Доступність посилання

ТОП новини
26 Травень 2019, Київ 09:53

Новини | Вибори 2019

У МВС повідомили про перші порушення, пов’язані з позачерговими виборами до Ради

Президент України Володимир Зеленський призначив позачергові вибори до Верховної Ради на 21 липня

У Міністерстві внутрішніх справ повідомили, що з початку виборчого процесу, пов’язаного з позачерговими виборами до Верховної Ради, слідчі відкрили два кримінальні провадження через порушення виборчого законодавства.

«Кримінальні провадження розпочаті за фактами підкупу виборців. За першу добу виборчого процесу зареєстровано три повідомлення про порушення у виборчій кампанії, яка розпочалася 24 травня. Повідомлення надійшли до чергових частин поліції у Вінницькій та Луганській областях», – йдеться в повідомленні.

За даними МВС, серед порушень – безкоштовна роздача цукру від імені одного з народних депутатів на вулицях Сєверодонецька та Лисичанська.

«Слідчими розпочато кримінальні провадження за ч.2 ст.160 (Підкуп виборця, учасника референдуму) Кримінального кодексу України. Слідчі дії тривають», – йдеться в повідомленні.

23 травня набрав чинності указ президента України Володимира Зеленського, який достроково припинив повноваження парламенту восьмого скликання та призначив вибори на 21 липня. Аргументуючи своє рішення, Зеленський заявляв, що коаліції у Верховній Раді не існувало з 2016 року. Цей указ Зеленського вже оскаржили у Верховному суді.

Чергові вибори до парламенту мали відбутися 27 жовтня 2019 року.

Верховний суд зареєстрував третій позов проти дострокових виборів у Раду

Указ президента Володимира Зелнського про призначення позачергових виборів набув чинності 23 травня

Верховний суд повідомив про реєстрацію вже третьої позовної заяви щодо визнання протизаконним указу президента Володимира Зеленського від 21.05.2019 року № 303/2019 «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів» в частині призначення позачерговий виборів до Верховної Ради України на 21 липня 2019 року.

«Заява подана фізичною особою безпосередньо до канцелярії Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду сьогодні, 24 травня 2019 року. Цю справу зареєстровано за номером 9901/280/19. Протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви суддя постановляє ухвалу про наступні процесуальні дії»,– мовиться у повідомленні.

23 травня стало відомо, що Верховний суд зареєстрував два позови, в яких оскаржується указ про розпуск Верховної Ради. Обидві заяви подані фізичними особами (якими саме, не вказувалось, але раніше про подачу такої заяви повідомив координатор громадянського руху «Спільна справа» Олександр Данилюк).

23 травня набув чинності указ президента України Володимира Зеленського, який достроково припинив повноваження парламенту восьмого скликання і призначив вибори на 21 липня.

Аргументуючи своє рішення, Зеленський заявляв, що коаліції у Верховній Раді не існувало з 2016 року.

Чергові вибори парламенту мали відбутися 27 жовтня 2019 року.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

«Народний фронт» зібрав підписи до Конституційного суду, щоб скасувати указ Зеленського про вибори

Парубій порівняв Зеленського з Януковичем

Вибори, яких «не буде». Про що не домовилися Зеленський і депутати

ЦВК звернулась до влади через необхідні для проведення виборів тендери

Президент України Володимир Зеленський призначив позачергові вибори до Верховної Ради на 21 липня

Центральна виборча комісія України звернулась до президента, парламенту, уряду та Мінекономрозвитку щодо необхідності внесення змін до закону про держзакупівлі до виборів 21 липня.

«Зважаючи на брак часу для проведення процедур закупівель під час виборчого процесу позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року та можливі ризики відміни зазначених процедур закупівель, комісія позбавлена можливості забезпечити підготовку та проведення цих виборів відповідно до чинного законодавства України у сфері публічних закупівель», – йдеться в повідомленні на сторінці ЦВК у Facebook.

Водночас у ЦВК просять Мінекономрозвитку надати пропозиції щодо врегулювання питань публічних закупівель.

23 травня у ЦВК заявили, що нинішнє законодавство про державні закупівлі не враховує швидкоплинності виборчого процесу позачергових виборів, до яких залишилося 58 днів.

Представник президента у Верховній Раді Руслан Стефанчук в ефірі телеканалу «Інтер» 24 травня не виключив, що наступного тижня відбудеться розгляд Радою президентського законопроекту про держзакупівлі під час виборчого процесу.

23 травня набрав чинності указ президента України Володимира Зеленського, який достроково припинив повноваження парламенту восьмого скликання та призначив вибори на 21 липня. Аргументуючи своє рішення, Зеленський заявляв, що коаліції у Верховній Раді не існувало з 2016 року. Цей указ Зеленського вже оскаржили у Верховному суді.

Чергові вибори до парламенту мали відбутися 27 жовтня 2019 року.

Гройсман планує балотуватися до Верховної Ради з власною партією

«Треба додати реактивної сили» – так Володимир Гройсман пояснив своє рішення балотуватися до Верховної Ради

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман повідомив, що не планує об’єднуватися з іншими партіями для участі в парламентських виборах. Про це він сказав в ефірі каналу «Україна» 24 травня.

«Потрібно мати проактивну позицію. Тим більше, що й досвід, і розуміння того, що потрібно робити, в мене є. Треба додати реактивної сили. Я розумію, що це повністю пов’язано з тим, наскільки ти присутній в українському парламенті», – пояснив Гройсман свій намір брати участь у парламентських виборах.

Читайте також: Голова АП про можливу відставку Гройсмана: «жодного колапсу не станеться»

За його словами, він планує створити власну політичну силу, а не об’єднуватися з уже наявними.

«Я хочу створити політичну силу, без об’єднань. Я її очолю. Хочу сформувати команду таких людей, які мають молодість, мають досвід і чітко розуміють, що потрібно державі. Ця політична сила буде називатися «Українська стратегія». Наша стратегія – це сильна Україна і заможні громадяни», – заявив він.

20 травня Гройсман заявив про свою відставку з посади прем’єр-міністра України. 24 травня голова прес-служби апарату Верховної Ради Ірина Кармелюк повідомила журналістам, що в парламенті зареєстрували заяву голови уряду напередодні, 23 травня.

Гройсман заявив, що йде у відставку – повна версія промови
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:03:34 0:00

23 травня набув чинності указ президента України Володимира Зеленського, який достроково припинив повноваження парламенту восьмого скликання та призначив вибори на 21 липня. Аргументуючи своє рішення, Зеленський заявляв, що коаліції у Верховній Раді не існувало з 2016 року. Цей указ Зеленського вже оскаржили у Верховному суді.

Чергові вибори до парламенту мали відбутися 27 жовтня 2019 року.

Синод ПЦУ заборонив клірикам балотуватися в депутати

Водночас представникам духівництва можна брати участь у виборах до органів місцевого самоврядування у виняткових випадках

Синод Православної церкви України 24 травня заборонив своїм представникам брати участь у парламентських та місцевих виборах, повідомляє прес-служба церкви.

«Синод заборонив архієреям і клірикам висувати свої кандидатури для обрання до Верховної Ради України чи на посади місцевого самоврядування, де передбачене прийняття на постійну роботу», – йдеться в заяві ПЦУ за підсумками Синоду.

Однак духівництву ПЦУ дозволено балотуватися в депутати органів місцевого самоврядування – у виняткових випадках, «з благословення церковної влади» та «при дотриманні відповідно визначених умов».

Читайте також: Епіфаній прокоментував присутність Філарета на інавгурації президента

Засідання Синоду Православної церкви України під головуванням митрополита Київського і всієї України Епіфанія відбулося 24 травня в Будинку митрополита, що розташований на території Софії Київської.

Раніше цього тижня почесний патріарх Української православної церкви (УПЦ) Філарет в інтерв'ю проекту Радіо Свобода та Голосу Америки «Настоящее время» розповів, що його не влаштовує у ситуації, що склалася після отримання Україною томосу – документу про автокефалію незалежної української церкви. Філарет назвав пункти томосу, які на його думку, не вписуються у поняття «незалежна церква».

ЦВК почала прийом грошових застав від учасників парламентських виборів

Застава для списку кандидатів перевищує 4 мільйони гривень, для кандидатів в одномандатних округах – майже 42 тисячі

Центральна виборча комісія оприлюднила номер рахунку для внесення грошових застав кандидатів у депутати Верховної Ради.

Також у ЦВК повідомили обсяги застави для участі:

  • партії, яка висуває список кандидатів у загальнодержавному окрузі – 4 173 000 гривень
  • партії, яка висуває кандидата в одномандатному окрузі, або кандидата-самовисуванця – 41 730 гривень

23 травня набув чинності указ президента України Володимира Зеленського, який достроково припинив повноваження парламенту восьмого скликання та призначив вибори на 21 липня. Аргументуючи своє рішення, Зеленський заявляв, що коаліції у Верховній Раді не існувало з 2016 року. Цей указ Зеленського вже оскаржили у Верховному суді.

Чергові вибори до парламенту мали відбутися 27 жовтня 2019 року.

Розпуск Верховної Ради: депутати хочуть заблокувати рішення Зеленського через Конституційний суд – відео

Виборчий процес позачергових виборів до парламенту стартує завтра – ЦВК

Будівля ЦВК у Києві

Центральна виборча комісія України з огляду на опублікований 23 травня указ президента Володимира Зеленського про дострокове припинення повноважень Верховної Ради і призначення виборів 21 травня заявила, що готова до проведення таких виборів, а виборчий процес стартує вже завтра, 24 травня.

«Відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України» виборчий процес позачергових виборів депутатів починається з наступного дня після опублікування указу, тобто 24 травня 2019 року без прийняття Центральною виборчою комісією будь-якого рішення щодо його початку», – йдеться в повідомленні ЦВК.

Водночас ЦВК заявила про низку питань, які потребують додаткового законодавчого врегулювання, зокрема питання встановлення факту проживання виборця, голосування військовослужбовців ООС, подання декларацій, тощо. Крім того, законодавство про державні закупівлі не враховує швидкоплинності виборчого процесу позачергових виборів, який в даному разі триватиме лише 58 днів, вказали в ЦВК.

«Центральна виборча комісія очікує від президента України, Верховної Ради України та Кабінету міністрів України негайного прийняття відповідних рішень, які дозволять провести позачергові вибори депутатів 21 липня 2019 року у відповідності до законів України та найкращих демократичних європейських практик», – вказали у ЦВК.

23 травня набув чинності указ президента України Володимира Зеленського, який достроково припинив повноваження парламенту восьмого скликання та призначив вибори на 21 липня. Аргументуючи своє рішення, Зеленський заявляв, що коаліції у Верховній Раді не існувало з 2016 року. Цей указ Зеленського вже оскаржили у Верховному суді.

Чергові вибори до парламенту мали відбутися 27 жовтня 2019 року.

У МЗС оновили дані, хто приїде на інавгурацію Зеленського

Церемонія інавгурації запланована на 20 травня

Речниця Міністерства закордонних справ України Катерина Зеленко оприлюднила у Twitter оновлення щодо того, хто із іноземних політиків підтвердили свої наміри прибути на інавгурацію новообраного президента Володимира Зеленського.

Окрім п’яти президентів (Латвії, Литви, Естонії, Грузії та Угорщини), за її словами, на церемонії буде присутній віце-президент Туреччини, прем’єр-міністр Молдови, віце-прем’єри Білорусі, Румунії, Словаччини та Болгарії, міністр енергетики США, міністр оборони Канади, міністр з питань Європи Франції, очільник МЗС Польщі та «понад 40 інших високих представників».

Верховна Рада України призначила інавгурацію новообраного президента Володимира Зеленського на 10:00 20 травня.

Як попередили в МВС, у зв'язку з урочистостями вулиці урядового кварталу в центрі Києва 20 травня будуть перекриті.

За даними Центральної виборчої комісії, Зеленський здобув у другому турі виборів президента 73,22% голосів. Чинний президент Петро Порошенко – 24,45%.

Україна здатна забезпечити кіберзахист під час наступних парламентських виборів – РНБО

Турчинов: під час виборів президента «вдалося забезпечити безперебійне функціонування системи «Вибори» та Державного реєстру виборців»

Україна здатна забезпечити кіберзахист під час наступних парламентських виборів, повідомив секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Турчинов.

Він наголосив, що суб’єкти забезпечення кіберзахисту здатні «своєчасно виявити, запобігти і нейтралізувати реальні і потенційні загрози кібернетичного характеру в інформаційно-телекомунікаційних системах ЦВК під час наступних парламентських виборів».

Турчинов зазначив, що під час виборів президента «вдалося забезпечити безперебійне функціонування системи «Вибори» та Державного реєстру виборців», незважаючи на діяльність російських спецслужб.

Чергові парламентські вибори заплановані на жовтень 2019 року.

У КСУ запевняють, що з їхнього боку не виникне перешкод у приведенні нового президента до присяги

Новообраний президент Володимир Зеленський наполягає на інавгурації 19 травня

У Конституційному суді України запевняють, що з їхнього боку не виникне жодних перешкод у здійсненні процедури приведення новообраного президента України до присяги.

«Висловлюючи глибоку занепокоєність щодо поширення інформації про можливий зрив інавгурації президента України та її маніпулятивного використання, судді Конституційного суду України відповідально заявляють, що з боку Конституційного суду України не виникне жодних перешкод у здійсненні процедури приведення новообраного президента України до присяги відповідно до статті 104 Конституції України», – йдеться у заяві.

14 травня Конституційний суд України звільнив голову суду Станіслава Шевчука з посади судді і призначив головою суду Наталію Шапталу. Шевчук назвав ці події «антиконституційним переворотом» і пообіцяв позиватися до суду.

Згідно з Конституцією України (стаття 104), президента України приводить до присяги голова Конституційного суду.

Раніше сьогодні комітет Верховної Ради України з питань регламенту затвердив висновки до семи проектів постанов щодо інавгурації президента України. Вони передбачають можливість призначення дати складення присяги новообраним головою держави на 17 травня, 19 травня, 20 травня, 26 травня і 28 травня.

Новообраний президент Володимир Зеленський наполягає на інавгурації 19 травня. Ця ініціатива викликала різку критику, зокрема, через те, що цього року саме на 19 травня припадає пам’ятний день, День пам’яті жертв політичних репресій.

Комітет Ради підтримав усі проекти постанов про призначення дати інавгурацїі

Новообраний президент Володимир Зеленський наполягає на інавгурації 19 травня

Комітет Верховної Ради України з питань регламенту затвердив висновки до всіх проектів постанов про призначення дати інавгурації новообраного президента Володимира Зеленського.

Комітет підтримав сім проектів постанов щодо інавгурації президента України. Вони передбачають можливість призначення дати складення присяги новообраним головою держави на 17 травня, 19 травня, 20 травня, 26 травня і 28 травня.

Спікер парламенту Андрій Парубій повідомив, що питання про призначення дати інавгурації новообраного президента України Володимира Зеленського Верховна Рада може розглянути на засіданні 16 травня.

Новообраний президент Володимир Зеленський наполягає на інавгурації 19 травня. Ця ініціатива викликала різку критику, зокрема, через те, що цього року саме на 19 травня припадає пам’ятний день, День пам’яті жертв політичних репресій.

Робоча група для запобігання втручанню Росії готова працювати на парламентських виборах – Крамер

Голова #UkrainianElectionTaskForce Девід Крамер

Аналітики Робочої групи з протидії зовнішньому втручанню в українські вибори у 2019 році Ukrainian Election Task Force готові продовжити свою роботу на осінніх парламентських виборах. Про це голова #UkrainianElectionTaskForce Девід Крамер заявив у Києві 15 травня під час презентації результатів моніторингу на президентських виборах.

«Цей процес може бути навіть важливішим для політичного майбутнього України. Ми добре розуміємо це, як і те, що протидіяти зовнішньому втручанню буде значно складнішим, адже масштаби парламентських виборів більші. Усі учасники готові до залучення, але остаточне рішення буде згодом», – голова #UkrainianElectionTaskForce Девід Крамер.

Аналітики #UkrainianElectionTaskForce 15 травня розповіли про результати їхнього моніторингу на президентських виборах і дійшли висновку, що зовнішнє втручання у президентські вибори в Україні з боку Росії не виправдало найбільших побоювань. Основні ознаки російського втручання фахівці спостерігали у масштабних дезінформаційних та кібератаках.

Парубій розповів, коли розглядатимуть дату інавгурації

У Верховній Раді зареєстровано сім проектів постанов щодо інавгурації президента України

Питання про призначення дати інавгурації новообраного президента України Володимира Зеленського Верховна Рада може розглянути на засіданні 16 травня, повідомив спікер Андрій Парубій.

За його словами, це питання почнуть розглядати після голосування за законопроект щодо діяльності Державного бюро розслідувань, розгляд якого планують почати 15 травня.

«Я сподіваюся, сьогодні буде комітет, і ми (16 травня – ред.) розглядатимемо питання щодо інавгурації», – сказав Парубій на засіданні Верховної Ради 15 травня.

У Верховній Раді зареєстровано сім проектів постанов щодо інавгурації президента України. Вони передбачають можливість призначення дати складення присяги новообраним головою держави на 17 травня, 19 травня, 20 травня, 26 травня і 28 травня.

Напередодні чинний президент України Петро Порошенко закликав Верховну Раду якнайшвидше визначитися з датою інавгурації новообраного президента Володимира Зеленського.

13 травня голова Верховної Ради Андрій Парубій заявив, що парламент цього тижня має розглянути постанову про призначення інавгурації президента.

Новообраний президент Володимир Зеленський наполягає на інавгурації 19 травня. Ця ініціатива викликала різку критику, зокрема, через те, що цього року саме на 19 травня припадає пам’ятний день, День пам’яті жертв політичних репресій.

Уряд заборонив ввезення з Росії товарів на 510 мільйонів доларів на рік

Засідання уряду під головуванням прем'єр-міністра Володимира Гройсмана

Кабінет міністрів 15 травня доповнив перелік російських товарів, які заборонені до ввезення в Україну. Серед заборонених є кілька груп промислових товарів, мінеральних добрив, сільськогосподарської продукції, транспортних засобів. Загальна вартість цієї продукції становить 510 мільйонів доларів на рік.

Міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів повідомив на засіданні Кабміну, що нові обмеження є дзеркальними до дій і рішень уряду Росії.

Також уряд затвердив запровадження спеціального мита для товарів із Росії, яке застосовуватиметься з 1 серпня 2019 року незалежно від інших видів мита.

Уряд Росії в квітні ухвалив рішення про розширення санкцій проти України.

Відповідно до оприлюднених документів до забороненого імпорту віднесли папір, картон, деякі види трубної продукції.

Окрім того, заборона поширюється і на деякі види одягу, зокрема костюми, жакети, куфайки, блейзери, плаття, спідниці, штани, комбінезони, білизну, взуття.

Україна та Росія запроваджують обопільні санкції з 2014 року, від часу анексії Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі.

У березні 2019 року набрали чинності українські санкції щодо 294 юридичних та 848 фізичних осіб.

Санкційні списки включають фізичних та юридичних осіб, які:

  • були залучені до процесу будівництва транспортного переходу через Керченську протоку;
  • причетні до збройного нападу та захоплення українських військових катерів, а також до незаконного утримання українських моряків;
  • організовували та сприяли проведенню виборів на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської областей, кримського півострова;
  • демонстративно порушували українське законодавство щодо в'їзду або виїзду на тимчасово окуповану територію українського Криму;
  • поширюють видавничу продукцію антиукраїнського змісту;
  • незаконно отримали та використовують музейне зібрання, що належить Україні.

У Раді національної безпеки заявили 21 березня, що санкції застосували до керівників Ради федерації Федеральних зборів Росії та депутатів Державної думи.

РНБО України також запровадила обмежувальні заходи до окремих фізичних і юридичних осіб, щодо яких застосували санкції ЄС, США та Канада.

Крім того, на підставі пропозицій Національного банку України продовжені санкції стосовно чотирьох банків з капіталом держави-агресора.

Водночас, «у зв'язку з досягненням мети запровадження санкцій», за поданням СБУ скасовані обмежувальні заходи щодо вісьмох юридичних осіб, більшість з яких припинила господарчу діяльність.

Рішення РНБО своїм указом ввів у дію президент України Петро Порошенко.

Депутат від БПП пропонує провести інавгурацію Зеленського 1 червня

Раніше у Верховній Раді запропонували провести інавгурацію Володимира Зеленського 19 квітня

У Верховній Раді зареєстрували проект постанови №10270-4, яка передбачає проведення інавгурації новообраного президента Володимира Зеленського 1 червня 2019 року.

«Провести 1 червня 2019 року о 10 годині у залі засідань Верховної Ради України урочисте засідання Верховної Ради України з нагоди складення присяги Українському народові новообраним Президентом України», – йдеться в документі.

Автор постанови – народний депутат Олександр Сугоняко, що входить до депутатської фракції «Блок Петра Порошенка». Зараз постанова перебуває на розгляді профільного комітету.

Читайте також: На інавгурації Зеленського буде представництво США найвищого рівня – Волкер​

3 травня позафракційний народний депутат Сергій Міщенко зареєстрував постанову, в якій запропонував провести інавгурацію Зеленського 19 травня.

13 мільйонів 541 тисяча 528 виборців проголосували за Володимира Зеленського. Це 73,22% від числа учасників повторного голосування на виборах, яке відбулося 21 квітня.

За чинного президента Петра Порошенка проголосували 4 мільйони 522 тисячі 450 виборців, що становить 24,45% від числа учасників голосування.

Інавгурація має відбутися не пізніше ніж за 30 днів після офіційного оголошення результатів, тобто до 3 червня 2019 року. Президент повинен присягнути українському народу на урочистому засіданні Верховної Ради.

Президент Зеленський – коли інавгурація?
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:24:59 0:00

19 травня – День пам'яті жертв політичних репресій, це вкрай невдала дата для інавгурації – В'ятрович

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В'ятрович

19 травня – вкрай невдала дата для проведення інавгурації президента, заявляє голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В'ятрович.

Він нагадує, що в Україні третя неділя травня – цього року це 19 травня – є щорічним Днем пам'яті жертв політичних репресій.

«Звучать пропозиції щодо проведення інавгурації президента 19 травня.
Дата вкрай навдала – це День пам'яті жертв політичних репресій, визначений указом президента в 2007 році. Тобто це траурний день, в який проводяться жалобні заходи по всій Україні, обмежено розважальні заходи та розважальне мовлення на ТБ. Комік Володимир Зеленський дозволяв собі жарти над Голодомором, президент Володимир Зеленський не має права на глум над пам’яттю про мільйони жертв репресій».

Про недоречність призначення інавгурації на 19 травня пише і Володимир Ар'єв, голова делегації України в Парламентській асамблеї Ради Європи, народний депутат (БПП): «19 травня традиційно є Днем пам'яті жертв політичних репресій. Робити в цей день інаугураційні урочистості та святкування, як мінімум, недоречно».

Раніше відбулася зустріч новообраного президента України Володимира Зеленського з керівництвом Верховної Ради і представниками парламентських фракцій і, як повідомила заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко, він звернувся з ініціативою провести інавгурацію 19 травня, парламент вирішуватиме це питання на засіданні 14 травня.

Зеленський ще перед початком зустрічі повідомив, що головною темою буде проведення інавгурації у стінах парламенту у пропоновану дату – 19 травня.

Напередодні у Верховній Раді зареєстрували постанову про проведення інавгурації новообраного президента України 19 травня 2019 року. Інавгурація має відбутися не пізніше ніж за 30 днів після офіційного оголошення результатів, тобто до 3 червня. Президент повинен присягнути українському народу на урочистому засіданні Верховної Ради.

Інавгурація 19 травня означає, що Зеленський хоче дострокових виборів до парламенту – Кириленко

В’ячеслав Кириленко, віце-прем’єр-міністр України

Запропонована новообраним президентом України Володимиром Зеленський дата інавгурації 19 травня означає, що він хоче дострокових виборів до парламенту. Про це у Twitter 5 травня написав віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко.

«Навіть якщо і так, все одно доведеться в інавгураційній промові говорити про стратегію: про НАТО, деколонізацію і головне – так російська агресія чи «гражданский конфликт»? Уникнути відповідей вже не вдасться», – йдеться у дописі.

Напередодні у суботу новообраний президент України Володимир Зеленський прибув до будівлі Верховної Ради України для зустрічі з головою парламенту Андрієм Парубієм та лідерами фракцій.

Як повідомив Зеленський перед початком зустрічі, головною темою буде проведення інавгурації у стінах парламенту у пропоновану дату – 19 травня.

Читайте також: Чи може президент розпускати Раду і призначати дочасні вибори?

Напередодні у Верховній Раді зареєстрували постанову про проведення інавгурації новообраного президента України 19 травня 2019 року. Інавгурація має відбутися не пізніше ніж через 30 днів після офіційного оголошення результатів, тобто до 3 червня. Президент повинен присягнути українському народу на урочистому засіданні Верховної Ради.

Зеленський прибув на зустріч до Верховної Ради

За Володимира Зеленського на виборах проголосували понад 13,5 мільйонів громадян

Новообраний президент України Володимир Зеленський у суботу прибув до будівлі Верховної Ради України для зустрічі з головою Верховної Ради Андрієм Парубієм та лідерами фракцій.

Як повідомив Зеленський перед початком зустрічі, головною темою буде проведення інавгурації у стінах парламенту у пропоновану дату – 19 травня.

Зеленський припустив, що оскільки сьогодні вихідний день, на зустрічі із ним у парламенті будуть присутні не всі лідери фракцій.

Напередодні у Верховній Раді зареєстрували постанову про проведення інавгурації новообраного президента України 19 травня 2019 року. Інавгурація має відбутися не пізніше ніж за 30 днів після офіційного оголошення результатів, тобто до 3 червня. Президент повинен присягнути українському народу на урочистому засіданні Верховної Ради.

У Верховній Раді пропонують провести інавгурацію 19 травня

Інавгурація Володимира Зеленського має відбутися до 3 червня 2019 року

У Верховній Раді зареєстрували постанову про проведення інавгурації новообраного президента України 19 травня 2019 року.

Документ під назвою «Проект Постанови про проведення урочистого засідання Верховної Ради України, присвяченого складенню присяги Українському народові новообраним Президентом України (19 травня 2019 року)» зареєстрований 3 травня. Його ініціатор – позафракційний депутат Сергій Міщенко, який з квітня по грудень 2016 року входив до фракції «Блоку Петра Порошенка».

Повний текст постанови ще не оприлюднений.

3 травня результати виборів президента України оприлюднили в офіційному виданні парламенту «Голос України».

Читайте також: Україна: уроки другого туру президентських виборів

13 мільйонів 541 тисяча 528 виборців проголосували за Володимира Зеленського. Це 73,22% від числа учасників повторного голосування на виборах, яке відбулося 21 квітня.

За чинного президента Петра Порошенка проголосували 4 мільйони 522 тисячі 450 виборців, що становить 24,45% від числа учасників голосування.

Інавгурація має відбутися не пізніше ніж за 30 днів після офіційного оголошення результатів, тобто до 3 червня 2019 року. Президент повинен присягнути українському народу на урочистому засіданні Верховної Ради.

«Нерухомість була придбана за ринковою ціною» – команда Зеленського про пентхауз його дружини

У прес-службі Зеленського публікацію агенції Reuters назвали «черговою вигаданою сенсацією»

Нерухомість у Криму була придбана Оленою Зеленською, дружиною Володимира Зеленського, у квітні 2013 року, до незаконної анексії Криму, у повній відповідності з чинним законодавством України. Про це заявили у прес-службі новообраного президента України у відповідь на оприлюднену сьогодні агенцією Reuters інформацію.

«Нерухомість була придбана за ринковою ціною. При цьому в Україні були сплачені всі обов’язкові податки та збори. Через незаконну анексію Криму Росією родина Зеленських ніколи не користувалася цією нерухомістю. Договір купівлі-продажу нотаріально був зареєстрований в Києві. Між тим, ця квартира була офіційно задекларована кандидатом в Президенти Володимиром Зеленським у відповідності до чинного законодавства України. Родина Зеленських має намір користуватися цією нерухомістю лише після обов’язкового повернення Криму в Україну», – йдеться в повідомленні.

У прес-службі Зеленського публікацію закордонної агенції назвали «черговою вигаданою сенсацією».

1 травня агенція Reuters повідомила, що дружина новообраного президента України Володимира Зеленського придбала за половину ринкової вартості пентхаус у кримській Лівадії, до анексії українського півострова Росією. Повідомлялося, що елітне житло продав Олені Зеленській олігарх Олександр Буряк за майже 164 тисячі доларів.

Наприкінці березня українські журналісти з групи «Слідство.Інфо» повідомили, що Володимир Зеленський має 15-кімнатну віллу в Італії. У 2017 році за 3,8 мільйона євро її придбала фірма, кінцевими бенефіціарами якої є Володимир і Олена Зеленські.

Дружина Зеленського придбала пентхаус в Криму за півціни – Reuters

Подружжя Зеленських – Володимир і Олена

Дружина новообраного президента України Володимира Зеленського придбала за половину ринкової вартості пентхаус у кримській Лівадії, до анексії українського півострова Росією. Як пише агенція Reuters, елітне житло продав Олені Зеленській олігарх Олександр Буряк.

Вказуючи на декларацію Зеленського за 2017 рік, Reuters пише, що Олена Зеленська придбала в 2013 році трикімнатну квартиру в житловому комплексі «Імператор» за майже 164 тисяч доларів (це близько 1,2 тисячі доларів за квадратний метр), тоді як ціни житла такого класу в цей період, за даними агенств нерухомості, зазначає Reuters, складали 2,8-4 тисячі доларів за квадратний метр.

За даними агенції, ані представники команди Володимира Зеленського, ані сам продавець нерухомості не прокоментували деталі угоди.

Повідомляється, що нині елітна квартира Олени Зеленської у Криму виставлена на продаж.

«Ця квартира була виставлена на продаж у квітні агентством нерухомості «Причал 82» за ціною 790 668 доларів, тобто за ціною, вчетверо більшою, аніж було сплачено в 2013 році», – йдеться в дослідженні Reuters.

Наприкінці березня українські журналісти з групи «Слідство.Інфо» повідомили, що Володимир Зеленський має 15-кімнатну віллу в Італії. У 2017 році за 3,8 мільйона євро її придбала фірма, кінцевими бенефіціарами якої є Володимир і Олена Зеленські.

Зеленський зустрівся з головою УПЦ (МП)

Глава УПЦ (Московського патріархату) митрополит Онуфрій

Новообраний президент України Володимир Зеленський у понеділок зустрівся із митрополитом Української православної церкви (Московського патріархату) Онуфрієм, повідомляє прес-служба цієї церкви.

«Митрополит Онуфрій побажав Володимиру божого благословення на новому і відповідальному шляху служіння Україні та її народові. Учасники зустрічі також обговорили ситуацію, яка зараз склалася в релігійній сфері України», – йдеться в повідомленні.

Водночас у прес-службі Володимира Зеленського поки не повідомляли про результати бесіди з митрополитом Онуфрієм.

«Церква має молитись, а держава – робити» – у Зеленського підбили підсумки зустрічі з Епіфанієм

Раніше сьогодні новообраний президент України зустрівся із головою Православної церкви України Епіфанієм. Трохи згодом стало відомо і про його бесіду з патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом.

Глава Православної церкви України Епіфаній і новообраний президент України Володимир Зеленський. Київ, 30 квітня 2019 року
Глава Православної церкви України Епіфаній і новообраний президент України Володимир Зеленський. Київ, 30 квітня 2019 року
Почесний патріарх Православної церкви України Філарет і новообраний президент України Володимир Зеленський. Київ, 30 квітня 2019 року
Почесний патріарх Православної церкви України Філарет і новообраний президент України Володимир Зеленський. Київ, 30 квітня 2019 року

«Суперництво в минулому»: Порошенко заявив, що домовився про зустріч із Зеленським

За словами Петра Порошенка (ліворуч), його зустріч із Володимиром Зеленським (праворуч) має відбутися «найближчим часом»

Чинний президент України Петро Порошенко повідомив, що домовився про зустріч із переможцем президентських виборів Володимиром Зеленським.

За словами Порошенка, він зателефонував опоненту на виборах, щоб привітати із офіційними результатами голосування, які оприлюднила Центральна виборча комісія.

Як сказав президент у своєму відеозверненні, Росія заслуговує на посилення санкцій у зв’язку з рішенням її президента Володимира Путіна видавати російські паспорти громадянам України за спрощеною процедурою. Він заявив про готовність присвятити цьому питанню решту своєї президентської каденції.

Читайте також: «Церква має молитись, а держава – робити» – у Зеленського підбили підсумки зустрічі з Епіфанієм

«Продовжити і завершити вирішення цієї проблеми – це вже відповідальність нового президента. Тому вважаю, що ми мали би скоординувати наші зусилля. Суперництво на виборах залишилось у минулому. Користуючись нагодою, хочу подякувати більш ніж 4,5 мільйона виборців, які проголосували за мене. Але тепер ми, всі українці, всі разом спільними зусиллями не маємо дати Путіну скористатися перехідним періодом в Україні, нашим демократичним процесом передачі влади. Розраховую, що така позиція знайде підтримку і в обраного президента», – сказав Порошенко.

Він додав, що домовився про зустріч із Зеленським «найближчим часом».

30 квітня Центральна виборча комісія оголосила Володимира Зеленського переможцем виборів президента України 2019 року. За нього проголосували 73,22% від числа учасників повторного голосування на виборах, яке відбулося 21 квітня.

Президент Зеленський: за що братися?
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:24:57 0:00

«Церква має молитись, а держава – робити» – у Зеленського підбили підсумки зустрічі з Епіфанієм

Глава Православної церкви України Епіфаній і новообраний президент України Володимир Зеленський. Київ, 30 квітня 2019 року

У прес-службі Володимира Зеленського підбили підсумки сьогоднішньої зустрічі новообраного президента України із предстоятелем Православної церкви України, митрополитом Епіфанієм у Києві.

«Під час зустрічі були обговорені проблеми, які стоять перед українцями, зокрема, багаторічний конфлікт на Донбасі. Новообраний глава держави та митрополит Епіфаній були єдині у тому, що церква має молитись, а держава – робити все, щоб усі регіони нашої країни жили в мирі та спокої. Також були обговорені теми боротьби з корупцією та бідністю», – повідомили у прес-службі Зеленського.

Повідомляється, що Володимир Зеленський отримав у подарунок від митрополита Епіфанія «Острозьку Біблію».

Раніше голова ПЦУ за підсумками зустрічі із Зеленським заявив, що буде молитися, щоб «Бог дав новому главі держави сил витримати тягар відповідальності за єдність України».

Зустріч новообраного президента України із предстоятелем Православної церкви України, митрополитом Епіфанієм відбулася 30 квітня в Михайлівському Золотоверхому монастирі.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG