Доступність посилання

ТОП новини
10 Грудень 2018, Київ 12:24

Новини | Вибори 2019

See all News Updates of the Day

Депутат Богомолець балотуватиметься в президенти

Ольга Богомолець, голова Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я

Депутат Верховної Ради з фракції «Блоку Петра Порошенка» Ольга Богомолець заявила про намір балотуватися на посаду президента.

«Я хочу стати для українського народу тим президентом, який гарантує справедливість. У нас має бути гарант не тільки Конституції, але й гарант справедливості», – заявила Богомолець у зверненні, поширеному в мережі Facebook.

Ольга Богомолець народилася в 1966 році. За освітою є лікарем-дерматологом, у Верховній Раді, депутатом якої є з 2014 року, нині очолює комітет з питань охорони здоров’я.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Старт виборчої кампанії призначений на 31 грудня. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошено остаточний список претендентів на пост глави держави.

МВС та Центральна виборча комісія уклали меморандум про співпрацю

МВС і ЦВК домовилися про співпрацю перед роком виборів

Міністерство внутрішніх справ України та Центральна виборча комісія уклали меморандум про співпрацю, повідомила прес-служба МВС. Документ підписали міністр Арсен Аваков та голова ЦВК Тетяна Сліпачук.

«Ми виходимо з того, що реалізовуємо філософію взаємодії між ЦВК та органами МВС для забезпечення законного процесу виборів, який стартує в країні», – сказав Аваков.

Сліпачук, зі свого боку, зазначила, що «питання попередження виборчих злочинів і невідворотності покарання за них є дуже важливим для забезпечення виборчого процесу».

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Старт виборчої кампанії призначений на 31 грудня. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошено остаточний список претендентів на пост глави держави.

Восени 2019 року відбудуться чергові парламентські вибори.

«УКРОП» висунув кандидатом у президенти депутата Шевченка

Шевченко був засновником і колишнім директором гірськолижного курорту «Буковель»

Політична партія «УКРОП» висунула кандидатом у президенти народного депутата, засновника гірськолижного курорту «Буковель» Олександра Шевченка.

«Право змагатися за головний пост у державі Олександр Шевченко виборов на внутрішньопартійних праймеріз. Нардепа підтримали представники «Українського об’єднання патріотів» у 24 регіонах України», – повідомила прес-служба партії.

Шевченко народився у 1971 році. Він є засновником, колишнім директором гірськолижного курорту «Буковель» та народним депутатом сьомого і восьмого скликань. Обидва рази обирався по 83 виборчому округу як самовисуванець.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Старт виборчої кампанії призначений на 31 грудня. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошено остаточний список претендентів на пост глави держави.

Мер Дніпра Філатов заявив, що вийшов з партії «УКРОП»

Філатов: складаю з себе повноваження члена президії партії «УКРОП», виходжу з усіх керівних органів, а також йду з партії

Мер Дніпра Борис Філатов виходить з партії «УКРОП», одним із засновників якої він був. Про це він заявив 5 грудня на брифінгу після сесії міськради, оприлюднивши відповідну заяву на ім’я голови партії Тараса Батенка.

«Я складаю з себе повноваження члена президії партії «УКРОП», виходжу з усіх керівних органів, а також йду з партії. Це рішення було усвідомленим, вартувало великої кількості моральних сумнівів, я його ухвалив дуже важко, оскільки є одним із засновників партії», – сказав Філатов.

Він також сказав, що не хоче «брати участь у симулякрі», коли «мандрівний цирк а-ля «Буковель» мандрує країною з єдиним давно визначеним кандидатом».

Окрім того, він заявив, що не веде перемовин щодо участі в інших політичних партіях і хоче бути рівновіддаленим від політичних сил напередодні президентських виборів.

У партії «УКРОП» офіційно поки ніяк не прокоментували цю заяву.

Філатов очолює Дніпро з осені 2015 року.

Ляшко назвав дату, коли «Радикальна партія» висуне кандидата в президенти

Ляшко назвав дату, коли «Радикальна партія» висуне кандидата в президенти
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:00:34 0:00

22 січня 2019 року відбудеться з'їзд, на якому «Радикальна партія» висуне кандидата у президенти, повідомив лідер політичної сили Олег Ляшко.

3 грудня «Радикальна партія» оприлюднила оприлюднила звіт своєї фракції. Під час цього заходу Олег Ляшко виголосив основні засади своєї програми як майбутнього кандидата у президенти.

«Моя стратегічна мета – створити державу, де кожна людина матиме роботу, гідну зарплату і впевненість у завтрашньому дні», – заявив Ляшко.

Досягнути такої цілі він має намір, зокрема, змінивши Конституцію. Він пропонує скасувати посаду прем'єр-міністра, скоротити кількість депутатів парламенту до 250 та закріпити в Основному закону обмеження на продаж земель.

Значну увагу у своєму виступі перед однопартійцями Олег Ляшко надав темам війни та забезпечення української армії. Розкритикувавши оборонну політику чинної влади, Ляшко заявив, що має намір збільшити фінансування армії та прискорити діалог з західними партнерами України.

Крім того, політик у своєму виступі надав увагу економічним та соціальним питанням. Серед іншого, він пообіцяв скоротити податки, збільшити зарплати і пенсії та подолати корупцію.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Старт виборчої кампанії призначений на 31 грудня. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошено остаточний список претендентів на пост глави держави.

В Одесі Гриценка закидали яйцями та побили його прихильника

Гриценка закидали яйцями в Одесі

В Одесі політику Анатолію Гриценку вручили гарбуз і обкидали яйцями, а потім побили його прихильників. Конфлікт відбувся перед зустріччю із активістами та радіоефіром, які мали відбутися в одному з офісних центрів міста. Деталі Радіо Свобода розповів активіст і очевидець початку конфлікту Павло Ленець.

«Ми під’їхали разом до центру, нам перегородили дорогу десь 15 «тітушок». Вони не пропускали нас всередину центру – а нас було до п’яти людей. Вони почали ображати Гриценка, вручили йому гарбуза зі словами «такий кандидат нам не потрібний» і почали жбурляти в нас яйцями», – розповів Ленець.

Гриценко із прихильниками сіли в машину та від’їхали на два квартали від бійки, але в цей час до офісу почали підтягуватися інші активісти. Їхня зустріч перетворилася на бійку, говорить інший очевидець Андрій Юсов.

«Коли Гриценко від’їхав, то «тітушки» просто і далі робили те, що вони вміють – кидали яйцями та били активістів. Поліція використала газ проти «тітушок», але коли ті почали втікати, то правоохоронці за ними не погналися», – розповів Юсов.

Через конфлікт ефір на радіостанції довелося скасувати, але зустріч із прихильниками політик провів, говорять очевидці. Зв’язатися із самим політиком на момент виходу новини не вдалось. Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею 296 Кримінального кодексу України – хуліганство.

На Дніпропетровщині фіксують «передчасну активність» потенційних кандидатів у президенти – «Опора»

Передчасна передвиборча агітація перебуває «поза юридичною площиною», зазначають в громадській організації

На Дніпропетровщині передчасно агітують за потенційних кандидатів у президенти України. Про це в п’ятницю заявили спостерігачі громадянської мережі «Опора» в регіоні.

Як повідомив координатор громадського спостереження «Опори» за виборами у Дніпропетровській області Вадим Головченко, з вересня в регіоні розпочали моніторинг активності політиків, які потенційно можуть бути кандидатами на посаду президента.

«Таких, за нашими оцінками, від 28 до 32 осіб. 12 з них – чинні народні депутати України. І ми фіксуємо зараз передчасну активність потенційних кандидатів, вони відвідують з певною інтенсивністю область, ми почали моніторити процеси в ЗМІ, вуличні акції, зовнішню агітацію», – сказав Вадим Головченко.

Читайте також: П’ять націоналістичних організацій заявили про підтримку Кошулинського на виборах президента​

Зокрема, Дніпропетровську область вже двічі відвідала лідер ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко. Під час першого візиту вона відвідала Дніпро, Кам’янське і Павлоград, під час другого – Кривий Ріг. Також двічі область відвідав лідер Радикальної партії Олег Ляшко, побувавши в Нікопольському районі, Дніпрі та Павлограді.

По разу в області побували Олег Тягнибок, Роман Безсмертний, Інна Богословська і Сергій Тарута. За даними «Опори», ці політики розглядаються як потенційні кандидати в президенти або як ВІП-агітатори за інших кандидатів.

Як зазначив Вадим Головченко, передчасна агітація перебуває «поза юридичною площиною», аби на неї реагувала Центральна виборча комісія.

«Але є певні моменти – це фінансування агітаційних матеріалів. Відповідно до закону, агітація повинна починатись з моменту реєстрації кандидатів у ЦВК. Оскільки можливі кандидати ще не є кандидатами, ще не створені виборчі фонди, то фінансування йде поза виборчими фондами, тобто відбувається певне порушення етики виборчих процесів», – зазначив Вадим Головченко.

Читайте також: У третьому кварталі парламентські партії витратили понад 200 млн гривень – КВУ​

У міському осередку партії Олега Ляшка підтвердили, що приїзди їхнього лідера в регіон мали місце, однак зазначили, що це були робочі візити, в рамках яких не лунали заклики про підтримку потенційного кандидата й не роздавали агітаційну продукцію.

«Було три візити нашого лідера, він постійно їздить по нашій області й Україні. Зустрічі з людьми і вислухування їхніх проблем не може розцінюватись як агітація. Це робочі візити», – сказали в партії.

Вибори Президента України призначені на 31 березня 2019 року. Виборчий процес має розпочатись за 90 днів до дня голосування.

Депутати Бакулін, Дунаєв та Іоффе вийшли з фракції «Опозиційного блоку» в парламенті

У парламенті з’явилося міжфракційне депутатське об’єднання «Опозиційна платформа – За життя»

Три народні депутати Євген Бакулін, Сергій Дунаєв та Юлій Іоффе вийшли з фракції «Опозиційного блоку» в парламенті, повідомив голова Верховної Ради Андрій Парубій.

Він додав, що в парламенті з’явилося міжфракційне депутатське об’єднання «Опозиційна платформа – За життя». Його співголовами стали народні депутати Юрій Бойко та Вадим Рабінович, яких 20 листопада виключили з фракції «Опозиційного блоку».

Народний депутат Вадим Новинський став головою фракції «Опозиційний блок», а його заступниками – Олександр Вілкул та Юрій Воропаєв.

9 листопада народні депутати Юрій Бойко і Вадим Рабінович з фракції «Опозиційного блоку» заявили, що підписали в кулуарах Верховної Ради угоду про створення спільної «Опозиційної платформи – За життя». Угода, серед іншого, передбачає висунення спільного кандидата на виборах президента.

Того ж дня ціла низка інших чільних діячів «Опозиційного блоку» розкритикувала заяву Бойка і Рабіновича про створення спільного політичного проекту з назвою «Опозиційна платформа – За життя» і висунення спільного кандидата на посаду президента України. За їхніми словами, ця заява була особистою ініціативою Бойка і вона не узгоджена з партією і не затверджена її рішеннями.

17 листопада голова політичної ради партії «За життя» Віктор Медведчук повідомив про висунення співголови партії «Опозиційний блок» Юрія Бойка кандидатом у президенти України.

Чергові вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року. Старт виборчої кампанії запланований на 31 грудня 2018 року. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошено остаточний список претендентів на пост глави держави.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!​

Гриценко подав до суду на БПП

Анатолій Гриценко подав про захист честі, гідності, ділової репутації і спростування недостовірної інформації до Дніпровського районного суду Києва

Лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко заявляє, що подав позов проти партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» і народного депутата з фракції БПП Олександра Бригинця.

Гриценко вимагає від відповідачів спростувати інформацію про те, нібито він, перебуваючи на посаді міністра оборони України, був причетний до продажу військового майна на понад 1,3 мільйона гривень.

Позов про захист честі, гідності, ділової репутації і спростування недостовірної інформації поданий до Дніпровського районного суду Києва.

«За поширення завідомо неправдивої інформації через їхню ТСК вони тепер відповідатимуть у суді», – написав Гриценко у Facebook 20 листопада.

У БПП позов наразі не коментували.

Верховна Рада України у червні утворила тимчасову слідчу комісію для розслідування розкрадання в Збройних силах України і підриву обороноздатності держави у період 2004-2017 років. Чергове засідання цієї комісії відбулося 20 листопада.

У вересні у Facebook депутат Верховної Ради Бригинець, який є членом вказаної ТСК, опублікував інформацію, в якій звинувачує Гриценка в розкраданні військової техніки. Схожу інформацію у 2016 році наводили і в Генпрокуратурі.

На сайті парламенту містяться висновки Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, в яких вказано, скільки майна було продано в армії за різних міністрів оборони.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!​

П’ять націоналістичних організацій заявили про підтримку Кошулинського на виборах президента

Руслан Кошулинський (праворуч) був заступником голови Верховної Ради

Націоналістичні сили ВО «Свобода», «Правий сектор», «Організацій українських націоналістів», «Конгрес українських націоналістів» та «С14» заявили про підтримку колишнього заступника голови Верховної Ради, голови секретаріату ВО «Свобода» Руслана Кошулинського як кандидата в президенти на виборах 2019 року, повідомила прес-служба ВО «Свобода».

«Обговоривши політичну ситуацію, ми – повноважні представники націоналістичних організацій – ухвалили рішення підтримати кандидатуру Руслана Кошулинського на президентських виборах 2019 року. Закликаємо інші національно-патріотичні сили, загалом усіх українців підтримати кандидатуру Руслана Кошулинського на посаду президента України», – йдеться в заяві за підписом лідерів п’ятьох організацій.

Чергові вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року. Старт виборчої кампанії запланований на 31 грудня 2018 року. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошено остаточний список претендентів на пост глави держави.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Медведчук повідомив про висунення Бойка кандидатом у президенти України

Депутат Верховної Ради України Юрій Бойко (л) спілкується зі своєю колегою Юлією Тимошенко в очікуванні колективної зустрічі з канцлером Німмеччини Анґелою Меркель, Київ, 1 листопада 2018 року

Голова політичної ради партії «За життя» Віктор Медведчук повідомив про висунення співголови партії «Опозиційний блок» Юрія Бойка кандидатом у президенти України.

«Рада «Опозиційної платформи – За життя» одноголосно висунула кандидатуру Юрія Бойка для участі в президентських виборах», – мовиться в повідомленні на сайті політичної сили у п’ятницю, 16 листопада.

«Наше об'єднання… буде на президентських, парламентських і місцевих виборах представляти інтереси жителів Південного Сходу, російськомовного населення і всіх тих, хто розуміє необхідність кардинальної зміни політики нинішньої влади», – заявляє Медведчук.

У партії «Опозиційний блок», яка, за твердженнями Юрія Бойка, нібито входить до «Опозиційної платформи – За життя», на цей час іще не коментували цієї заяви.

9 листопада народні депутати Юрій Бойко (фракція «Опозиційного блоку») і Вадим Рабінович (теж фракція «Опозиційного блоку» – з якого він вийшов і створив власну партію «За життя») заявили, що підписали в кулуарах Верховної Ради угоду про створення спільної «Опозиційної платформи – За життя». Угода, серед іншого, передбачає висунення спільного кандидата на виборах президента.

Того ж дня ціла низка інших чільних діячів «Опозиційного блоку» розкритикувала заяву Бойка і Рабіновича про створення спільного політичного проекту з назвою «Опозиційна платформа – За життя» і висунення спільного кандидата на посаду президента України. За їхніми словами, ця заява була особистою ініціативою Бойка, що є співголовою «Опозиційного блоку», і вона не узгоджена з партією і не затверджена її рішеннями.

«Південний схід» України – поняття, яке почав широко застосовувати Кремль навесні 2014 року, коли там сподівалися окупувати всю згадану частину України, яку представляли як нібито єдине російськомовне і проросійське ціле. Віктор Медведчук у своїх публічних виступах часто повторює цю та інші тези Кремля.

Центральна виборча комісія заявила раніше цього тижня, що дочасна агітація на президентських виборах не врегульована законодавчо. Водночас у ЦВК закликали всіх суб’єктів виборчого процесу «утриматися від дочасної агітації» та «неухильно дотримуватися загальновизнаних міжнародних стандартів проведення виборів».

У комісії нагадали, що передвиборна агітація розпочинається кандидатом на пост президента України наступного дня після дня його реєстрації Центральною виборчою комісією і закінчується о 24-й годині останньої п’ятниці перед днем виборів.

Чергові вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року. Старт виборчої кампанії запланований на 31 грудня 2018 року. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошено остаточний список претендентів на пост глави держави.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Чорновіл: Кремль хоче бачити в другому турі виборів Тимошенко і Бойка (огляд преси)

Бойко закликав до єдності «Опоблоку» після критики його рішення об’єднатися з Рабіновичем​

Медведчук: ОРДЛО повинні мати власний уряд і парламент, із бойовиками треба домовлятися​

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Втручання Росії може загрожувати виборам президента в Україні – делегація Європарламенту і НДІ

Колишній посол США в Україні Вільям Тейлор: «Нас усім треба шукати способи належно протидіяти цьому»

Імовірність втручання Росії у вибори є одним із ключових викликів президентської виборчої кампанії України у 2019 році. Про це йдеться у висновках делегації Національного демократичного інституту і Європарламенту, оприлюднених у суботу.

Делегація проводила оцінку передвиборчого середовища в Україні з 12 до 17 листопада 2018 року.

«Ми зіткнулися з цим у США, зараз у США триває розслідування щодо ймовірного втручання Росії у вибори у 2016-му, і це для нас дуже серйозна справа. Певне втручання, вірогідно, було у Європі, зокрема під час «Брекзиту». Але почалося це все в Україні. І нас усім треба шукати способи належно протидіяти цьому», – сказав у коментарі Радіо Свобода один із учасників делегації, колишній посол США в Україні Вільям Тейлор.

За його словами, він не виключає різні можливі формати втручання – як кібератаки, так і, наприклад, підтримку якогось із кандидатів на посаду президента тощо.

Ключова рекомендація делегатів напередодні виборів полягає у забезпеченні здорового і безпечного виборчого середовища. Зокрема, учасники моніторингу закликають ухвалити нове виборче законодавство, надати право реселенцям голосувати, забезпечити інклюзивність виборів, тобто рівну участь у виборчій кампанії представників різних груп населення.

Експерти також наголосили на необхідності належним чином розслідувати усі напади на активістів, а також факти перешкоджання професійній діяльності журналістів. Учасники делегації також закликали забезпечити повноцінне фінансування Національної суспільної телерадіокомпанії України як важливої частини медіасередовища під час виборів.

Всього експерти склали 51 рекомендацію, вони будуть оприлюднені на сайті НДІ.

До складу делегації входять, зокрема, колишній посол США в Україні Вільям Тейлор, президент Національного демократичного інституту Дерек Мітчелл, члени Європейського парламенту Ребекка Гармс та Даріуш Росаті.

Як очікується, представники НДІ та Європарламенту моніторитимуть перевиборчу кампанію в Україні, а також самі вибори президента 31 березня 2019 року.

У третьому кварталі парламентські партії витратили понад 200 млн гривень – КВУ

За даними КВУ, найбільше грошей у липні-вересні витратила партія ВО «Батьківщина»

У третьому кварталі 2018 року українські парламентські партії витратили близько 201 мільйонів гривень, повідомляє ГО «Комітет виборців України».

За даними КВУ, найбільше грошей у липні-вересні витратила партія ВО «Батьківщина» – 80 мільйонів гривень. Із них 73 мільйони гривень – на рекламну діяльність.

Згідно зі звітом, на другому місці за витратами «Самопоміч», яка використала 38 мільйонів гривень, із них 13 мільйонів гривень – на оплату послуг та матеріальні витрати та 10 мільйонів гривень – на рекламу (два мільйони – реклама на телебаченні).

БПП витратив 33 мільйони гривень, із яких 20 мільйонів – на місцеві осередки. При цьому у звіті не відображені кошти на розміщення зовнішньої реклами.

Відповідно до звіту «Комітету виборців України», «Народний фронт» витратив 22 мільйони гривень. Усі гроші витратили на зарплату (8 мільйонів гривень), оренду (7 мільйонів гривень) та податки (5 мільйонів гривень).

«Радикальна партія Олега Ляшка» витратила 12 мільйонів гривень, найбільше грошей пішло на рекламу – 4,8 мільйона гривень.

«Опозиційний блок» витратив 12 мільйонів гривень, із яких 9 мільйонів партія перерахувала місцевим осередкам. При цьому у звіті партії не вказані витрати на рекламу.

Загальна сума державного фінансування на 2018 рік, розподілена між політичними партіями, становить 513 671 000 гривень. Право на фінансування мають партії, які на останніх парламентських виборах у 2014 році отримали не менше п’яти відсотків дійсних голосів виборців і пройшли до Верховної Ради.

Після наступних парламентських виборів будуть фінансуватися усі партії, які отримали не менше двох відсотків голосів виборців.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

ЦВК попередила про неприпустимість дочасної агітації на виборах президента

Центральна виборча комісія, логотип

Центральна виборча комісія заявила 15 листопада, що дочасна агітація на президентських виборах не врегульована законодавчо. Водночас у ЦВК закликали всіх суб’єктів виборчого процесу «утриматися від дочасної агітації» та «неухильно дотримуватися загальновизнаних міжнародних стандартів проведення виборів».

«ЦВК не має юридичних інструментів щодо заборони дочасної агітації. Але нагадує, що вона є частиною суспільних правовідносин, яка регламентується не юридичними, а моральними нормами. Така практика як дочасна агітація може призвести до порушення принципу рівності», – вказано в заяві Центрвиборчкому.

Також у комісії нагадують, що передвиборна агітація розпочинається кандидатом на пост президента України наступного дня після дня його реєстрації Центральною виборчою комісією і закінчується о 24-й годині останньої п’ятниці перед днем виборів.

Чергові вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року. Старт виборчої кампанії запланований на 31 грудня 2018 року. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошено остаточний список претендентів на пост глави держави.

Добродомов заявив, що йде в президенти

Дмитро Добродомов

Позафракційний народний депутат, лідер партії «Народний контроль» Дмитро Добродомов оголосив, що буде балотуватися у президенти в 2019 році. Про це він написав у Facebook.

«На з’їзді нашої політичної партії «Народний контроль» я оголосив, що готовий взяти участь у президентській кампанії», – йдеться у повідомленні.

Добродомов також додав, що «Народний контроль» оголосив «про участь одного кандидата у виборчій кампанії».

У травні Добродомов повідомив про створення партіями «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка та «Народний контроль» Дмитра Добродомова спільної політичної платформи «Народна довіра».

Раніше Мішель Терещенко​ заявив, що залишає посаду міського голови Глухова і йде у президенти.

Лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко заявила, що буде балотуватися у президенти у 2019 році.

Колишній віце-прем’єр Роман Безсмертний заявляв про намір взяти участь у виборах президента України.

Також про намір висунути свої кандидатури на наступних президентських виборах заявляли, зокрема, лідер «Радикальної партії» Олег Ляшко, нині заарештований народний депутат Надія Савченко, народний депутат Сергій Каплін, колишній очільник департаменту Національної поліції з боротьби з наркозлочинністю Ілля Ківа та співак Іво Бобул (який пізніше сказав, що це був жарт).

Чергові президентські вибори в Україні мають відбутися 31 березня 2019 року.

Тягнибок заявив, що не висуватиме свою кандидатуру на посаду президента

Під час виборів 2014 року Тягнибок набрав 1,16 відсотка голосів

Лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок заявив, що не буде висувати свою кандидатуру на посаду президента України.

Під час мітингу перед маршем з нагоди 76-ї річниці створення Української повстанської армії Тягнибок висловив сподівання, що такий крок допоможе знайти порозуміння в націоналістичному таборі й домовитися про висування єдиного кандидата. Тягнибок пропонує обрати таким колишнього заступника голови Верховної Ради, голову секретаріату ВО «Свобода» Руслана Кошулинського.

Під час виборів 2014 року Тягнибок набрав 1,16 відсотка голосів.

Наступні президентські вибори в Україні мають відбутися 31 березня 2019 року.

Порошенко покладається на ЦВК у протидії «російському втручанню у вибори»

Порошенко переконує, що готовий консультуватися з «Опозиційним блоком» щодо їхньої кандидатури до ЦВК

Росія спробує втрутитись у виборчий процес 2019-2020 років, і Центральна виборча комісія має цьому запобігти – таку думку висловив на зустрічі з членами ЦВК президент України Петро Порошенко.

Він запевнив, що готовий до консультацій із партією, яка не подала свою кандидатуру до ЦВК – це «Опозиційний блок».

«Зараз ЦВК сформована з 16 членів. Залишається одна вакансія і хотів би, як президент, наголосити, що я готовий провести відповідні консультації з фракцією, яка не надала свої пропозиції станом на зараз щодо кандидатури до ЦВК. Після проведення консультації я готовий відповідним чином внести і цю кандидатуру в парламент для того, щоб забезпечити представленість всіх фракцій – те, про що наголошували фракції опозиції, шукаючи чорну кішку в темній кімнаті тоді, коли її там не було», – зауважив президент.

Порошенко звернув увагу на важливість формування центрального виборчого органу з огляду на виклики, які можуть виникнути під час виборів президента, парламенту та органів місцевого самоврядування.

«Вже зараз ми отримуємо інформацію, що Росія планує активно втручатися у виборчу кампанію в Україні через систему і дезінформацій, і фальсифікації виборчого процесу, і кібератак для того, щоб зірвати вибори. І тут я сподіваюсь на вашу ефективну роботу, щоб ми мали надзвичайно ефективні засоби протидії для того, щоб захистити вибір українського народу», – заявив президент.

Крім того, іншою технологією втручання у вибори він вважає підкуп виборців. На думку голови держави, цьому має завадити не тільки діяльність ЦВК, а й зміни в законодавстві, які б збільшили відповідальність за купівлю підтримки елеторату.

5 жовтня у Верховній Раді нові члени ЦВК склали присягу. Її головою обрали Тетяну Сліпачук.

У 2019 році в Україні мають відбутися чергові президентські і парламентські вибори – у березні і жовтні.

Верховна Рада затвердила новий склад ЦВК

Верховна Рада затвердила новий склад Центральної виборчої комісії України.

Депутати підтримали всі 14 кандидатур, які поставив на голосування голова Верховної Ради Андрій Парубій:

  1. Алла Басалаєва («Відродження», вона отримала 280 голосів).
  2. Наталія Бернацька («Народний фронт», 307 голосів).
  3. Михайло Вербенський (БПП, 286 голосів).
  4. Андрій Євстігнєєв («Батьківщина», 309 голосів).
  5. Ірина Єфремова («Народний фронт», 307 голосів).
  6. Ольга Желтова (БПП, 305 голосів).
  7. Олег Конопольський (БПП, 288 голосів).
  8. Світлана Кустова (БПП, 306 голосів).
  9. Ольга Лотюк (БПП, 296 голосів)
  10. Віталій Плукар (БПП, 302 голосів).
  11. Євген Радченко («Самопоміч», 289 голосів).
  12. Тетяна Сліпачук («Воля народу», 317 голосів).
  13. Леонтій Шипілов («Народний фронт», 308 голосів)
  14. Тетяна Юзькова («Радикальна партія Олега Ляшка», 307 голосів).

Перед цим депутати звільнили з посад 13 із 15 членів ЦВК, зокрема, голову ЦВК Михайла Охендовського, його заступників Андрія Магеру і Жанну Усенко-Чорну та інших членів ЦВК, у яких сплив семирічний термін повноважень.

Термін повноважень 12 із 15 членів ЦВК сплив ще у червні 2014 року, у ще одного Олександра Осадчука - у лютому 2017-го.

Читайте також: Якими будуть наслідки збільшення складу ЦВК?

Протягом чотирьох років Верховна Рада не могла домовитися про призначення нових членів ЦВК, при тому, що фракції визначилися зі своїми кандидатами ще 2016-го року.

У лютому 2018 року президент України Петро Порошенко вніс на розгляд Верховної Ради на триданцять вакансій у ЦВК список із 14 кандидатур.

Розблокувати процес оновлення складу ЦВК дозволило збільшення кількості членів комісії – з 15 до 17 осіб. У вівторок, 18 вересня, Верховна Рада ухвалила рішення про нову кількість центральної виборчої комісії. За відповідний законопроект № 9090 проголосували 236 народних депутатів. Президент України цей документ підписав 20 вересня.

Голосування Верховної Ради за збільшення кількості членів Центральної виборчої комісії з 15 до 17 може поставити під сумнів діяльність нової ЦВК та результати прийдешніх виборів, вважають одні експерти. Водночас інші кажуть, що рішення можна вважати компромісом.

У 2019 році в Україні мають відбутися чергові президентські і парламентські вибори – у березні і жовтні.

Тимошенко прокоментувала звинувачення у тому, що вона є «кандидатом Москви»

Опоненти Тимошенко неодноразово звинувачували її у лояльному ставленні до Москви і бажанні досягнути миру за будь-яку ціну

Претендент на пост президента, якій низка соціологічних досліджень наразі дають найвищі рейтинги серед конкурентів, лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко відкинула звинувачення у тому, що у президентській кампанії вона є «ставлеником Кремля».

Політик назвала таке твердження «чорною» технологією. Про це вона заявила у коментарі Радіо Свобода в кулуарах форуму «Ялтинської європейської стратегії» (YES), який триває у Києві.

«Насправді, «кандидата від Москви» ставленики Москви посадили у в'язницю, а діючого президента призначили на посаду міністра економіки в уряді Януковича. Насправді, саме Порошенко має бізнес в Росії, а не я. Тому я впевнена, що я буду вести більш сильну, більш впевнену політику про завершення війни та більш сильну політику про відновлення нашої країни», - сказала Тимошенко.

Лідер «Батьківщини» також заявила, що подібні звинувачення є елементом внутрішньої політичної боротьби.

Читайте також: «Новий курс» Тимошенко – це курс на Венесуелу? (Огляд преси)

«Те, що нав'язується сьогодні технологіями, так як це робив Манафорт (американський політтехнолог, засуджений у США - ред.), це просто внутрішньополітична боротьба. Я майже 20 років в політиці і моя стратегія незмінна. Я бачу Україну частиною західної цивілізації, частиною Євроcоюзу та членом НАТО. Я точно знаю, що там - наша успішність і наша безпека, і ніякі проплачені «чорні» технології не змінять цього», — заявила Тимошенко у коментарі Радіо Свобода.

​Опоненти Юлії Тимошенко, як у президентській гонці, так і у Верховній Раді, неодноразово звинувачували її у лояльному ставленні до російської влади та президента Володимира Путіна, згадуючи їх співпрацю в кінці нульових, коли Тимошенко займала пост глави уряду. Також конкуренти критикують лідера «Батьківщини» за слова про необхідність якомога швидше встановити мир на Сході України.

Сама Тимошенко ще в липні заявляла, що Росія — це країна-агресор, яка розпочала війну проти України. «Ми, по суті, знаходимося в стані війни, і ця агресія триває. Війну треба зупиняти посиленням санкцій проти Кремля, створенням сучасної обороноздатної армії в Україні і відновленням переговорів на вищому рівні в Будапештському форматі», — заявила вона.

Три організації створили робочу групу з протидії зовнішньому втручанню у вибори в Україні

Наступні президентські та парламентські вибори в Україні відбудуться у 2019 року

В Україні оголосили про нову ініціативу з протидії вручанню у вибори. Вона повинна протидіяти зовнішньому впливу на підрив президентських виборів. Проект є спільною ініціативою Атлантичної ради (США), Фонду Віктора Пінчука та Трансатлантичної комісії з чесних виборів.

«Москва активно втручалася у вибори в США, Європі та інших частинах світу протягом останніх років. Кремль нарощує потужність для подібних дій в Україні під час президентських виборів, що відбудуться у березні 2019 року. Усвідомлюючи це, Атлантична рада, Фонд Віктора Пінчука та Трансатлантична комісія з чесних виборів разом створили ініціативу для моніторингу дій з втручання Кремля», – зазначив директор Євразійського центру Атлантичної ради, колишній посол США в Україні Джон Гербст.

Робоча група здійснюватиме моніторинг та оцінку зовнішньої підривної діяльності щодо України та пропонуватиме адекватні відповіді на неї, заявляють учасники ініціативи. Вони оголосили про проект під час конференції «Ялтинської європейської стратегії» (YES) у Києві.

Представники ініціативи у відповідь на запитання Радіо Свобода запевнили про відсутність впливу Пінчука на ініціативу, а керівник його фонду не відповів на запитання про те, скільки вони виділяють грошей на проект. Він зазначив, що діяльність фонду прозора і всі дані є у фінансових звітах.

Наступні президентські вибори мають відбутися 31 березня 2019 року.

Щорічний форум «Ялтинська європейська стратегія» (YES) проходить в Києві 13-15 вересня. YES була започаткована у 2004 році, коли Віктор Пінчук запросив близько 30 європейських лідерів для обговорення майбутнього України та ЄС в рамках першої щорічної зустрічі. Цьогоріч у ньому беруть участь понад 600 провідних політиків, дипломатів, бізнесменів, громадських активістів та експертів із 28 країн.

Атлантична рада (Atlantic Council) - аналітичний центр, неурядова організація в США, котра займається міжнародними відносинами атлантичної спільноти.

Трансатлантична комісія з чесних виборів (Transatlantic Commission on Election Integrity) - організація, яка ставить на меті розробити інструменти для запобіганню втручанню у вибори в різних країнах. Очолює групу колишній міністр внутрішньої безпеки США США Майкл Чертофф і екс-генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен.

Порошенко: Коли оголошу, що йду на вибори? Коли почнеться виборча кампанія

Наразі Порошенко не оголошував про плани йти на другий президентський термін

Президент України Петро Порошенко заявив, що оголосить про плани щодо участі у виборах після початку виборчої кампанії.

«Коли оголошу, що йду на вибори? Коли почнеться виборча кампанія», – сказав Порошенко журналістам.

Чергові президентські вибори в Україні мають відбутися 31 березня 2018 року. Порошенко перебуває на своїй посаді з 7 червня 2014 року. Наразі він не оголошував про плани йти на другий президентський термін. Водночас у лютому 2018 року Порошенко заявляв, що точно не братиме участі в парламентських виборах, які мають відбутися восени 2019 року.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Вибори президента України: ключові політтехнології кандидатів

Луценко: спілкуюся з приводу майбутньої парламентської кампанії з Кличком

Луценко: маю намір підготуватися і перейти в українську політику

Генеральний прокурор України Юрій Луценко має намір «перейти в українську політику». Про це він заявив в інтерв’ю виданню «Цензор.НЕТ».

Він зазначив, що спілкується з приводу майбутньої парламентської кампанії з мером Києва Віталієм Кличком, «але не тільки з ним».

«Я вважаю, що мій політичний досвід і можливість сказати «ні» (а якщо треба, то і набагато грубіше) за всіма восьми телефонами, – потрібен тут до закінчення президентських виборів. А після цього при будь-якому результаті я маю намір підготуватися і перейти в українську політику. Хочу підкреслити – при будь-якому результаті виборів», – сказав Луценко.

Вибори президента України заплановані на 31 березня 2019 року, парламентські мають відбутися за кілька місяців після цього – у жовтні.

У 2014 році Луценко був обраний до Верховної Ради за списками партії «Блок Петра Порошенка». У травні 2016 року його призначили генеральним прокурором України.

Півроку до виборів: якого президента хочуть українці

Останнє соціологічне дослідження показує, що в лідера партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко суттєво зріс рейтинг. Директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко припускає, що це пов’язано з її активною рекламною кампанією. Втім, він зазначає, що загальна картина підтримки кандидатів у президенти свідчить про високу ймовірність виникнення нового кандидата, який здобуде підтримку виборців. Втім, політолог Олексій Якубін вважає це малоймовірним. Оскільки, за його словами, українці завжди хочуть нових облич, а голосують за старі.

За літо суттєво зріс рейтинг голови партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко. Про це свідчить свіже опитування Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Центру Разумкова. Так, наразі за Тимошенко проголосували б 17,8% українців, які мають намір брати участь у виборах.

Директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко зазначає, що зростання рейтингу Тимошенко пов’язане з її активною рекламою, перш за все на телебаченні. З ним погоджуються і політолог Олексій Якубін та політичний експерт Олександр Кочетков.

Далі в рейтингу йдуть Анатолій Гриценко, Петро Порошенко, Вадим Рабінович, Юрій Бойко, Володимир Зеленський, Олег Ляшко, Святослав Вакарчук. Втім, їхні місця можна визначити доволі умовно, каже Биченко, оскільки рівень їхньої підтримки перебуває в межах статистичної похибки.

Хто може вийти в другий тур взагалі не відомо
Андрій Биченко

«14% у лідера не можна вважати мегалідерським показником. Хто може вийти в другий тур взагалі не відомо», – зауважує Биченко.

При цьому, він наголошує, що лише третина респондентів називає свій вибір остаточним, інші ж зазначають, що ще можуть передумати.

Така невизначеність, попереджає політичний аналітик Андрій Сухарина, до надвисокого рівня популізму під час виборчої кампанії та можливого подальшого невизнання певними кандидатами в президенти результатів виборів.

Мотивація виборців

Директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна зауважує, що особистісний чинник на наступних президентських виборах важитиме більше, ніж у попередніх.

«Якщо подивитися на рейтинги кандидатів, цікава мотивація. З одного боку, мотивація спільна у всіх. Два мотиви завжди лідирують: перше, мені подобаються ідеї і пропозиції (при цьому часто фокус-групи показують, що не дуже знають про ці ідеї і пропозиції), друге, подобається особистість», – зазначає Бекешкіна.

По третьому чиннику, який називають респонденти в опитуваннях, можна визначити, чому ж насправді люди голосують за того чи іншого кандидата, каже вона.

Ірина Бекешкіна
Ірина Бекешкіна

За Бойка та Рабіновича українці голосують, бо вважають, що вони можуть забезпечити мир на Донбасі, наводить приклад Бекешкіна. Окрім того, згідно з опитуванням, Рабіновича обирають ще й тому, що вірять в його спроможність знайти реальні шляхи виходу з економічної кризи та забезпечити економічне піднесення. З цієї ж причини українці готові віддати голоси і за Тимошенко, Ляшка та Гриценка.

Вакарчука та Зеленського українці обирають, тому що вони є «свіжою кров’ю» і можуть оновити політику, каже Бекешкіна. Вона зауважує, що серед їхнього електорату переважає молодь. Щодо Зеленського, у виборців є й сподівання, що він «дбатиме про таких людей, як я».

Порошенко його електорат обирає за те, що він багато зробив для України та його поважають у світі.

Інший кандидат

За «іншого кандидата», згідно з опитуванням, проголосували б 9,7% українців. За словами Андрія Биченка, наразі є висока ймовірність того, що в разі виникнення нового претендента на посаду президента, в нього є всі шанси пройти в другий тур.

Зараз досить відкрите поле для нових кандидатів
Андрій Биченко

«Відсутність дійсно кандидата, який би висловлював ті думки, якими переймаються більшість виборців України призводять до того, що зараз досить відкрите поле для нових кандидатів», – прогнозує Биченко.

Він каже, що новий кандидат повинен не мати негативного тягаря та володіти значними фінансовими і медіа ресурсами. Лише завдяки хорошій рекламній кампанії, зазначає Биченко, він зможе за півроку «розкрутитися».

Цілком ймовірною появу нового потужного кандидата вважає Кочетков. За його словами, політики, які збираються боротися за посаду очільника країни, побоюються можливості його виникнення.

Всі відомі кандидати дуже побоюються того, що з’явиться невідомий, але неочікувано потужний кандидат, і всі карти на столі змішає
Олександр Кочетков

«Всі відомі кандидати, такі як Порошенко, Тимошенко, Бойко і Гриценко, дуже побоюються того, що з’явиться невідомий, але неочікувано потужний кандидат, і всі карти на столі змішає», – каже Кочетков.

Експерт прогнозує, що він отримає підтримку, якщо запропонує українцям переконливу картину майбутнього, в якому буде краще жити, доведе свою спроможність реалізувати це та представить професійну, не заплямовану команду.

Однак, на думку Якубіна, ймовірність виникнення нового кандидата, який би міг завойовувати прихильність виборців, доволі низька.

У нас під кожні вибори виборці постійно говорять «ми хочемо нових облич». Але коли виборець приходить на дільницю, він, як правило, голосує не за нові обличчя
Олексій Якубін

«У нас під кожні вибори виборці постійно говорять «ми хочемо нових облич». Але коли виборець приходить на дільницю, він, як правило, голосує не за нові обличчя. В нас до старту виборчої кампанії залишається 3 місяці, грубо кажучи. Це дуже незначний час, для того, щоб з’явилася якась нова, абсолютно інша, не пов’язана з чинною політичною системою людина, яка може стати ключовим челенджером на виборах», – зазначає Якубін.

Водночас, він каже, що досі є інтрига з чинним президентом. Експерту здається, що на Банковій до кінця не вирішили, чи піде Порошенко на вибори, попри те, що він демонструє свою готовність до них.

Якості бажаного президента

Українці хочуть бачити президентом людину з досить суперечливими якостями, зазначає Якубін. Вони шукають чесного, але досвідченого, з авторитетом, але з не заплямованою репутацією, зазначає експерт.

Олексій Якубін
Олексій Якубін

​Він зауважує, що зараз є запит не так на нові обличчя, як на нові ідеї.«Вони хочуть, щоб це був політик такий самий, як вони, а з іншого боку, він має бути набагато розумнішим. Українці хочуть політика, який буде з одного боку достатньо чесним з ними, а з іншого, політика, який буде обіцяти соціальну програму», – перелічує Якубін.

Українське суспільство чекає неможливого. Воно чекає справжнього Діда Мороза
Олександр Кочетков

З ним погоджується і Кочетков. Він каже, що українські виборці прагнуть отримати такого президента, якого просто не може бути.

«Українське суспільство чекає неможливого. Воно чекає справжнього Діда Мороза. Такого, на жаль, не буває», – зауважує Кочетков.

Президент України виступив із закликом напередодні виборів

(ілюстраційне фото)

Президент України Петро Порошенко виступив із закликом напередодні, за його словами, нового виборчого циклу, в який вступає демократичний світ.

Він закликав бути готовими «дати відсіч» намаганням Москви «дискредитувати наші з вами здобутки, щоб посіяти зневіру серед громадян у завтрашньому дні та втому від європейського вибору». За його словами, немає сумніву, що Москва не втратить жодної можливості для цього.

«Уже зараз провідні ІТ-компанії фіксують створення тисяч фейкових акаунтів з російським корінням. Росія готується до нової потужної маніпулятивної кампанії», – написав Порошенко у фейсбуці.

Він нагадав, який нині час: проміжні вибори у США в листопаді, оновлення євроінституцій у 2019 році, наближення виборчої кампанії в Україні.

У січні 2017 року у США був оприлюднений звіт, у якому вся спільнота спецслужб США дійшла одностайного висновку: Росія вдалася до кібернападів і пропаганди з метою вплинути на результат президентських виборів у цій країні 2016 року. Москва вже не раз заперечувала це. Але після цього звіту таке втручання, всупереч запереченням Москви, дедалі ширше документується не тільки у Сполучених Штатах, а й в інших країнах, і це втручання не припинилося після американських виборів.

А в Європі Росія від 2004 року втрутилася у справи майже трьох десятків країн – від кібератак до кампаній дезінформації і навіть спроби державного перевороту в Чорногорії.

СБУ: на Дніпропетровщині викрили підготовку Росії до втручання у вибори президента

СБУ: серед завдань групи був пошук блогерів та активних дописувачів груп соціальних мереж, які за грошову винагороду мали публікувати надіслані з Росії політичні новини

Служба безпеки України заблокувала діяльність мережі інтернет-агітаторів, яких російські спецслужби залучили для підготовки до втручання в наступні вибори президента України, повідомила прес-служба СБУ.

«Російські спецслужби залучили до «співпраці» через комунікативні можливості інтернету мешканців міст Дніпро, Кривий Ріг та Нікополь, які є адміністраторами груп у соціальних мережах. Спецслужби РФ поставили задання із підготовки «плацдарму» для проведення заздалегідь запланованих заходів із впливу на хід проведення майбутніх виборів президента України через маніпулювання громадською думкою інтернет-користувачів», – заявили в СБУ.

За даними СБУ, серед завдань групи був пошук блогерів та активних дописувачів груп соціальних мереж, які за грошову винагороду мали публікувати надіслані з Росії політичні новини.

«Адміністратори також мали залучити «підставних» осіб для реєстрації інтернет-сайтів в українському сегменті доменних імен. За вказані дії росіяни пропонували грошову винагороду. Мешканець Дніпра мав ще й самостійно відшукати та замовити послуги із просування інтернет-ресурсів та контенту в ІТ-компаніях, розташованих у південно-східних регіонах України», – повідомляє прес-центр СБУ.

Згідно з інформацією Служби безпеки, російські спецслужби таким чином планували «приховати їхню причетність до поширення «фейкових» новин та популяризації окремих проросійських учасників виборчого процесу».

«Російські куратори також планували заходи для загострення суспільно-політичної ситуації напередодні та під час проведення виборів президента України. Для цього виконавці повинні були «перекручувати» новини для дискредитації органів державної влади і місцевого самоврядування та створити у соціальних мережах групи нібито патріотичного направлення», – заявили в СБУ.

Чергові президентські вибори в Україні мають відбутися 31 березня 2019 року.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG