У четвер спершу посольство Росії в Києві, а під вечір і Міністерство закордонних справ Росії в Москві виступили з заявами через відмову в демонстрації фільму і через заяву МЗС України з приводу цієї спроби і причетності до неї російського посольства.
МЗС Росії шкодує через зрив показу фільму, який оповідає, за твердженням російського міністерства, про «напад» Грузії на свій південноосетинський регіон, і через, як заявляє Москва, «спробу України приховати свою причетність до тих подій».
У російському зовнішньополітичному відомстві вважають, що такі «заборонні, обмежувальні дії навряд чи вкладаються в загальноприйняті норми і поняття про демократію, свободу слова, незалежність засобів масової інформації».
Російська сторона при цьому відхиляє заяви української, що фільм містить неправдиві і сфабриковані твердження, і заявляє, що, за її версією, в ньому «зібрано разом неупереджені факти і докази нападу Грузії на Південну Осетію, а також масштабних поставок Україною наступальної зброї грузинській армії».
Посольство Росії в Україні в своїй окремій заяві висловило здивування тоном заяви МЗС України, який воно назвало «грубим» і «образливим». За словами посольства, дії української сторони, яка перешкодила демонстрації згаданого фільму, «вочевидь суперечать загальноприйнятим демократичним нормам у галузі свободи поширення інформації». Посольство також заявило, що чекає від Києва на пояснення цих дій.
Київ має свою рацію
Перед цим, уранці в четвер, Міністерство закордонних справ України різко скритикувало причетність посольства Росії в Києві до спроби публічного показу цього фільму, яку в цій заяві назвали «відверто провокаційною антиукраїнською акцією».
На думку українського зовнішньополітичного відомства, вже сама назва цього фільму, «Искусство предательства», провокаційна, а в самому відеоматеріалі, за словами заяви МЗС України, «сфабрикованому російськими спецслужбами, все поставлено з ніг на голову: глядачеві, з-поміж іншого, нав’язується цинічне твердження про нібито участь громадян України у російсько-грузинському конфлікті, «незаконне постачання» Україною зброї до Грузії тощо».
Оскільки співорганізатором цієї акції було посольство Росії в Києві, до Міністерства закордонних справ України викликали радника-посланника посольства Всеволода Лоскутова і виклали йому рішучий протест і обурення українського міністерства діями посла Віктора Черномирдіна і працівників посольства, які мали намір узяти участь у цій, за словами заяви МЗС України, «ганебній акції», а також намагалися чинити тиск на адміністрацію готелю, яка заборонила демонстрацію цього фільму, що його МЗС України називає «фальшивкою».
Представникові посольства також заявили, що такі кроки російської сторони є «неприйнятними і несумісними із статусом дипломатичного представництва та загальновизнаними нормами міжнародного права».
Фільм як «доказ» від Коновалюка
Напередодні, в середу, Служба безпеки України теж заявила, що в тому фільмі «на шкоду національній безпеці України в основу відеосюжету покладено неправдиві твердження … про нібито участь громадян України у російсько-грузинському конфлікті, які сфабриковані правоохоронними органами і спецслужбами Російської Федерації та вже давно спростовані міжнародними експертами та міжнародними організаціями».
Раніше того дня, в середу, народний депутат із фракції Партії регіонів, голова парламентської тимчасової слідчої комісії з розслідування законності постачання Україною зброї до Грузії Валерій Коновалюк і посольство Росії в Києві хотіли показати згаданий відеофільм у київському готелі Hyatt, але його адміністрація останньої миті відмовила через звернення до неї СБУ. За словами Коновалюка, в фільмі є «відеосвідчення» про нібито участь українців у російсько-грузинському збройному конфлікті.
СБУ також заявила, що попередила Коновалюка про відповідальність, як мовиться в заяві української спецслужби, «за розповсюдження підготовленої за сприяння російських спецслужб неправдивої інформації, яка не відповідає дійсності, поширення на цій основі вигаданих міфів, що створюють штучне напруження в українсько-російських добросусідських відносинах».
Хто за чим стоїть
Майже 50-хвилинний фільм «Война 08.08.08. Искусство предательства» виробництва російського «інтернет-телеканалу» Russіa.ru вільно поширюється в інтернеті. Його автори стверджують, буцімто фільм подає «вичерпні докази вини грузинського режиму в розв’язуванні конфлікту в Південній Осетії», й завдяки ньому «мільйони дізнаються правду про війну в Південній Осетії, про роль Міхеїла Саакашвілі, Джорджа Буша, Кондолізи Райс, Джона МакКейна та інших політиків у вбивстві мирних громадян, жінок і дітей».
За словами авторів, місія фільму – донести «правду» «про те, хто розв’язав цю бійню, хто стоїть за Міхеїлом Саакашвілі, хто здобув політичні дивіденди від геноциду осетин і західного інформаційного цькування Росії».
Наприкінці фільму його автори пропонують усім, хто сприйняв його як переконливий доказ, надіслати його англомовну версію електронною поштою на адреси високих чиновників Білого дому США.
За повідомленнями, генеральним продюсером фільму є віднедавна депутат Державної думи Росії від прокремлівської партії «Єдина Росія» Костянтин Риков – він же керівник компанії «Ньюмедіа Старз», яка й керує, серед іншого, сайтом «інтернет-телебачення» Russia.ru, який підготував і оприлюднив згаданий фільм.
Риков знаний у російському інтернеті створенням спершу сайту для використання російського мату і низки еротичних і порнографічних сайтів, а потім і значних політичних проектів, які дотримуються прокремлівських, російських шовіністичних, а в ставленні до Києва антиукраїнських позицій – інтернет-видань «Дні» і «Взґляд», які теж належать його компанії «Ньюмедіа Старз».
Генеральним директором проекту Russia.ru є Олексій Жарич, теж добре відомий у російському інтернеті й не тільки, зокрема, створенням свого часу проекту «За Путіна» і написанням книжки з такою ж назвою, а перед цим службою в центральному апараті Міністерства внутрішніх справ Росії.
МЗС Росії шкодує через зрив показу фільму, який оповідає, за твердженням російського міністерства, про «напад» Грузії на свій південноосетинський регіон, і через, як заявляє Москва, «спробу України приховати свою причетність до тих подій».
У російському зовнішньополітичному відомстві вважають, що такі «заборонні, обмежувальні дії навряд чи вкладаються в загальноприйняті норми і поняття про демократію, свободу слова, незалежність засобів масової інформації».
Російська сторона при цьому відхиляє заяви української, що фільм містить неправдиві і сфабриковані твердження, і заявляє, що, за її версією, в ньому «зібрано разом неупереджені факти і докази нападу Грузії на Південну Осетію, а також масштабних поставок Україною наступальної зброї грузинській армії».
Посольство Росії в Україні в своїй окремій заяві висловило здивування тоном заяви МЗС України, який воно назвало «грубим» і «образливим». За словами посольства, дії української сторони, яка перешкодила демонстрації згаданого фільму, «вочевидь суперечать загальноприйнятим демократичним нормам у галузі свободи поширення інформації». Посольство також заявило, що чекає від Києва на пояснення цих дій.
Київ має свою рацію
Перед цим, уранці в четвер, Міністерство закордонних справ України різко скритикувало причетність посольства Росії в Києві до спроби публічного показу цього фільму, яку в цій заяві назвали «відверто провокаційною антиукраїнською акцією».
На думку українського зовнішньополітичного відомства, вже сама назва цього фільму, «Искусство предательства», провокаційна, а в самому відеоматеріалі, за словами заяви МЗС України, «сфабрикованому російськими спецслужбами, все поставлено з ніг на голову: глядачеві, з-поміж іншого, нав’язується цинічне твердження про нібито участь громадян України у російсько-грузинському конфлікті, «незаконне постачання» Україною зброї до Грузії тощо».
Оскільки співорганізатором цієї акції було посольство Росії в Києві, до Міністерства закордонних справ України викликали радника-посланника посольства Всеволода Лоскутова і виклали йому рішучий протест і обурення українського міністерства діями посла Віктора Черномирдіна і працівників посольства, які мали намір узяти участь у цій, за словами заяви МЗС України, «ганебній акції», а також намагалися чинити тиск на адміністрацію готелю, яка заборонила демонстрацію цього фільму, що його МЗС України називає «фальшивкою».
Представникові посольства також заявили, що такі кроки російської сторони є «неприйнятними і несумісними із статусом дипломатичного представництва та загальновизнаними нормами міжнародного права».
Фільм як «доказ» від Коновалюка
Напередодні, в середу, Служба безпеки України теж заявила, що в тому фільмі «на шкоду національній безпеці України в основу відеосюжету покладено неправдиві твердження … про нібито участь громадян України у російсько-грузинському конфлікті, які сфабриковані правоохоронними органами і спецслужбами Російської Федерації та вже давно спростовані міжнародними експертами та міжнародними організаціями».
Раніше того дня, в середу, народний депутат із фракції Партії регіонів, голова парламентської тимчасової слідчої комісії з розслідування законності постачання Україною зброї до Грузії Валерій Коновалюк і посольство Росії в Києві хотіли показати згаданий відеофільм у київському готелі Hyatt, але його адміністрація останньої миті відмовила через звернення до неї СБУ. За словами Коновалюка, в фільмі є «відеосвідчення» про нібито участь українців у російсько-грузинському збройному конфлікті.
СБУ також заявила, що попередила Коновалюка про відповідальність, як мовиться в заяві української спецслужби, «за розповсюдження підготовленої за сприяння російських спецслужб неправдивої інформації, яка не відповідає дійсності, поширення на цій основі вигаданих міфів, що створюють штучне напруження в українсько-російських добросусідських відносинах».
Хто за чим стоїть
Майже 50-хвилинний фільм «Война 08.08.08. Искусство предательства» виробництва російського «інтернет-телеканалу» Russіa.ru вільно поширюється в інтернеті. Його автори стверджують, буцімто фільм подає «вичерпні докази вини грузинського режиму в розв’язуванні конфлікту в Південній Осетії», й завдяки ньому «мільйони дізнаються правду про війну в Південній Осетії, про роль Міхеїла Саакашвілі, Джорджа Буша, Кондолізи Райс, Джона МакКейна та інших політиків у вбивстві мирних громадян, жінок і дітей».
За словами авторів, місія фільму – донести «правду» «про те, хто розв’язав цю бійню, хто стоїть за Міхеїлом Саакашвілі, хто здобув політичні дивіденди від геноциду осетин і західного інформаційного цькування Росії».
Наприкінці фільму його автори пропонують усім, хто сприйняв його як переконливий доказ, надіслати його англомовну версію електронною поштою на адреси високих чиновників Білого дому США.
За повідомленнями, генеральним продюсером фільму є віднедавна депутат Державної думи Росії від прокремлівської партії «Єдина Росія» Костянтин Риков – він же керівник компанії «Ньюмедіа Старз», яка й керує, серед іншого, сайтом «інтернет-телебачення» Russia.ru, який підготував і оприлюднив згаданий фільм.
Риков знаний у російському інтернеті створенням спершу сайту для використання російського мату і низки еротичних і порнографічних сайтів, а потім і значних політичних проектів, які дотримуються прокремлівських, російських шовіністичних, а в ставленні до Києва антиукраїнських позицій – інтернет-видань «Дні» і «Взґляд», які теж належать його компанії «Ньюмедіа Старз».
Генеральним директором проекту Russia.ru є Олексій Жарич, теж добре відомий у російському інтернеті й не тільки, зокрема, створенням свого часу проекту «За Путіна» і написанням книжки з такою ж назвою, а перед цим службою в центральному апараті Міністерства внутрішніх справ Росії.
