Доступність посилання

ТОП новини
19 Липень 2019, Київ 01:43

Новини | Вибори 2019

ЦВК відмовила в реєстрації 17 спостерігачам від БДІПЛ ОБСЄ – громадянам Росії

У ЦВК додали, що станом на 12 липня зареєстрували 1 413 офіційних спостерігачів на позачергових виборах народних депутатів України

Центральна виборча комісія України відмовилася реєструвати 17 офіційних спостерігачів від Бюро демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і співпраці в Європі (БДІПЛ ОБСЄ), які є громадянами Росії.

Рішення ухвалили на засіданні ЦВК 12 липня, повідомляє прес-служба відомства.

Дивіться також: Сила регіонів: скільки депутатів може відправити у Раду кожна область (інфографіка)

«Комісія відмовила в реєстрації 17 офіційних спостерігачів від Бюро демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і співпраці в Європі. Рішення ухвалили у зв’язку з тим, що вказані особи є громадянами Російської Федерації, які згідно із вимогами закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» не можуть бути офіційними спостерігачами», – йдеться в повідомленні.

Вибори в Раду: хроніка ключових подій
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:44 0:00

У ЦВК додали, що станом на 12 липня зареєстрували 1 413 офіційних спостерігачів на позачергових виборах народних депутатів України. Зокрема: від 10 іноземних держав зареєстровано 58 офіційних спостерігачів, від 15 міжнародних організацій – 1 355 офіційних спостерігачів.

Позачергові парламентські вибори в Україні заплановані на 21 липня.

МВС зареєструвало близько 3,4 тисячі заяв про порушення виборчого процесу

Позачергові парламентські вибори в Україні відбудуться 21 липня

Поліція зареєструвала 3383 заяв про правопорушення під час передвиборної кампанії, повідомляє Міністерство внутрішніх справ України.

Як заявив 12 липня радник міністра внутрішніх справ – голова координаційного штабу МВС Іван Стойко, кількість повідомлень про порушення виборчого законодавства щодня зростає в різних регіонах України.

«З початку передвиборчої кампанії позачергових парламентських виборів поліція вже зареєструвала 3383 звернення про порушення виборчого законодавства. Відкрито 167 кримінальних проваджень і складено 695 адмінпротоколів. Тільки за минулу добу, 11 липня, зафіксовано 324 повідомлень, відкрито 25 кримінальних проваджень і складено 101 адміністративний протокол. Це говорить про те, що за ці 10 днів, судячи з учорашньої доби, ми будемо проходити пік кампанії, яка закінчиться вже наступної п’ятниці», – цитує Стойка прес-служба МВС.

Дивіться також: Сила регіонів: скільки депутатів може відправити у Раду кожна область (інфографіка)

Радник міністра внутрішніх справ додав, що найбільше повідомлень стосуються незаконної агітації, підкупу виборців, хуліганства. Лідерами з реєстрації правопорушень є Київ, Запорізька, Харківська, Одеська, Донецька і Луганська області.

За словами Стойка, з 15 липня правоохоронці всіх органів системи МВС: Національна поліція, Національна гвардія, Державна служба з надзвичайних ситуацій, Державна прикордонна і міграційна служби переходять на посилений варіант несення служби.

Позачергові парламентські вибори в Україні відбудуться 21 липня.

Вибори в Раду: хроніка ключових подій
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:44 0:00

Парубій закрив останнє пленарне засідання Верховної Ради 8-го скликання

З 15 по 19 липня народні депутати працюватимуть у комітетах, комісіях і фракціях, нагадав голова Верховної Ради

Голова Верховної Ради 8-го скликання Андрій Парубій завершив останнє пленарне засідання 10-ї сесії цього складу парламенту.

Наприкінці пленарного засідання він нагадав, що 12 липня – останній день роботи народних депутатів 8 скликання в сесійній залі.

«Нагадую всім, що наступного тижня, з 15 по 19 липня, народні депутати працюють у комітетах, комісіях і фракціях. Шановні народні депутати, 10-а сесія Верховної Ради України 8-го скликання завершить свою роботу 19 липня 2019 року, а останнє пленарне засідання 10-ї сесії Верховної Ради України 8-го скликання оголошую закритим», – сказав він.

Народні депутати завершили засідання, заспівавши гімн України.

Верховна Рада 8-го скликання була обрана на позачергових парламентських виборах восени 2014 року. Народні депутати цього скликання офіційно набули своїх повноважень 27 листопада 2014 року.

Чергові вибори парламенту за законом мали б відбутися 27 жовтня 2019 року, але новообраний президент Володимир Зеленський заявив про розпуск Верховної Ради в день своєї інавгурації 20 травня.

Вже 24 травня в Україні розпочалася виборча кампанія до Верховної Ради. ​Позачергові вибори парламенту України відбудуться 21 липня.

Суд скасував постанову ЦВК, яка зняла Кузьміна з виборів до Ради – адвокат

​​5 липня Центральна виборча комісія скасувала реєстрацію Кузьміна як кандидата в народні депутати за списком партії «Опозиційна платформа – За життя»

Шостий апеляційний адміністративний суд Києва визнав незаконною постанову Центральної виборчої комісії, яка скасувала реєстрацію колишнього заступника генерального прокурора Рената Кузьміна кандидатом у народні депутати, повідомив адвокат Артем Захаров у Facebook.

Відповідне рішення суду оприлюднене на сторінці Кузьміна.

5 липня Центральна виборча комісія скасувала реєстрацію Кузьміна як кандидата в народні депутати за списком партії «Опозиційна платформа – За життя». У відомстві пояснили, що отримали від СБУ інформацію про те, що Кузьмін не проживав в Україні протягом п’яти років до виборів. Це, згідно з законодавством, є умовою для участі у парламентських виборах.

ЦВК скасувала реєстрацію кандидата від «Слуги народу» Куницького

ЦВК: Куницький був поза межами України 264 дні у 2015 році

Центральна виборча комісії України скасувала реєстрацію кандидата в народні депутати від «Слуги народу» по 169 округу у Харкові Олександра Куницького.

Відповідна скарга надійшла від іншого кандидата по 169 округу – Олега Петриченка.

ЦВК пояснила, що за даними Державної прикордонної служби, у період з 15 березня до 5 грудня 2015 року Куницький виїжджав за межі України на 264 дні. Відповідно, він не дотримався вимоги Конституції України та закону щодо проживання в Україні протягом останніх п’яти років.

«Доводи Куницького щодо його тривалої відсутності у 2015 році на території України у зв’язку з перебуванням у службових відрядженнях, які стосувалися виконання редакційних завдань ІП «1+1 продакшн» та його громадської діяльності як члена громадської організації «Всеукраїнське студентське братство «Еліта нації», комісією не приймаються до уваги», – заявили в ЦВК.

У відомстві наголошують, що службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв’язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства). Куницький не надав підтвердження трудових відносин.

Сам екскандидат у Facebook заявив, що членів ЦВК «замотивував» інший кандидат у народні депутати в 169 окрузі – Олександр Грановський, який зараз є народним депутатом від «Блоку Петра Порошенка». Він стверджує, що оскаржить рішення комісії в суді.

Грановський ці звинувачення не коментував.

Олександр Куницький – блогер, автор YouTube-каналу ZPsanek.

Дострокові парламентські вибори відбудуться 21 липня.

ЦВК скасувала реєстрацію 26 кандидатів у депутати

Позачергові парламентські вибори в Україні відбудуться 21 липня

Центральна виборча комісія на своєму засіданні 10 липня скасувала реєстрацію ще 26 кандидатів у народні депутати, повідомляє прес-служба ЦВК.

«Розглянувши заяви кандидатів у народні депутати України, які балотуються в одномандатних виборчих округах, висунутих політичними партіями і у порядку самовисування, про відмову балотуватися кандидатами в народні депутати України, а також заяву політичної партії про скасування рішення щодо реєстрації кандидата в народні депутати України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, комісія скасувала реєстрацію 26 кандидатів у народні депутати України», – йдеться в повідомленні.

Позачергові парламентські вибори в Україні відбудуться 21 липня. Центральна виборча комісія раніше зареєструвала близько трьох тисяч кандидатів-мажоритарників і 22 політичні партії.

Вибори в Раду: хроніка ключових подій
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:44 0:00

ЦВК зареєструвала ще 76 іноземних спостерігачів

Позачергові вибори парламенту України відбудуться 21 липня

Центральна виборча комісія на засіданні 10 липня зареєструвала ще 76 офіційних спостерігачів від іноземних держав і міжнародної організації, йдеться в повідомленні прес-служби ЦВК.

Зокрема, зареєстровані 68 спостерігачів від громадської спілки «Міжнародне співтовариство з прав людини», один – від Литви, троє – від Португалії, четверо – від Швеції.

«Таким чином, станом на 10 липня комісією зареєстровано 598 офіційних спостерігачів на позачергових виборах народних депутатів України. А саме: від восьми іноземних держав – 51 офіційного спостерігача, від 12 міжнародних організацій – 547 офіційних спостерігачів», – йдеться в повідомленні.

Позачергові вибори парламенту України відбудуться 21 липня.

Вибори в Раду: хроніка ключових подій
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:44 0:00

Органи реєстру виборців працюватимуть у вихідні – ЦВК про останні дні для зміни місця голосування

Раніше ЦВК спростила процедуру зміни місця голосування – тепер потрібні лише відповідна заява і паспорт

Громадяни України можуть змінити місце голосування для участі у позачергових парламентських виборах також і найближчі вихідні, повідомили у прес-службі ЦВК.

У комісії нагадали, що для здійснення тимчасової зміни місця голосування залишилося всього 5 днів.

«Задля щонайбільшого сприяння виборцям у реалізації цього права органи ведення ДРВ працюватимуть у повноцінному робочому режимі і у вихідні дні 13 та 14 липня», – йдеться у повідомленні.

У ЦВК закликали виборців, які мають намір тимчасово змінити місце голосування, не зволікати зі зверненням до органу ведення Держреєстру виборців.

Загалом кількість виборців, які скористались тимчасовою зміною місця голосування станом на 10 липня, перевищила 109 тисяч.

​Наприкінці травня ЦВК спростила процедуру зміни місця голосування – тепер потрібні лише відповідна заява і паспорт.

Позачергові парламентські відбудуться 21 липня.

Суд не задовольнив позов Кузьміна проти Парубія

Ренат Кузьмін, фото 2010 року

Окружний адміністративний суд міста Києва 9 липня розглянув справу за позовом Рената Кузьміна до голови Верховної Ради Андрія Парубія щодо протиправності його дій, і відмовив у задоволенні позову, повідомила прес-служба суду.

«Суд відмовив у задоволенні позову, мотивувавши своє рішення тим, що оскаржувані дії є діями відповідача як Голови Верховної Ради України під час проведення пленарного засідання, а не як кандидата у народні депутати України. На думку суду, вказані заяви Парубія як голови ВРУ не є формою політичної агітації, а його повідомлення не висвітлюють діяльності відповідача, як кандидата у народні депутати», – йдеться в повідомленні.

У суді додали, що оскільки справа пов’язана із виборчим процесом, її розглянули оперативно – протягом двох днів після надходження позовної заяви.

8 липня ексзаступник генерального прокурора Ренат Кузьмін подав позов до суду проти спікера Верховної Ради Андрія Парубія через запит останнього до силовиків щодо проживання Кузьміна в Україні упродовж останніх п’яти років.

5 липня Центральна виборча комісія скасувала реєстрацію Кузьміна як кандидата в народні депутати за списком партії «Опозиційна платформа – За життя». У відомстві пояснили, що отримали від СБУ інформацію про те, що Кузьмін не проживав в Україні протягом п’яти років до виборів. Це, згідно з законодавством, є умовою для участі у парламентських виборах.

3 липня голова Верховної Ради Андрій Парубій закликав Службу безпеки України, Генеральну прокуратуру та Державну прикордонну службу надати свідчення щодо того, чи проживав в Україні протягом останніх п’яти років Ренат Кузьмін, ексголова Адміністрації президента часів Віктора Януковича Андрій Клюєв і блогер Анатолій Шарій, зареєстровані кандидатами на виборах президента. Назабаром після цього запиту усі троє були зняті з виборів.

Позачергові парламентські вибори мають відбутися 21 липня.

Кум Медведчука, який йде в Раду від «Слуги народу», більше ніж 200 днів протягом року не був в Україні – «Схеми»

Сукупна тривалість перебування Андрія Холодова за кордоном понад 200 днів – це більше, ніж дозволено вимогами законодавства щодо безперервного проживання кандидата

Андрій Холодов, який балотується у Верховну Раду за списком партії «Слуга народу» під номером 22, мешкає поміж двома країнами, Україною та Австрією, при чому сукупна тривалість його перебування за кордоном більша, ніж дозволено вимогами законодавства щодо безперервного проживання кандидата в депутати в Україні протягом останніх п’яти років. Про це повідомляють журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

Журналісти проаналізували дані за декілька років, отримані від джерел у Державній прикордонній службі. Найбільш показовим є 2015 рік: Андрій Холодов щонайменше 204 дні протягом цього року знаходився за межами України. Журналісти проаналізували дані його перельотів з початку січня по кінець грудня, переважна більшість яких – до Відня. В елітному районі австрійської столиці, як розповідали «Схеми», родина Холодова має віллу за 6 мільйонів євро.

​Водночас, відповідно до закону «Про вибори народних депутатів України», ним може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років.

У свою чергу, закон «Про громадянство України» визначає безперервне проживання як таке, якщо разовий виїзд особи за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік – 180 днів, та встановлює, що «не є порушенням вимоги про безперервне проживання виїзд особи за кордон у службове відрядження, на навчання, у відпустку, на лікування за рекомендацією відповідного медичного закладу або зміна особою місця проживання на території України».

Аналітик громадянської мережі «Опора» Олександр Клюжев пояснює: «У разі виявлення ЦВК порушень кандидатом конституційного вимоги щодо проживання в Україні протягом останніх п'яти років, комісія приймає рішення про скасування реєстрації такої особи. Таке повноваження ЦВК передбачене частиною п’ятою статті 61 Закону України «Про вибори народних депутатів України».

Сам Холодов на прохання журналістів про коментар не відповів.

Джерела журналістів серед учасників ринку називають Андрія Холодова «тіньовим бізнесменом», який заробляє на роздрібній торгівлі цигарками у столичних кіосках. Зокрема, активісти руху «Чесно» прослідкували і формальний зв’язок Андрія Холодова з підприємствами, види діяльності яких пов’язані з утриманням МАФів. Це зв’язок через дружину та брата Андрія Холодова.

Офіційно Андрій Холодов є бенефіціаром заводу «Ефкон-вікна» в столиці. Цей завод виробляє алюмінієвий профіль та інші будівельні конструкції з цього металу.

Його дружина Катерина Шаховська, на яку записана вілла у Відні, є дизайнеркою одягу та кумою Оксани Марченко – дружини співзасновника партії «Опозиційна платформа – За життя», кума російського президента Володимира Путіна Віктора Медведчука.

Як писала Українська правда, ЦВК направила партії Зеленського лист з інформацією про можливе подвійне громадянство чи непроживання в Україні протягом 5 років щодо чотирьох кандидатів, серед яких – Андрій Холодов.

Раніше Центральна виборча комісія скасувала реєстрацію ексзаступника генерального Рената Кузьміна як кандидата в народні депутати за списком партії «Опозиційна платформа – За життя». Таке рішення ЦВК ухвалила одностайно 5 липня.

За словами заступника голови ЦВК Євгена Радченка, таке рішення комісія ухвалила, отримавши від СБУ інформацію про те, що Кузьмін не проживав в Україні протягом п’яти років до виборів.

ЦВК також скасувала реєстрацію Клюєва і Шарія.

НАЗК: 137 тисяч грн незаконного внеску на підтримку Наливайченка конфіскують до бюджету

Під час виборів президента 2019 року Наливайченко отримав у свій виборчий фонд понад 6,5 мільйона гривень добровільних внесків фізичних осіб

137 500 гривень незаконного внеску на підтримку кандидата в президенти України Валентина Наливайченка конфіскують до державного бюджету, повідомило Національне агентство з питань запобігання корупції.

У відомстві зазначили, що Вінницький міський суд визнав неназвану фізичну особу винною в порушенні порядку надання добровільного внеску до виборчого фонду кандидата в президенти.

«Суд постановив застосувати до внескодавця стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 гривень на користь держави, з конфіскацією суми внеску в розмірі 137 500 гривень», – заявили в НАЗК.

Наливайченко не коментував повідомлення від Національного агентства з питань запобігання корупції.

Під час виборів президента 2019 року Наливайченко отримав у свій виборчий фонд понад 6,5 мільйона гривень добровільних внесків фізичних осіб. У першому турі виборів кандидат отримав 0,22% голосів.

КВУ просить кандидатів оприлюднити декларації про доходи перед дочасними виборами

Чинне законодавство не передбачає подачу декларацій на позачергових виборах народних депутатів

Комітет виборців України закликає кандидатів у народні депутати оприлюднити декларації про доходи та майновий стан за 2018 рік перед дочасними виборами у Верховну Раду 21 липня.

«Станом на зараз виборці мають доступ лише до декларацій тих кандидатів, які є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Тобто, чинними народними депутатами, міністрами тощо. Однак громадяни не мають доступу до декларацій всіх інших кандидатів у народні депутати», – йдеться в повідомленні на сторінці КВУ.

У комітеті вважають, що така ситуація спричинена недосконалістю виборчого законодавства, яке не передбачає подачу декларацій на позачергових виборах народних депутатів.

«Внаслідок такої ситуації кандидати у народні депутати опинилися в нерівних умовах. Адже частина із них оприлюднили декларації відповідно до свого місця роботи, тоді як інші – декларацій не показали. При цьому серед понад 5 тисяч кандидатів є значна кількість осіб, які не працювали впродовж останніх років в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування, а тому декларацій не подавали взагалі. В результаті громадяни позбавлені можливості проаналізувати фінансовий стан всіх без винятку кандидатів», – вказали у КВУ.

Позачергові парламентські вибори в Україні заплановані на 21 липня.

Верховний суд заявив про відсутність дискримінації з боку ЦВК у розміщенні партій в бюлетені

Позачергові парламентські вибори в Україні заплановані на 21 липня

Верховний суд України пояснив, що скасував рішення першої інстанції щодо проведення ЦВК повторного жеребкування, оскільки не побачив у діях комісії дискримінаційного ставлення до суб’єктів виборчого права. Таким чином прес-служба суду 8 липня прокоментувала скасування рішення Шостого апеляційного суду щодо зобов’язання провести повторне жеребкування партій перед дочасними виборами у Верховну Раду, відповідно до позову Аграрної партії України.

«Реєстрація кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Політичної партії «Рух нових сил Михайла Саакашвілі» у загальнодержавному виборчому окрузі, відбувалась на виконання судових рішень та поза межами етапу реєстрації кандидатів у народні депутати України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року. Прийнявши оскаржувану постанову, ЦВК забезпечила реалізацію принципів рівності політичних партій – суб’єктів виборчого процесу та принцип вільних виборів», – йдеться в повідомленні.

У суді зазначили, що оскаржуване Аграрною партією рішення ЦВК «жодним чином не вплинуло на рівні правові можливості для реалізації її виборчих прав, а також виборчих прав інших».

«За оцінкою колегії суддів, комісія не допустила дискримінаційного ставлення у спірних правовідносинах до жодного із суб’єктів цих відносин, як на тому наполягає позивач», – додали у суді.

Напередодні у ЦВК повідомили, що Верховний суд України задовольнив апеляцію комісії та скасував рішення Шостого апеляційного суду щодо зобов’язання провести повторне жеребкування партій перед дочасними виборами у Верховну Раду.

Раніше у ЦВК припускали, що поліграфічний комбінат «Україна» може не встигнути надрукувати оновлені бюлетені, якщо доведеться проводити повторне жеребкування.

ЦВК заявляла, що не погоджується із рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду, який 4 липня ухвалив рішення про пережеребкування на вимогу Аграрної партії. Голова комісії Тетяна Сліпачук ввечері 4 липня повідомила, що надруковані вже понад п’ять мільйонів бюлетенів.

26 червня Центральна виборча комісія провела жеребкування щодо визначення номерів політичних партій для розміщення їхніх назв у виборчому бюлетені.

30 червня ЦВК внесла до виборчого бюлетеня партію «Рух нових сил» колишнього президента Грузії й ексголови Одеської обласної державної адміністрації Міхеїла Саакашвілі. Партію включили до бюлетеня під номер 22 без проведення жеребкування. Міхеїл Саакашвілі згодом заявив, що виступає проти повторного жеребкування.

3 липня Аграрна партія України заявила, що подала позов до суду через те, що ЦВК не проводила жеребкування для внесення в бюлетень партії Саакашвілі.

Позачергові парламентські вибори в Україні заплановані на 21 липня.

Кузьмін позивається проти Парубія через запит щодо проживання в Україні упродовж останніх 5 років

Ренат Кузьмін за часів Віктора Януковича був першим заступником генерального прокурора, фото 2010 року

Ексзаступник генерального прокурора Ренат Кузьмін подав позов до суду проти спікера Верховної Ради Андрія Парубія через запит останнього до силовиків щодо проживання Кузьміна в Україні упродовж останніх п’яти років, повідомила прес-служба Окружного адміністративного суду міста Києва

«Надійшов позов Рената Кузьміна до кандидата у народні депутати Андрія Парубія. Серед вимог позову – визнання протиправним звернення Андрія Парубія до Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України з вимогою надати відомості щодо проживання Рената Кузьміна протягом останніх п’яти років на території України та перетину ним кордону», – йдеться в повідомленні.

За даними суду, наразі вирішується питання про відкриття провадження у справі.

5 липня Центральна виборча комісія скасувала реєстрацію Кузьміна як кандидата в народні депутати за списком партії «Опозиційна платформа – За життя». У відомстві пояснили, що отримали від СБУ інформацію про те, що Кузьмін не проживав в Україні протягом п’яти років до виборів. Це, згідно з законодавством, є умовою для участі у парламентських виборах.

3 липня голова Верховної Ради Андрій Парубій закликав Службу безпеки України, Генеральну прокуратуру та Державну прикордонну службу надати свідчення щодо того, чи проживав в Україні протягом останніх п’яти років Ренат Кузьмін, ексголова Адміністрації президента часів Віктора Януковича Андрій Клюєв і блогер Анатолій Шарій, зареєстровані кандидатами на виборах президента. Назабаром після цього запиту усі троє були зняті з виборів.

Позачергові парламентські вибори мають відбутися 21 липня.

Кандидат у депутати Савченко планує проводити агітацію на підконтрольній бойовикам території

Савченко йде в народні депутати по 51 виборчому округу

Кандидат у народні депутати Надія Савченко по 51 виборчому округу планує проводити агітацію на підконтрольній бойовикам території Донецької області. У коментарі виданню «Новости Донбасса» вона розповіла, що очікує на всі необхідні перепустки.

«Округ не закінчується Зайцевим, Бахмутом, Пісками, Жованкою і «Майорськом» тут. Округ продовжується в Горлівці, округ продовжується на окупованій території. Я не дуже розумію, чому кандидати не прагнуть все ж таки отримати всі необхідні перепустки, як це зробила я, і їхати на ту територію та починати говорити з людьми… Так, я збираюся туди їхати. Я сподіваюся, що мені врешті-решт видадуть перепустку», – сказала Савченко.

Дострокові парламентські вибори заплановані на 21 липня.

У 2014 році Савченко стала народним депутатом, очоливши список партії «Батьківщина». На той час вона перебувала під арештом у Росії за звинуваченням у вбивстві двох журналістів у зоні збройного конфлікту на Донбасі.

Наразі українська влада звинувачує Савченко в підготовці терактів. Вона це заперечує.

Поліція відкрила близько 100 кримінальних проваджень, пов’язаних з дочасними виборами

За даними правоохоронців, найбільше скарг до поліції надходить через факти незаконної  агітації

З початку передвиборчої кампанії з дострокових виборів до парламенту поліція внесла дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо 95 фактів порушень виборчого законодавства, повідомив сайт МВС.

«Всього з початку передвиборчої кампанії до поліції надійшло 2384 повідомлення про порушення. Крім того, правоохоронці склали 491 адміністративний протокол за фактами порушення у виборчій сфері. Упродовж минулої доби до органів поліції надійшло 102 повідомлення про події, пов’язані з виборчим процесом», – йдеться в повідомленні.

За даними правоохоронців, здебільшого до поліції звертаються через факти незаконної агітації, підкуп виборців, перешкоджання здійсненню виборчого права, хуліганство і пошкодження майна.

Позачергові парламентські вибори в Україні заплановані на 21 липня.

У ЦВК заявили про скасування Верховним судом повторного жеребкування партій

Раніше у ЦВК припускали, що комбінат «Україна» може не встигнути надрукувати оновлені бюлетені

У Центральній виборчій комісії заявили, що Верховний суд України задовольнив апеляцію комісії та скасував рішення Шостого апеляційного суду щодо зобов’язання провести повторне жеребкування партій перед дочасними виборами у Верховну Раду.

«Все ж таки є справедливість. Ми виграли Верховний. Виборам 21 липня бути», – написала на сторінці у Facebook секретар ЦВК Наталія Бернацька.

Водночас на сайті Верховного суду поки немає рішення щодо повторного жеребкування.

Раніше у ЦВК припускали, що поліграфічний комбінат «Україна» може не встигнути надрукувати оновлені бюлетені, якщо доведеться проводити повторне жеребкування серед партій про їхні номери в бюлетені на дострокових парламентських виборах.

ЦВК заявляла, що не погоджується із рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду, який 4 липня ухвалив рішення про пережеребкування на вимогу Аграрної партії. Голова комісії Тетяна Сліпачук ввечері 4 липня повідомила, що надруковані вже понад п’ять мільйонів бюлетенів.

26 червня Центральна виборча комісія провела жеребкування щодо визначення номерів політичних партій для розміщення їхніх назв у виборчому бюлетені.

30 червня ЦВК внесла до виборчого бюлетеня партію «Рух нових сил» колишнього президента Грузії й ексголови Одеської обласної державної адміністрації Міхеїла Саакашвілі. Партію включили до бюлетеня під номер 22 без проведення жеребкування.

У ЦВК заявили, що зміна номерів партій у бюлетені може призвести до дезорієнтації виборців, оскільки під час здійснення агітації політичні партії використовують номери, визначені під час жеребкування, як елемент ідентифікації у виборчому бюлетені.

Міхеїл Саакашвілі згодом заявив, що виступає проти повторного жеребкування, і що його політична сила не має наміру ініціювати проведення якихось бюрократичних процедур.

3 липня Аграрна партія України заявила, що подала позов до суду через те, що ЦВК не проводила жеребкування для внесення в бюлетень партії Саакашвілі.

Позачергові парламентські вибори в Україні заплановані на 21 липня.

Понад 1000 кримчан змінили місце голосування на дочасних виборах у Раду

Раніше у ЦВК просили не зволікати тих, хто планує змінити місце голосування

На сьогодні понад тисяча кримчан змінили місце голосування на дострокових виборах до Верховної Ради України 21 липня. Такі дані оприлюднені на сайті Державного реєстру виборців України.

Так, тимчасово змінили місце голосування 907 жителів Автономної Республіки Крим і 256 жителів Севастополя.

Найбільше кримчан і севастопольців мають намір проголосувати в Києві (339 і 66 відповідно).

Загалом кількість виборців, які скористались тимчасовою зміною місця голосування, перевищила 70,5 тисяч.

Змінити місце голосування для участі у позачергових виборах до Верховної Ради можна до 15 липня.

Партія «Слуга народу» зняла з виборів трьох кандидатів, про яких повідомляли «Схеми»

«Слуга Народу» під час з’їзду виключила з виборчого списку трьох кандидатів, про яких раніше повідомляли «Схеми» – №71 Романа Боярчука, №99 Михайла Соколова та №170 Анастасію Рагімову

Партія «Слуга Народу» під час з’їзду у неділю виключила зі свого виборчого списку сімох кандидатів у депутати, про трьох із яких раніше повідомляли журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») – №71 Романа Боярчука, №99 Михайла Соколова та №170 Анастасію Рагімову. Водночас, інші кандидати «Слуги Народу», про яких розповідали журналісти як про осіб із суперечливою репутацією – такі як №22 Андрій Холодов – зберегли свої місця у виборчому списку.

​На з’їзді президентської партії «Слуга Народу» 7 липня на підставі надісланої інформації було ухвалено рішення про зняття з виборчих перегонів 5-х кандидатів від політсили. Крім вищезгаданих Боярчука, Рагімової та Соколова, серед них також Вітікач Віталій Вікторович (№177) та Кавун Ольга Олександрівна (№78).

​Ще двоє кандидатів – Юрій Баланюк і Олена Коробкова – як повідомили у партії, звернулись до голови політсили із заявою «про виключення зі списку за власним бажанням». Хоча ще одна виключена зі списку кандидатка від «Слуги Народу» – Анастасія Рагімова – напередодні у фейсбуці повідомила, що також «написала заяву про вихід зі списку партії». Раніше журналісти «Схем» виявили, що низка кандидатів від президентської партії мають суперечливу репутацію – зокрема, і троє виключених кандидатів

№71 Роман Боярчук, за даними «Схем», був пов’язаний з історією про реєстрацію нібито фальшивої е-декларації від імені тодішнього члена НАЗК і нинішнього заступника голови Офісу президента Руслана Рябошапки. Згодом група експертів дійшла висновку, що електронний ключ був виданий фальшивому Рябошапці держпідприємством «Українські спеціальні системи». Одразу декілька джерел «Схем» назвали Романа Боярчука одним з відповідальних за технічну сторону підробки «електронного ключа Рябошапки».

№99 «Слуги народу» Михайло Соколов є заступником голови Всеукраїнської аграрної ради, яка «налагоджує співпрацю з партіями та кандидатами в президенти». Приміром, у лютому 2019-го Соколов був присутній на підписанні меморандуму про співпрацю між Аграрною радою та Юрієм Бойком – на той момент кандидатом в президенти від партії «Опозиційна платформа – За життя».

Сам Соколов у коментарі «Схемам» це пояснив так: «Такі ж меморандуми були підписані і з Юлією Тимошенко, і з Андрієм Садовим. Даний меморандум був запропонований для підписання усім парламентським партіям і включав в себе список законів, прийняття яких необхідно для розвитку аграрного сектору. Він включав у себе зобов'язання Юрія Бойка підтримати закон «Про вибори за відкритими списками». А також і про те, що єдина причина, з якої він не був підписаний з БПП і НФ, – їх власне небажання це робити».

Кандидат Соколов також має російський паспорт. Станом на 4 липня на сайтах Федеральної податкової служби та Управління з питань міграції Російської Федерації, можна побачити, що цей документ досі дійсний, хоча сам Соколов наголошує, що подав декларацію про відмову від російського громадянства після 2017 року – коли отримав українське. І стверджує, що російського паспорта у нього немає.

№170 Анастасія Рагімова у 2014 році, вже під час війни на Донбасі, виступала на партійному з‘їзді «Опозиційного блоку», а її чоловік Насіб Рагімов у 1997 році був затриманий за хуліганство, у 1999 – за непокору співробітникам міліції, а у 2017-му розшукувався поліцією як особа, яка переховувалась від органів досудового розслідування.

Сама Рагімова у коментарі «Схемам» запевнила, що на з'їзді «Опозиційного блоку» в 2014 році була як викладач. І додала, що у її чоловіка «немає жодних проблем із законом.

Крім того, журналісти повідомляли про сумнівну репутацію ще кількох кандидатів, які залишилися у виборчому списку партії після з’їзду. Серед них, 22 номер у списку «Слуги народу» Андрій Холодов має родинні зв‘язки з кумом президента Росії Володимира Путіна Віктором Медведчуком, а дружині цього кандидата належить австрійська вілла вартістю у 6 мільйонів євро.

Сам Холодов на дзвінки «Схем» не відповів. Його родичка, до якої додзвонились журналісти, обіцяла передати кандидату контакти для отримання коментаря.

24 номер у списку «Слуга народу» Сергій Кальченко допоміг російському акторові Федору Добронравову, відомому антиукраїнськими заявами, у суді скасувати заборону на в’їзд в Україну.

Номер 56 Олена Мошенець під час та після Революції Гідності працювала заступницею головного редактора видання з неформального медіахолдингу колишнього першого віцепрем'єра та голови Нацбанку Сергія Арбузова. Сама вона, щоправда, наполягає, що до її компетенції на цій посаді «входили спеціальні додатки до газети, що стосувались лише бізнес-тематики (агро, технології, медицина, управління тощо)».

Віднайдену інформацію «Схеми» надсилали керівництву партії «Слуга народу» ще 14 червня і запитували, яким чином до партійного списку потрапили люди з таким бекграундом. Однак відповіді тоді не отримали.

Крім того, лідер партії «Слуга народу» Дмитро Разумков 3 липня не захотів коментувати інформацію «Схем» про сумнівних кандидатів до Верховної Ради президентської політсили – заявивши, що всі рішення будуть ухвалюватися на з’їзді партії.

9 червня партія «Слуга народу» представила сто перших людей із виборчого списку – і згодом оголосила «постпраймеріз», запропонувавши повідомляти про «негідних» кандидатів.

13 червня політсила оприлюднила оновлений список партії з 200 осіб – з якого були виключені деякі кандидати. Серед них – і 23-річний кандидат Роман Карабаджак, про якого раніше написали журналісти «Схем».

21 червня стало відомо, що президентська партія «Слуга народу» подала в ЦВК документи для реєстрації 199 кандидатів у народні депутати в одномандатних виборчих округах на позачергових виборах до Верховної Ради України 21 липня.

ЦВК скасувала реєстрацію Кузьміна на парламентських виборах

Ренат Кузьмін за часів роботи першим заступником генерального прокурора, 2011 рік

Центральна виборча комісія скасувала реєстрацію ексзаступника генерального Рената Кузьміна як кандидата в народні депутати за списком партії «Опозиційна платформа – За життя». Таке рішення ЦВК ухвалила одностайно 5 липня.

За словами заступника голови ЦВК Євгена Радченка, таке рішення комісія ухвалила, отримавши від СБУ інформацію про те, що Кузьмін не проживав в Україні протягом п’яти років до виборів. Це, згідно з законодавством, є умовою для участі у парламентських виборах.

Читайте також: ЦВК припускає, що не встигне надрукувати бюлетені через проведення повторного жеребкування​

Наразі на сайті ЦВК Ренат Кузьмін досі вказаний як кандидат від партії «Опозиційна платформа – За життя» під номером 35.

3 липня голова Верховної Ради Андрій Парубій закликав Службу безпеки України, Генеральну прокуратуру та Державну прикордонну службу надати свідчення щодо того, чи проживав в Україні протягом останніх п’яти років Ренат Кузьмін, ексголови Адміністрації президента часів Віктора Януковича Андрія Клюєва і блогера Анатолія Шарія, зареєстрованих кандидатами на виборах президента.

Спікер також закликав Центральну виборчу комісію переглянути своє рішення про реєстрацію цих осіб. Згодом ЦВК скасувала реєстрацію Клюєва і Шарія. Цьому передували протести проти їх реєстрації кандидатами в народні депутати в центр Києва.

Позачергові парламентські вибори мають відбутися 21 липня.

Соболєв розповів про зустрічі Тимошенко із Зеленським та її ставлення до прем’єрства

Сергій Соболєв: головна тема переговорів Тимошенко і Зеленського – якою буде коаліційної програма

Лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко зустрічається із президентом України Володимиром Зеленським. Інформацію про це в ефірі Радіо Свобода підтвердив заступник голови фракції «Батьківщина», номер чотири у виборчому списку партії Сергій Соболєв.

«Без сумніву, зустрічі відбуваються… І це є відкрита інформація. І ми цього не приховуємо», – сказав Соболєв.

Як зазначив Соболєв, головна тема їхніх переговорів – якою буде коаліційної програма. За його словами, від цього буде залежати чи претендуватиме лідерка партії на посаду прем’єр-міністра України.

«Ключове питання – це не питання, хто прем’єр. Ключове питання – це яка програма буде в коаліції. І якщо ця програма буде відповідати поглядам нашої політичної сили, без сумніву, Юлія Тимошенко буде нами висуватися як кандидат в прем’єри. Я думаю, що вона зможе впоратися з тими завданнями, які стоять перед країною», – каже заступник голови фракції «Батьківщина».

20 червня Конституційний суд України визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) указ президента України «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів» на 21 липня 2019 року.

Повністю інтерв’ю з Сергієм Соболєвим дивіться у програмі Радіо Свобода «Суботнє інтерв’ю» у суботу, 6 липня.

Кандидатка від «Слуги народу» співкерувала газетою Арбузова під час і після Революції Гідності

Кандидатка в депутати від «Слуги народу» Олена Мошенець продовжувала співкерувати газетою Арбузова під час і після Революції Гідності

Кандидатка в народні депутати Олена Мошенець, яка значиться у виборчому списку пропрезидентської партії «Слуга народу» під номером 56, продовжувала працювати заступницею головного редактора в газеті ексголови Нацбанку часів президентства Віктора Януковича Сергія Арбузова під час та після Революції гідності і втечі самого Арбузова в Росію. Про це повідомляють журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»).

​У 2013-2014 роках Олена Мошенець працювала заступницею головного редактора і керівницею спецпроектів газети «Капітал», яка (за даними низки видань, серед яких Детектор медіа, Економічна правда та The Insider) входить до неформального медіахолдингу колишнього першого віцепрем'єра та голови Нацбанку Сергія Арбузова. Вона продовжила співкерувати виданням і після втечі самого власника в Росію.

У коментарі «Схемам» Олена Мошенець підтвердила, що працювала у «Капіталі» Арбузова у зазначений період. Але додала, що її робота у виданні не стосувалася політичних тем.

«До сфери моїх компетенцій входили спеціальні додатки до газети, що стосувались лише бізнес-тематики (агро, технології, медицина, управління тощо)», – пояснила вона в письмовому коментарі журналістам.

У біографії кандидатки на офіційному сайті партії «Слуга народу» не згадано про її роботу в «Капіталі» – натомість вказані місця роботи в інших медіа.

У біографії Мошенець на сайті «Слуги народу» не згадано про її роботу в «Капіталі»
У біографії Мошенець на сайті «Слуги народу» не згадано про її роботу в «Капіталі»

У 2014-му році газета «Капітал» випустила цілий спецпроект «до 100 днів постмайнанної влади» – із серією інтерв’ю з високопосадовцями-соратниками Януковича, які після Революції гідності втекли в Росію. Серед них – інтерв’ю з міністром зборів та доходів часів Януковича Олександром Клименком та із самим Сергієм Арбузовим. Також в активі газети є компліментарні матеріали щодо інших членів уряду Миколи Азарова, наприклад, ексміністерки соціальної політики Наталії Королевської.

Сергій Арбузов – один із високопосадовців-соратників Януковича, з якими газета «Капітал» робила інтерв'ю
Сергій Арбузов – один із високопосадовців-соратників Януковича, з якими газета «Капітал» робила інтерв'ю

​За словами Олени Мошенець, вона також не робила цих інтерв’ю.

Сергія Арбузова називають представником так званої «сім’ї Януковича». За часів його президентства Арбузов обіймав посади голови Національного банку України та першого віцепрем’єр-міністра. А також виконував обов’язки прем’єр-міністра України з кінця січня по кінець лютого 2014 року.

ГПУ оголосила Арбузова в розшук у травні 2014-го року за фінансові злочини – він перебуває в розшуку дотепер.

У січні 2019 року Генпрокуратура заявила, що завершила досудове розслідування справи Сергія Арбузова. Йому інкримінують зловживання службовим становищем у складі злочинної організації, що призвело до розтрати активів Нацбанку на суму 220 мільйонів гривень. Сам Арбузов назвав ці звинувачення ГПУ «абсурдними і юридично нікчемними».

9 червня партія «Слуга народу» представила сто перших людей із виборчого списку – і згодом оголосила «постпраймеріз», запропонувавши повідомляти про «негідних» кандидатів.

13 червня політсила оприлюднила оновлений список партії з 200 осіб – з якого були виключені деякі кандидати. Серед них – і 23-річний кандидат Роман Карабаджак, про якого раніше написали журналісти «Схем».

21 червня стало відомо, що президентська партія «Слуга народу» подала в ЦВК документи для реєстрації 199 кандидатів у народні депутати в одномандатних виборчих округах на позачергових виборах до Верховної Ради України 21 липня.

ЦВК припускає, що не встигне надрукувати бюлетені через проведення повторного жеребкування

ЦВК не погоджується із рішенням суду, який зобов'язав комісію провести нове жеребкування

Центральна виборча комісія припускає, що «Поліграфічний комбінат «Україна» може не встигнути надрукувати оновлені бюлетені, якщо доведеться проводити повторне жеребкування серед партій про їхні номери в бюлетені на дострокових парламентських виборах.

ЦВК заявляє, що не погоджується із рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду, який 4 липня ухвалив рішення про пережеребкування на вимогу Аграрної партії.

«Забезпечення прав одного суб'єкта виборчого процесу не може мати наслідком порушення прав та законних інтересів інших суб’єктів виборчого процесу та законного перебігу виборчого процесу в цілому як реалізації права виборців на вільне волевиявлення», – заявили в ЦВК.

Голова комісії Тетяна Сліпачук ввечері 4 липня повідомила, що надруковані вже понад п’ять мільйонів бюлетенів.

26 червня Центральна виборча комісія провела жеребкування щодо визначення номерів політичних партій для розміщення їхніх назв у виборчому бюлетені.

30 червня ЦВК внесла до виборчого бюлетеня партію «Рух нових сил» колишнього президента Грузії й ексголови Одеської обласної державної адміністрації Міхеїла Саакашвілі. Партію включили до бюлетеня під номер 22 без проведення жеребкування.

У ЦВК заявили, що зміна номерів партій у бюлетені може призвести до дезорієнтації виборців, оскільки під час здійснення агітації політичні партії використовують номери, визначені під час жеребкування, як елемент ідентифікації у виборчому бюлетені.

Міхеїл Саакашвілі згодом заявив, що виступає проти повторного жеребкування, і що його політична сила не має наміру ініціювати проведення якихось бюрократичних процедур.

3 липня Аграрна партія України заявила, що подала позов до суду через те, що ЦВК не проводила жеребкування для внесення в бюлетень партії Саакашвілі.

Позачергові парламентські вибори в Україні заплановані на 21 липня.

Разумков не захотів коментувати інформацію «Схем» про сумнівних кандидатів до ВР

Разумков запевнив, що оприлюднена журналістами інформація щодо суперечливого минулого декого з кандидатів від «Слуги народу» бралася до уваги

Лідер партії «Слуга народу» Дмитро Разумков не захотів коментувати інформацію «Схем» про сумнівних кандидатів до Верховної Ради президентської політсили. Про це повідомляють журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»).

​На запитання, чи виключать когось із цієї партії в результаті постараймеріз, Разумков не зміг відповісти: «Я думаю, що мені зараз буде некоректно це озвучувати. Щодо окремих людей я буду голосувати як член з’їзду, щоб їх виключили», – зазначив він у коментарі «Схемам» 3 липня.

При цьому лідер партії запевнив, що оприлюднена журналістами інформація щодо суперечливого минулого декого з кандидатів від «Слуги народу» бралася до уваги. Утім він не зміг пояснити, як саме.

«Це внутрішня перевірка, я вам цього коментувати не буду», – відповів він.

Разумков запевнив, що оприлюднена журналістами про сумнівний бекграунд деяких кандидатів бралася до уваги партією
Разумков запевнив, що оприлюднена журналістами про сумнівний бекграунд деяких кандидатів бралася до уваги партією

Раніше журналісти «Схем» виявили, що низка кандидатів від пропрезидентської партії мають суперечливу репутацію.

Так, наприклад, 22 номер у списку «Слуги народу» Андрій Холодов має родинні зв‘язки з кумом президента Росії Володимира Путіна, а дружині цього кандидата належить австрійська вілла вартістю у 6 мільйонів євро.

Сам Холодов на дзвінки «Схем» не відповів. Його родичка, до якої додзвонились журналісти, обіцяла передати кандидату контакти для отримання коментаря.

24 номер у списку «Слуга народу» Сергій Кальченко допоміг російському акторові Федору Добронравову, відомому антиукраїнськими заявами, у суді скасувати заборону на в’їзд в Україну.

Номер 56 Олена Мошенець під час та після Революції Гідності працювала заступницею головного редактора видання з неформального медіахолдингу колишнього першого віцепрем'єра та голови Нацбанку Сергія Арбузова. Сама вона, щоправда, наполягає, що до її компетенції на цій посаді «входили спеціальні додатки до газети, що стосувались лише бізнес-тематики (агро, технології, медицина, управління тощо)».

99 номер «Слуги народу» Михайло Соколов є заступником голови Всеукраїнської аграрної ради, яка «налагоджує співпрацю з партіями та кандидатами в президенти». Приміром, у лютому 2019-го Соколов був присутній на підписанні меморандуму про співпрацю між Аграрною радою та Юрієм Бойком – на той момент кандидатом в президенти від партії «Опозиційна платформа – За життя».

Сам Соколов у коментарі «Схемам» це пояснив так: «Такі ж меморандуми були підписані і з Юлією Тимошенко, і з Андрієм Садовим. Даний меморандум був запропонований для підписання усім парламентським партіям і включав в себе список законів, прийняття яких необхідно для розвитку аграрного сектору. Він включав у себе зобов'язання Юрія Бойко підтримати закон «Про вибори за відкритими списками». А також і про те, що єдина причина, з якої він не був підписаний з БПП і НФ, – їх власне небажання це робити».

Кандидат Соколов також має російський паспорт. Станом на 4 липня на сайтах Федеральної податкової служби та Управління з питань міграції Російської Федерації, можна побачити, що цей документ досі дійсний, хоча сам Соколов наголошує, що подав декларацію про відмову від російського громадянства після 2017 року – коли отримав українське. І стверджує, що російського паспорта в нього немає.

170 номер Анастасія Рагімова у 2014 році, вже під час війни на Донбасі, виступала на партійному з‘їзді «Опозиційного блоку», а її чоловік Насіб Рагімов, схоже, має проблеми із законом: у 1997 році він був затриманий за хуліганство, у 1999 – за непокору співробітникам міліції, а у 2017-му розшукувався поліцією як особа, яка переховувалась від органів досудового розслідування.

Сама Рагімова у коментарі «Схемам» запевнила, що на з'їзді «Опозиційного блоку» в 2014 році була в якості викладача. І додала, що в її чоловіка «немає жодних проблем із законом».

Віднайдену інформацію журналісти «Схем» надсилали керівництву партії «Слуга народу» ще 14 червня і запитували, яким чином до партійного списку потрапили люди з сумнівним бекграундом. Однак відповіді не отримали.

Вакарчук про попередній і теперішній досвід походу у Раду: «це дві великі різниці»

Вакарчук: зовсім інша історія – мати власну потужну команду, мати фракцію в парламенті

Лідер партії «Голос» Святослав Вакарчук в інтерв’ю Радіо Свобода назвав «двома великими різницями» свій попередній і теперішній досвід походу у Верховну Раду.

«Одна справа – іти у Верховну Раду, будучи частиною команди, яка декларує одне, а робить насправді інше, будучи фактично «білою вороною», бачачи, як твої ж колеги по твоїй фракції займаються корупцією, говорять неправду або фактично займаються лобіюванням власних інтересів. І зовсім інша історія – мати власну потужну команду, мати фракцію в парламенті і партію, яка повністю відповідає твоїм принципам та бажанням щось змінити. Це абсолютно дві великі різниці», – сказав Вакарчук в інтерв’ю Радіо Свобода.

На позачергових парламентських виборах 2007 року лідер гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук був обраний до Верховної Ради за списками блоку «Наша Україна – Народна самооборона». У вересні 2008 року він подав заяву про складання депутатських повноважень, через три місяці парламент позбавив його мандата. За час роботи в Раді Вакарчук не подав жодного законопроєкта.

Новостворена партія «Голос» Святослава Вакарчука братиме участь у дострокових виборах до Верховної Ради, які відбудуться 21 липня 2019 року.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG