Російська «Нєзавісімая Ґазєта» вважає, що до кінця березня у Європі вирішать, які країни братимуть участь у модернізації української газотранспортної системи, через яку до Європи надходить до 80 відсотків російського газу. Ця газета також інформує, що 18-19 березня до Брюсселя з цією метою приїздить президент України Віктор Ющенко, а 19-го до нього приєднається Юлія Тимошенко і вони разом будуть присутні на з’їзді Європейської народної партії. «Нєзавісімая Ґазєта» також зауважує, що Ющенко і Тимошенко єдині у тому, що українська ГТС – національна власність і залишиться на сто відсотків в руках держави Україна. Це видання також повідомляє, що 23 березня у Брюсселі відбудеться міжнародна конференція з проблеми модернізації ГТС України, а у квітні Парламентська асамблея Ради Європи готує резолюцію під назвою «Небезпека використання енергетичного фактору як інструменту політичного тиску».
Лондонська «Файненшел Таймс» вважає, що остання заява Володимира Путіна про «газову милість» до України продиктована тим, що російський прем’єр робить ще одну послугу Юлії Тимошенко, яка намагається «гармонізувати стосунки з Росією, не жертвуючи при цьому зв’язками із Заходом». Газета не виключає, що «Москва тепер буде підтримувати напередодні президентських виборів пані Тимошенко, на шкоду президенту Віктору Ющенку і лідеру опозиції Віктору Януковичу». «Файненшел Таймс» також наголошує, що багато політиків в Україні побоюються стосовно високої ціни, яку може Тимошенко заплатити Москві, жертвуючи при цьому інтересами України.
Впливовий лондонський часопис «Економіст» присвятив одну з публікацій 70-річчю проголошення незалежності Карпатської України та відзначив, що ця політична акція сталася у буремний час наростання протистояння у Європі напередодні Другої Світової війни, коли події в Центральній Європі і в українському Закарпатті розгорталися при прямому втручанні нацистської Німеччини, яка розчленувала і окупувала потім Чехословаччину, до складу якої входила на правах автономії і Підкарпатська Русь. «Економіст» також відзначає, що президент Карпатської України Августин Волошин загинув у 1945 році в стінах сталінської в’язниці у Москві. Видання також наголошує, що жертвами більшовицької системи стало багато борців за незалежність Карпатської України. Це видання також пише про те, що як в українському Закарпатті, як і на території Словаччини, Польщі та в Сербії живе чимало людей, які вважають себе окремою етнічною групою – русинами. Русини, як наголошує «Економіст», стоять на позиціях, насамперед, національно-культурного самовизначення але є група серед них , яка вимагає утворення на теренах Закарпаття незалежної держави.
(Прага–Київ)
Лондонська «Файненшел Таймс» вважає, що остання заява Володимира Путіна про «газову милість» до України продиктована тим, що російський прем’єр робить ще одну послугу Юлії Тимошенко, яка намагається «гармонізувати стосунки з Росією, не жертвуючи при цьому зв’язками із Заходом». Газета не виключає, що «Москва тепер буде підтримувати напередодні президентських виборів пані Тимошенко, на шкоду президенту Віктору Ющенку і лідеру опозиції Віктору Януковичу». «Файненшел Таймс» також наголошує, що багато політиків в Україні побоюються стосовно високої ціни, яку може Тимошенко заплатити Москві, жертвуючи при цьому інтересами України.
Впливовий лондонський часопис «Економіст» присвятив одну з публікацій 70-річчю проголошення незалежності Карпатської України та відзначив, що ця політична акція сталася у буремний час наростання протистояння у Європі напередодні Другої Світової війни, коли події в Центральній Європі і в українському Закарпатті розгорталися при прямому втручанні нацистської Німеччини, яка розчленувала і окупувала потім Чехословаччину, до складу якої входила на правах автономії і Підкарпатська Русь. «Економіст» також відзначає, що президент Карпатської України Августин Волошин загинув у 1945 році в стінах сталінської в’язниці у Москві. Видання також наголошує, що жертвами більшовицької системи стало багато борців за незалежність Карпатської України. Це видання також пише про те, що як в українському Закарпатті, як і на території Словаччини, Польщі та в Сербії живе чимало людей, які вважають себе окремою етнічною групою – русинами. Русини, як наголошує «Економіст», стоять на позиціях, насамперед, національно-культурного самовизначення але є група серед них , яка вимагає утворення на теренах Закарпаття незалежної держави.
(Прага–Київ)
