Доступність посилання

25 Квітень 2017, Київ 19:32

Російська розвідка опікується «русинським питанням» в українському Закарпатті (європейська преса)


Прага – Чимало європейських газет і далі висвітлюють так звану русинську тему в Україні. Деякі західні оглядачі звертають увагу на прискіпливий інтерес до проблеми «русинів» з боку Кремля і російської зовнішньої розвідки. А окремі європейські видання не оминули ювілей визначного вченого зі світовим іменем – французького етнолога і філософа Клода Леві-Строса, якому сьогодні виповнюється 100 років.

Центральна угорська газета «Модьор Гірлап» публікує матеріал про «русинську проблему» в Україні. Газета нагадує, що дві промосковські русинські організації в Закарпатській області України – «Сойм подкарпатських русинів» і «Народна рада русинів Закарпаття» заявили на скликаному в жовтні «конгресі» в Мукачеві, що у разі відмови обласної ради до 1 грудня оголосити автономію області у складі України, як це нібито було ухвалено 78-ма відсотками населення області на референдумі 1 грудня 1991 року, то «русини» самі проголосять свою нову державу в державі. Газета також нагадує, що автономні настрої на території Закарпаття, яке до 1918 року було у складі Австро-Угорщини, особливо активізувалися у дні Першої світової війни. Пізніше Чехословаччина, яка володіла Закарпаттям 20 років і обіцяла Заходові здійснити автономію краю, все ж не здійснила цього. «Модьор Гірлап» цитує при цьому чехословацького прем’єра Едуарда Бенеша, який сказав з цього приводу : «Русинство ще не дозріло до автономії і її результатами скористаються угорці та євреї». Угорська газета стверджує, що «для автономістських закликів на Закарпатті немає юридично-правових підстав» і вважає так званих лідерів «русинського руху» причетними до планів російської зовнішньої розвідки. «Модьор Гірлап» вказує на те, що діяльністю промосковських русинських груп в Ужгороді опікується не хто-небудь, а син високого чільника НКВД, онук соратника Сталіна і нинішній радник Володимира Путіна В’ячеслав Ніконов. Російський державний фонд під назвою «Російський світ», який фінансує «русинів» у Закарпатті, очолює згаданий Ніконов, і угорська газета наводить інформацію про те, що ця організація є підрозділом російської зовнішньої розвідки. «Модьор Гірлап» нагадує, що Ніконов приїздив до Закарпаття у 2008 році і вів бесіди з керівництвом «русинів» та відкинув їхні пропозиції про радикалізацію руху і запрошення іноземних миротворців. Газета зазначає, що російський представник орієнтував «русинів» із «Сойму» на повільні методи розвалу українськості на Закарпатті. Одним із методів послаблення української державності, згідно з концепцією російської зовнішньої розвідки, є створення в Україні православних анклавів, підконтрольних Московському патріархату. На Закарпатті переважають православні приходи (понад 600), котрі підпорядковані саме УПЦ Московського патріархату. «Модьор Гірлап» називає тактику підконтрольних Москві «православних анклавів» в Україні «особливо важливим завданням» російської зовнішньої розвідки.

Французька газета «Ла Трібюн» оприлюднила матеріал, присвячений відомому французькому етнологові та філософу Клоду Леві-Строссу, якому нині виповнюється 100 років. Газета зауважує, що автор знаменитих «Сумних тропіків», який сам не любить річниць, цього разу збирається святкувати. У матеріалі про видатного вченого йдеться, що він створив для світу нову науку – структурну антропологію, яка базується на лінгвістиці, семіології, соціології і навіть математиці. Головне завдання цієї науки – виявити у традиційних суспільствах структурні елементи мислення, які виходять із підсвідомого. Леві-Стросс зауважує, що порівняння мислення так званих примітивних народів із сучасним суспільством є явно не на користь сучасним. У зв’язку з цим науковець останнім часом висловлює свій песимізм щодо майбутнього людства.

(Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG