однак Тім Сміт говорить, що не йдеться про те, що «білі хлопці зі сходу прийшли на зміну чорним хлопцям із Америки», бо в боксі є свої цикли розвитку. Але зникнення з рингу американських спортсменів призводить до зменшення уваги до боксу в Америці, а відповідно і кількості грошей, що обертається у цьому спорті.
Якщо призові гроші у поєдинках, у яких брав участь Майк Тайсон у 1980-х і 90-х роках, становили 30 мільйонів доларів, то нинішні призові фонди навіть не наближаються до цих висот. Але для спортсменів зі сходу і ці гроші мають значення. Адже різниця між тим, що вони можуть отримати за матч удома і за кордоном, часом складає 15 разів.
Тому нічого дивуватися, що з переможцем суботнього бою наступного разу битиметься ще один спортсмен зі сходу, 28-літній росіянин Олександр Поветкін. Здається, цикл у боксі, де домінують східні спортсмени, ще далекий від закінчення.