Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 01:01

Що очікувати Україні на Бухарестському саміті НАТО? (Коментарі вашингтонських експертів)


Петро Войцеховський Вашингтон, 5 березня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – 4 березня у Вашингтоні відбулися слухання Хельсінкської комісії Сполучених Штатів, присвячені запланованому розширенню НАТО. Керівники країн – членів Північноатлантичного альянсу зберуться на початку квітня в Бухаресті, щоб ухвалити – або відхилити – рішення про прийняття до Союзу нових членів: Хорватії, Албанії та Македонії. Ще дві держави – Україна і Грузія – висловили бажання стати офіційними кандидатами в члени Альянсу та отримати Плани дій до набуття членства.


Бухарестський саміт стане третім кроком розширення Атлантичного союзу. Перший відбувся у 1999 році, коли до НАТО прийняли Польщу, Угорщину та Чехію. У 2004 році до них приєдналися також Болгарія, Румунія, Словаччина, Словенія та країни Балтії. Кожній з цих подій передували ретельні обговорення, зокрема у формі громадських слухань у Вашингтоні. Хельсінкська комісія Сполучених Штатів стала цього разу місцем проведення таких слухань, оскільки за своїм призначенням вона відслідковує події міжнародної політики стосовно виконання вимог Договору про безпеку та співробітництво в Європі.

Як зазначив голова Комісії конгресмен Елсі Гастінгс, ключовим компонентом спільної безпеки є наявність спільних цінностей стосовно демократії та прав людини. Тому на засіданні йшлося про те, наскільки нові кандидати, в тому числі Україна, відповідають європейським стандартам демократії і, таким чином, чи здатні вони підтримати європейську систему колективної безпеки. Провідний вашингтонський експерт із європейської політики Майкл Холцел наголосив: саме тому, що Україна має дуже важливе значення для європейської системи колективної безпеки, треба дуже ретельно розглянути, наскільки вона відповідає стандартам Північноатлантичного альянсу.

Експерти-доповідачі висвітлювали два питання: наскільки Україна відповідає суспільно-політичним стандартам євроатлантичної спільноти, а також наскільки вона здатна й готова зробити свій внесок до колективної європейської безпеки. По першому питанню згадували і Помаранчеву революцію, і демократичні вибори 2006 та 2007 років, і свободу преси, і прийняття України до СОТ. По другому питанню – реформу українських Збройних Сил, їхню участь у миротворчих силах НАТО у Боснії та Косові, а також дії українських підрозділів у складі міжнародних сил у Кувейті та в Іраку.

Неадекватне уявлення про НАТО – одна з проблем

Серед проблем, через які Україна ще значною мірою не готова бути членом Північноатлантичного альянсу, відзначили – неприборкану корупцію, а також неадекватні уявлення про НАТО значної частини українських громадян. Частиною проблеми є тиск Росії на українську громадську думку. Експерти нагадали, що негативне ставлення громадської думки до НАТО колись викликало занепокоєння навіть у Президента Чехії Вацлава Гавела. Але громадська думка може швидко змінюватися. Наприклад, у Словенії вступ до НАТО підтримувало близько 30 відсотків населення, але за один день ця підтримка зросла до 60% – коли у сусідній Сербії було вбито прем’єр-міністра Джінджича. Так само у Хорватії підтримка Атлантичного союзу збільшилася на 15-20% внаслідок нещодавніх вуличних сутичок у Белграді.

До речі, на засіданні згадали й слова Володимира Путіна про те, що Росія націлить на Україну свої ядерні ракети. Експерт Януш Бугайски назвав їх проявом «російської ментальної проблеми імперської держави 19 століття, обтяженої марксистським антагонізмом». Адже Північноатлантичний альянс розширює зону стабільності в Європі та надає новим демократіям надійний захист безпеки й державного суверенітету. Росія теж мала б бути зацікавленою в цьому. Але вона за імперською традицією бажає бачити своїх сусідів слабкими. Вона хоче, щоб це були контрольовані, розділені внутрішніми сварами країни з авторитарними чи популістськими режимами, що перебувають у міжнародній ізоляції.

«Я абсолютно впевнений, що Україна не отримає негативної відповіді»

Експерти Хельсінкської Комісії рекомендували підтримати заявку України, так само як і Грузії. А на запитання про те, яке рішення слід очікувати в Бухаресті, дав відверту відповідь Стівен Пайфер, колишній посол США в Україні та заступник держсекретаря, а нині – радник Центру стратегічних та міжнародних досліджень.

«Я сподіваюсь, що Україна отримає в Бухаресті План дій до набуття членства. Для цього буде потрібен консенсус усіх союзників по НАТО. Наскільки я розумію, деяких із союзників ще треба в цьому переконувати. Але я абсолютно впевнений, що Україна не отримає негативної відповіді. Тобто, навіть якщо їй зараз не скажуть безумовно «так», в будь-якому разі Україна отримає в Бухаресті від Атлантичного Союзу дуже позитивний сигнал», – зазначив Стівен Пайфер.

Матеріали до теми:

• Кондоліза Райс із осторогою ставиться до перспектив України і Грузії отримати План дій для членства в НАТО на саміті в квітні • Роберт Сіммонз: Україна і Грузія, ймовірно, не приєднаються до Плану дій для членства в НАТО на квітневому саміті в Бухаресті • Стівен Пайфер сподівається, що Україна приєднається до Плану дій щодо членства в НАТО • Василь Базів: «Хай Путін лякає ракетами – він забезпечує Україні стовідсоткове голосування за вступ до НАТО» • Партія регіонів вирішила проводити масові акції протесту проти «втягування України в НАТО»
XS
SM
MD
LG