Доступність посилання

ТОП новини

Іще один фільм про російську версію війни в Грузії


Кадр із фільму
Кадр із фільму

Прага – «Олімпіус інферно» («Олімпійське пекло») – така назва нового художнього фільму про війну Росії в Грузії російського режисера Ігоря Волошина. Назва нагадує, що початок війни між Москвою і Тбілісі в Південній Осетії збігся зі стартом Олімпіади в Китаї. Початком показу цього фільму на «Першому» російському телеканалі 29 березня буде продовжена пропаганда російської версії початку війни в Грузії. Вся вина за розпалювання цієї війни покладена замовником фільму на грузинів.

Уже у трейлері до фільму на «Першому каналі» звучить: «Це буде бомба. У дівчини реальні кадри початку операції. Якщо росіяни це покажуть, не відмиється ніхто. Що, до дідька, відбувається тут?!.»

«Олімпійське пекло» Ігоря Волошина – примітивний трилер із круто заплутаним сценарієм. У вир подій у Південній Осетії серпня 2008 року потрапляють придумані автором герої – американець-ентомолог, який народився в Росії, і російська журналістка. Під час нічних зйомок метеликів у горах поблизу Цхінвалі їх застукав, за сценарієм, початок наступу грузинів на столицю південноосетинського регіону Грузії. Головні герої фільму мають донести відеокадри з «правдою» про те, що війну «почала Грузія», через грузинську зону до російської сторони.

Фільм, який 29 березня покаже «Перший канал», режисер зробив за чотири місяці від часу, як цей головний російський державний телеканал звернувся до нього з такою пропозицією. У ньому взяли участь ізраїльський актор Генрі Давид та російська акторка Поліна Філоненко. Знімали це кіно в Абхазії – іншій сепаратистській частині Грузії.

Витвір мистецтва чи пропаганда

Режисер змушений був визнати в розмові з Радіо Свобода, що фільм «політичний». Але він наголошує, що це все ж історія двох молодих людей, які потрапили в пекельну ситуацію: «Фільм про людей, а не про грузинів. Фільм про долю двох молодих людей, які потрапили в коло Апокаліпсису. На жаль, у нас і художнє кіно часто розглядається не як акт мистецький, не як самовисловлювання, а чомусь як якесь послання, яке треба обов’язково розділити, а не як витвір мистецтва».

Грузини, однак, вірогідно, дивитимуться фільм по-іншому. Бо Росія, яка розгромила Грузію у воєнному плані за 5 днів, тепер намагається придушити грузинів не лише економічно, але й пропагандистськи.

Вже в жовтні минулого року в Росії з’явився в інтернеті псевдодокумент «Війна 08.08.08. Мистецтво зради», де пропагувалася російська версія серпневих подій. Грузини створили в відповідь свій варіант інтернет-кіно – «Грузія у вогні». Але «Олімпійське пекло» вже виглядає як суперзамовлення для показу у гарячий телевізійний час для мільйонів.

Російська тенденція

Грузинський кореспондент Радіо Свобода Ґіорґі Ґвахарія не дивується, що в Росії створили якраз такий фільм: «Така тенденція спостерігається в російському кіно вже кілька останніх років. Як тільки вони отримують гроші, вони відразу ж «вистрілюють» новим фільмом про війну».

Минулого року росіяни видали явно антиамериканський фільм Юрія Гримова «Чужі». Експерти кажуть, що провал фільму Гримова був закономірний, хоча його автор тепер є членом центральної ради прокремлівської партії «Справедлива Росія».

Чимало неупереджених критиків зауважують намагання російської влади формувати в країні таку політичну культуру, яка б мала насамперед антизахідний, проросійський характер. До таких фільмів належить і «Олімпійське пекло».

(Прага – Київ)

  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.
XS
SM
MD
LG