Київ – Розпочалася передвиборча кампанія, й «стоїть шалена черга охочих потрапити у владу». Не жалійте політиків, бо вони «знають, за що б’ються і який призовий фонд», закликав в інтерв’ю Радіо Свобода Володимир Макеєнко, народний депутат від Партії регіонів, голова регламентного комітету Верховної Ради України. Він також визначив основні, на його думку, здобутки 2011 року.
– Ми не впали ні вліво, ні вправо. І переговори як на Захід, так і на Схід закінчилися нічим. Я особисто задоволений. Тому що я голосував за Декларацію про державний суверенітет у парламенті, за Акт про державну незалежність.
Я бачу, що Україна – незалежна, незважаючи на ті негаразди, які є у нас в політиці, в економіці. Тобто є негаразди в політиці, але вони відокремлені від людей. У людей у кишені – стабільна гривня до долара. Тому що в нашому бюджеті – відкрийте першу сторінку і побачите – курс гривні до долара: 1 до 8. І це закон України!
А у попереднього уряду не було такої статті, і ви пам’ятаєте, що відбувалося з курсом – 5, 8, 9, 10 гривень до 1 долара. Курс не прописували спеціально, щоб грати на цьому. Із політиків ніхто не втратив, а прості люди втратили. В 2011 році ми такого не допустили.
Ми зробили ще один історичний крок – ми повернули виборцям депутата. Закон про змішану систему виборів хоч і не повністю вирішив це питання, але на 50% люди будуть обирати свого депутата.
І я вам гарантую, що цих парканів навколо Верховної Ради при мажоритарниках не буде, тому що депутат бігтиме до виборця. Ми ще не встигнемо прийняти присягу, як секретаріат чи місцева влада знесе цей паркан. Тому що це – недоліки партійної системи. Мажоритарний депутат буде переживати за свій імідж, тут не буде бійок. Мажоритарник – це солідна людина. Він цілий день на очах, він буде бачити і слідкувати за своїм ім’ям в окрузі. А найголовніше – у Верховній Раді й у державі будуть логічні рішення, які будуть відповідати виборцям.
Повернення до мажоритарної системи, в нашому випадку до змішаної – ухвалений закон, – це шалений прорив 2011 року.
– Ще 2011 рік увійде в історію як рік ув’язнення Тимошенко й Луценка.
– Ви кажете про персоналії. Я – не юрист і не суддя, щоб аналізувати ці події. Я хочу вам сказати одне: щоб потрапити у владу, стоїть шалена черга охочих, не найпростіших і не найбідніших людей. Я в парламенті давно і знаю всі нюанси. Влада дає багато можливостей, і в матеріальному плані також, починаючи від недоторканності, дипломатичного паспорта, якогось неофіційного лобіювання.
Знайдіть хоч одного, хто б добровільно відмовився бути міністром, прем’єр-міністром, депутатом, «губернатором», мером. Тому що люди розуміють, що вони хочуть. Маючи маленьку пекарню, за все життя заробиш те, що при владі можна заробити дуже швидко – за день, за місяць. І треба мати гальма.
Ви говорите про деяких персоналій, які сьогодні перебувають під вартою. Але ж і інші перебували. Не лише від Партії регіонів після Помаранчевої революції, а ще й раніше.
Є й ризики. Наприклад, Тимошенко могла зайти в парламент і, маючи більшість, стати спікером Верховної Ради. І мати недоторканність, бути на виду, бути політиком, вирішувати питання. Ні, хочу бути Прем’єр-міністром! Звісно, у Прем’єр-міністра значно більше можливостей, ніж у Голови Верховної Ради. Це як небо і земля. Ну що у Голови Верховної Ради?! Папір на законопроекти! Ми вже й це скасували, бо переходимо на електронну систему.
Тимошенко ще більше захотілося – їй захотілося стати Президентом. Це значить ще більше можливостей стати багатою людиною. Дуже швидко – раз, і «в дамках».
– Як Віктор Федорович, наприклад?
– Слухайте, ми говоримо про ризики. Можна круто піднятися, а можна круто «попасти». Кожен крок політик – це як на тонкому льоду: пройду я чи провалюся?!
– Вона – провалилася, а він пройшов.
– Так буває в житті. Це просто можливості. Є можливості у голови сільради, у голови райдержадміністрації, облдержадміністрації, у міністра і у депутатів. І тут не треба ховатися.
Коли офіційні декларації показують ті, хто при владі (депутати, члени уряду), – нулі туди не входять. Я як голова регламентного комітету це бачив. Усі про це знають. Усі йдуть хоч і під різними прапорами, але за владою – перекладаю: за матеріальним заохоченням.
А коли щось не вийшло, то кажуть: ой, бідні! той сидить! чи та сидить! Та що ви нас жалієте, політиків? Ми хіба бідні?! Вийдіть, подивіться на вулицю Грушевського – на яких машинах їздимо?! Приїдьте в аеропорт Бориспіль. Керівництво аеропорту каже: немає де ставити приватні літаки від усіх фракцій.
Якщо людина 5 років тому мала 100 тисяч, а зараз мільярди, то звідки? Береться будь-який прапор, який подобається людям, будь-який лозунг, і не важливо, який там гімн, яка валюта: купон, карбованець, гривня – всі вперед за владу. Всі знають, за що б’ються і який призовий фонд. От вам правда.
Треба було комусь у медичній галузі піднятися за Тимошенко. Ми ж усі знаємо, хто там стояв, хто створив ту піар-акцію. Люди побігли… це – гріх. Я сказав: ніколи не втравлюйте людей у свої ігри, ніколи не забирайте в них 100 гривень. Я їм тоді підійшов і сказав (Турчинову та іншим): ви програєте, люди вас проклянуть. Не залазьте до них у кишені.
Чого Пинзеник пішов з міністра фінансів? Хто фінансував закупки? Я працював першим заступником бюджетного комітету. Що ми не бачили? З резервного фонду 800 мільйонів, 500 мільйонів на закупівлю негайно всіх цих ліків, які закуповували по 10 доларів, а людям продавали у 10 разів дорожче. І кожна людина бігла по ту таблетку, по ту маску – купувати на 100 останніх гривень. Це ж було. А я кажу: якщо політики граються – не чіпайте людей. Не чіпай вдову, сироту і не залазьте до людей у кишеню.
От зараз ви бачите, як БЮТ захищає свого лідера?! Ніяк. Вона їм не потрібна. Тому що зараз знов пішла передвиборча кампанія і буде продаж місць у парламент. Ви ж бачили, хто був депутатом – багаті люди, власники заводів. І коли вона казала, що «я тут помилилася», то ніхто ні в чому не помилився. Помиляються тільки в одному – в ціні на місце, бо можна було дорожче продати.
І зараз нові лідери БЮТ потирають руки: якби її тільки не випустили. А самі вже ведуть переговори з тими депутатами, яких вони самі вигнали (вона вигнала), вони їх запрошують. Кажуть: слухай, ти ж у нас був спонсором, це ж вона тебе вигнала, а ми знову тебе запрошуємо, ти тільки проспонсоруй.
Тобто вона (Тимошенко) їм до реєстрації списків у Центральній виборчій комісії не потрібна, як би це цинічно не звучало. Тому що можна поставити доньку. Донька не при справах, а вони складуть команду, зберуть зі спонсорів гроші, круто піднімуться і потім, може, почнуть її захищати.
Ви ж бачите, як іде блокування Верховної Ради. Їм такий шанс дали – Хрещатик, Печерський суд же великий – і там збиралося 2–3 тисячі людей. І то я думаю, що половина з них – то спецлюди з якихось відомств.
– Може, ті спецлюди й зараз перебувають у БЮТі?
– Це питання до Тимошенко: якщо береш прапор народної довіри, то слідкуй за якістю людей у своїй команді. Михайло Чобіт не просто так писав… І вони виходили з БЮТу разом із Хмарою. Вони казали: ми повірили їй, але вона нас обдурила. Повністю СДПУ(о) перебралося в БЮТ. Зокрема, Абдулін, Губський. Вона не розуміла, що вона робить? ! Розуміла.
Були ж нормальні хлопці, з першого скликання депутати, які прийшли дійсно за державу боротися. Вони прийшли чисті, вони – не олігархи, без золотих цвяхів навколо шиї. Вони навколо неї згуртувалися. А у неї зіграло що? Бабло. Бізнес.
– Після виборів зміниться якість Верховної Ради, якщо з’являться мажоритарники?
– На 180%. Вони вже будуть вимушені захищати інтереси не тільки партії, а й інтереси держави. Вузькопрофільні партійні інтереси не пройдуть у Верховній Раді. Першочерговими будуть економічні питання, а ідеологічні відійдуть на другий план, знімуться питання квот на радіо російсько- чи українськомовних. Таких провокаційних питань для суспільства підніматися не буде. Неможливо буде в законі прописати чиєсь прізвище чи чиюсь фірму, компанію. Побачите! Хвороба, яка знищує Україну, – це партійна система. Тому що так зручно керувати. Свій банк, свій міністр, своя фракція. Так зручно, але люди від того страждають.
– 2010 та 2011 роки були щасливими для олігархів. Вони як ніколи за ці два роки збагатилися. Що їх чекає в 2012 році? Чи зміниться політика нинішнього Президента, уряду, щоб думати більше про бюджет, про людей? Чи з’явиться ще одне Межигір’я?
– Цей об’єкт – на території України. Гірше, коли такі об’єкти на території Монако чи якихось островів. Тому що там цей об’єкт будується, там використовується робоча сила, там залишаються гроші. А коли він тут і на ньому працюють люди з найближчих сіл, то що в тому поганого? Якщо прокладена дорога – не один же Президент по ній їздить? І в Каневі будуються об’єкти. Президент тільки на день народження Шевченка туди приїжджав. А так же тим об’єктом користуються люди, які живуть у Каневі. Що тут поганого? Гроші вкладені тут і будувалося то українськими людьми. Будівельні матеріали використовувалися українські.
А олігархи повинні платити податки, і їм для цього треба створити умови. Наприклад, продає він метал на світових ринках. Я за те, щоб він його продавав, але металеві вироби щоб не тільки «чушки» чи арматура туди йшли, бо це наш завод, наші люди, наші робітники і не треба, щоб вони втратили роботу. А хай він технологічно модернізує своє підприємство, щоб і молоді люди тут залишалися і працювали. І я повинен йому допомагати завойовувати ці ринки. Ламати теж не треба. Треба проявити державницьку політику, створити йому умови, щоб він робив кінцеву продукцію. В тому числі ІТ технології і щоб він платив податки державі.
– Якщо олігарх сидить при владі, то чи захоче він себе самого примушувати платити податки?
– Не від хорошого вони пішли за депутатською недоторканністю. Ви не пам’ятаєте, як бойові машини в’їжджали на подвір’я і який був пресинг після Помаранчевої революції? 18 тисяч звільнених. Вони самі розуміють, що їм цей значок не потрібен.
І що робити, якщо вони живуть тут, підприємства тут?! Вони наші вже. Виженемо їх – вони з мільярдами втечуть.
– Я про те, чи вони погодяться законодавчо себе обмежувати?
– У партійній системі навряд чи. А в мажоритарній системі будуть єдині правила для всіх. При мажоритарниках там будуть сидіти звичайні професійні чиновники. Це хвороба у виборчій системі. Її ввели, до речі, не Партія регіонів. За це голосували БЮТ, комуністи, СДПУ(о), соціалісти. Кожен лідер хотів мати собі частину України. Доголосувалися!
– Янукович збереже владу у 2012 році?
– Так! А де альтернативи?! От сьогодні я почув, об’єднуються Яценюк і Кириленко. Що ви об’єднуєтеся? Зачекайте. Він каже: ми об’єдналися для того, щоб іти разом на вибори, щоб прийти разом у парламент і створити фракцію. Так ви ж сьогодні разом у цій же фракції.
Я розумію, коли об’єднуються для того, щоб щось додати. Якщо одна партія плюс одна партія, як мінімум повинно бути три, щоб привернути увагу ЗМІ, виборців. А у цьому випадку: один плюс один дорівнює один.
Якщо ви хочете створити новий бренд, то дотисніть уже Ющенка, нехай він вам віддасть цю назву «Наша Україна – Народна самооборона», й змініть її. Не треба нічого об’єднувати. Де об’єднання? Об’єднання сил політичних? Так ви в одній фракції й йшли разом на вибори. Я вважаю, що нічого не відбулося.
– У наступному році ще має відбутися Євро-2012.
– Євро? На фіг воно нам потрібно було?! Це якісь іміджеві речі, які нам дісталися у спадок від Ющенка. Зрозуміла річ, що ми повинні були закінчити об’єкти і провести це Євро. А я б краще збудував щось для сільського господарства, щось для молочної та м’ясної галузей, що може годувати наших людей нормальними гарними продуктами та ще й експортувати.
Тому що стадіон збудували, але його ще й фінансувати треба. А збудували якийсь свинокомплекс – робота на місцях людям, обіг грошей. І годувати можна, і податки брати.
А тут з бюджету на стадіони пішли шалені гроші. Не на всі стадіони: на Харківський та на Донецький стадіони пішли приватні. Але це, я вважаю, не по-господарськи. Провів тоді президент федерації футболу Суркіс роботу, виграли – хай би вони його й фінансували! Чи зібрали приватних спонсорів. Є гроші – проводьте, немає грошей – вибачте. Нам з державного бюджету державні програми фінансувати треба.
Але треба впливати на владу, тримати її обома руками за горло і контролювати.
– Ми не впали ні вліво, ні вправо. І переговори як на Захід, так і на Схід закінчилися нічим. Я особисто задоволений. Тому що я голосував за Декларацію про державний суверенітет у парламенті, за Акт про державну незалежність.
Я бачу, що Україна – незалежна, незважаючи на ті негаразди, які є у нас в політиці, в економіці. Тобто є негаразди в політиці, але вони відокремлені від людей. У людей у кишені – стабільна гривня до долара. Тому що в нашому бюджеті – відкрийте першу сторінку і побачите – курс гривні до долара: 1 до 8. І це закон України!
А у попереднього уряду не було такої статті, і ви пам’ятаєте, що відбувалося з курсом – 5, 8, 9, 10 гривень до 1 долара. Курс не прописували спеціально, щоб грати на цьому. Із політиків ніхто не втратив, а прості люди втратили. В 2011 році ми такого не допустили.
Ми зробили ще один історичний крок – ми повернули виборцям депутата. Закон про змішану систему виборів хоч і не повністю вирішив це питання, але на 50% люди будуть обирати свого депутата.
Парканів навколо Верховної Ради при мажоритарниках не буде, тому що депутат бігтиме до виборця
Повернення до мажоритарної системи, в нашому випадку до змішаної – ухвалений закон, – це шалений прорив 2011 року.
– Ще 2011 рік увійде в історію як рік ув’язнення Тимошенко й Луценка.
Щоб потрапити у владу, стоїть шалена черга охочих… Влада дає багато можливостей, і в матеріальному плані також
Знайдіть хоч одного, хто б добровільно відмовився бути міністром, прем’єр-міністром, депутатом, «губернатором», мером. Тому що люди розуміють, що вони хочуть. Маючи маленьку пекарню, за все життя заробиш те, що при владі можна заробити дуже швидко – за день, за місяць. І треба мати гальма.
Маючи маленьку пекарню, за все життя заробиш те, що при владі можна заробити дуже швидко – за день, за місяць
Є й ризики. Наприклад, Тимошенко могла зайти в парламент і, маючи більшість, стати спікером Верховної Ради. І мати недоторканність, бути на виду, бути політиком, вирішувати питання. Ні, хочу бути Прем’єр-міністром! Звісно, у Прем’єр-міністра значно більше можливостей, ніж у Голови Верховної Ради. Це як небо і земля. Ну що у Голови Верховної Ради?! Папір на законопроекти! Ми вже й це скасували, бо переходимо на електронну систему.
Тимошенко ще більше захотілося – їй захотілося стати Президентом. Це значить ще більше можливостей стати багатою людиною. Дуже швидко – раз, і «в дамках»
– Як Віктор Федорович, наприклад?
– Слухайте, ми говоримо про ризики. Можна круто піднятися, а можна круто «попасти». Кожен крок політик – це як на тонкому льоду: пройду я чи провалюся?!
– Вона – провалилася, а він пройшов.
– Так буває в житті. Це просто можливості. Є можливості у голови сільради, у голови райдержадміністрації, облдержадміністрації, у міністра і у депутатів. І тут не треба ховатися.
Усі йдуть (до влади) хоч і під різними прапорами, але за владою – перекладаю: за матеріальним заохоченням
А коли щось не вийшло, то кажуть: ой, бідні! той сидить! чи та сидить! Та що ви нас жалієте, політиків? Ми хіба бідні?! Вийдіть, подивіться на вулицю Грушевського – на яких машинах їздимо?! Приїдьте в аеропорт Бориспіль. Керівництво аеропорту каже: немає де ставити приватні літаки від усіх фракцій.
Якщо людина 5 років тому мала 100 тисяч, а зараз мільярди, то звідки? Береться будь-який прапор, який подобається людям, будь-який лозунг, і не важливо, який там гімн, яка валюта: купон, карбованець, гривня – всі вперед за владу. Всі знають, за що б’ються і який призовий фонд. От вам правда.
Треба було комусь у медичній галузі піднятися за Тимошенко. Ми ж усі знаємо, хто там стояв, хто створив ту піар-акцію. Люди побігли… це – гріх. Я сказав: ніколи не втравлюйте людей у свої ігри, ніколи не забирайте в них 100 гривень. Я їм тоді підійшов і сказав (Турчинову та іншим): ви програєте, люди вас проклянуть. Не залазьте до них у кишені.
Чого Пинзеник пішов з міністра фінансів? Хто фінансував закупки? Я працював першим заступником бюджетного комітету. Що ми не бачили? З резервного фонду 800 мільйонів, 500 мільйонів на закупівлю негайно всіх цих ліків, які закуповували по 10 доларів, а людям продавали у 10 разів дорожче. І кожна людина бігла по ту таблетку, по ту маску – купувати на 100 останніх гривень. Це ж було. А я кажу: якщо політики граються – не чіпайте людей. Не чіпай вдову, сироту і не залазьте до людей у кишеню.
Зараз знов пішла передвиборча кампанія і буде продаж місць у парламент
І зараз нові лідери БЮТ потирають руки: якби її тільки не випустили. А самі вже ведуть переговори з тими депутатами, яких вони самі вигнали (вона вигнала), вони їх запрошують. Кажуть: слухай, ти ж у нас був спонсором, це ж вона тебе вигнала, а ми знову тебе запрошуємо, ти тільки проспонсоруй.
Тобто вона (Тимошенко) їм до реєстрації списків у Центральній виборчій комісії не потрібна, як би це цинічно не звучало. Тому що можна поставити доньку. Донька не при справах, а вони складуть команду, зберуть зі спонсорів гроші, круто піднімуться і потім, може, почнуть її захищати.
Ви ж бачите, як іде блокування Верховної Ради. Їм такий шанс дали – Хрещатик, Печерський суд же великий – і там збиралося 2–3 тисячі людей. І то я думаю, що половина з них – то спецлюди з якихось відомств.
– Може, ті спецлюди й зараз перебувають у БЮТі?
Питання до Тимошенко: якщо береш прапор народної довіри, то слідкуй за якістю людей у своїй команді
Були ж нормальні хлопці, з першого скликання депутати, які прийшли дійсно за державу боротися. Вони прийшли чисті, вони – не олігархи, без золотих цвяхів навколо шиї. Вони навколо неї згуртувалися. А у неї зіграло що? Бабло. Бізнес.
– Після виборів зміниться якість Верховної Ради, якщо з’являться мажоритарники?
Хвороба, яка знищує Україну, – це партійна система. Тому що так зручно керувати. Свій банк, свій міністр, своя фракція. Так зручно, але люди від того страждають
– 2010 та 2011 роки були щасливими для олігархів. Вони як ніколи за ці два роки збагатилися. Що їх чекає в 2012 році? Чи зміниться політика нинішнього Президента, уряду, щоб думати більше про бюджет, про людей? Чи з’явиться ще одне Межигір’я?
– Цей об’єкт – на території України. Гірше, коли такі об’єкти на території Монако чи якихось островів. Тому що там цей об’єкт будується, там використовується робоча сила, там залишаються гроші. А коли він тут і на ньому працюють люди з найближчих сіл, то що в тому поганого? Якщо прокладена дорога – не один же Президент по ній їздить? І в Каневі будуються об’єкти. Президент тільки на день народження Шевченка туди приїжджав. А так же тим об’єктом користуються люди, які живуть у Каневі. Що тут поганого? Гроші вкладені тут і будувалося то українськими людьми. Будівельні матеріали використовувалися українські.
Олігархи повинні платити податки, і їм для цього треба створити умови
– Якщо олігарх сидить при владі, то чи захоче він себе самого примушувати платити податки?
– Не від хорошого вони пішли за депутатською недоторканністю. Ви не пам’ятаєте, як бойові машини в’їжджали на подвір’я і який був пресинг після Помаранчевої революції? 18 тисяч звільнених. Вони самі розуміють, що їм цей значок не потрібен.
І що робити, якщо вони живуть тут, підприємства тут?! Вони наші вже. Виженемо їх – вони з мільярдами втечуть.
– Я про те, чи вони погодяться законодавчо себе обмежувати?
– У партійній системі навряд чи. А в мажоритарній системі будуть єдині правила для всіх. При мажоритарниках там будуть сидіти звичайні професійні чиновники. Це хвороба у виборчій системі. Її ввели, до речі, не Партія регіонів. За це голосували БЮТ, комуністи, СДПУ(о), соціалісти. Кожен лідер хотів мати собі частину України. Доголосувалися!
– Янукович збереже владу у 2012 році?
– Так! А де альтернативи?! От сьогодні я почув, об’єднуються Яценюк і Кириленко. Що ви об’єднуєтеся? Зачекайте. Він каже: ми об’єдналися для того, щоб іти разом на вибори, щоб прийти разом у парламент і створити фракцію. Так ви ж сьогодні разом у цій же фракції.
Я розумію, коли об’єднуються для того, щоб щось додати. Якщо одна партія плюс одна партія, як мінімум повинно бути три, щоб привернути увагу ЗМІ, виборців. А у цьому випадку: один плюс один дорівнює один.
Якщо ви хочете створити новий бренд, то дотисніть уже Ющенка, нехай він вам віддасть цю назву «Наша Україна – Народна самооборона», й змініть її. Не треба нічого об’єднувати. Де об’єднання? Об’єднання сил політичних? Так ви в одній фракції й йшли разом на вибори. Я вважаю, що нічого не відбулося.
– У наступному році ще має відбутися Євро-2012.
Євро? На фіг воно нам потрібно було?!
Тому що стадіон збудували, але його ще й фінансувати треба. А збудували якийсь свинокомплекс – робота на місцях людям, обіг грошей. І годувати можна, і податки брати.
А тут з бюджету на стадіони пішли шалені гроші. Не на всі стадіони: на Харківський та на Донецький стадіони пішли приватні. Але це, я вважаю, не по-господарськи. Провів тоді президент федерації футболу Суркіс роботу, виграли – хай би вони його й фінансували! Чи зібрали приватних спонсорів. Є гроші – проводьте, немає грошей – вибачте. Нам з державного бюджету державні програми фінансувати треба.
Але треба впливати на владу, тримати її обома руками за горло і контролювати.
