Головний висновок українських експертів – посилення контролю на зовнішніх кордонах країн ЄС, жорстка візова політика призводять до подальшого розмежування між Євросоюзом та Україною. «Чемпіони» за кількістю відмов у наданні віз – Іспанія, Франція та Чехія.
І хоча на початку минулого року вступила у дію нова угода між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз, ситуацію можна характеризувати як складну і неоднозначну, каже заступник директора Центру миру і конверсії, київський експерт Олександр Сушко. За наявності позитивних зрушень у візовій сфері, наприклад, українцям рідше відмовляють у наданні віз – ситуацію ускладнили нові вимоги окремих країн Євросоюзу до документів.
Олександр Сушко зазначає: «Є чимало випадків, коли консульства відмовляються приймати документи. Отже, реальна кількість людей, які хотіли поїхати і не поїхали – ця кількість буде більшою, додадуться ті, у кого просто не взяли документи. Дійсно, ми також констатуємо і те, що у порівнянні з попередніми роками, кількість відмов зменшилася удвічі».
Ще одна позитивна тенденція у візовій політиці ЄС стосовно українців – впровадження сучасних технологій обробки візових заявок: це дозволило консульствам скоротити термін розгляду заявок і вирішити проблему черг.
Візи – «архаїчний рудимент»
Всеукраїнський консорціум ознайомив журналістів із ситуацією в окремих регіонах України. Так, закарпатські експерти називають «майже зразковою» роботу консульств Угорщини в Ужгороді і Береговому. Як повідомила керівник проекту в цьому регіоні Світлана Мітряєва, угорці майже повністю виконують положення угоди про спрощений візовий режим між Україною та ЄС і договору про малий прикордонний рух між Україною та Угорщиною.
Експерт із Донецька Володимир Кипень каже, що моніторинг консульств Греції та Чехії підтверджує загальноукраїнські висновки: «старі» країни Шенгенської зони більше дотримуються положень нової візової угоди між Києвом і Брюсселем, ніж «нові». У цілому по Донбасу, за словами пана Кипеня, фіксується скорочення черг, деяке полегшення у проходженні всієї процедури на всіх її етапах; покращилась ситуація з кількістю випадків, коли вимагались додаткові документи. «Але, – каже він, – разом з тим, залишаються вже традиційні проблеми: відсутність достатньої кількості багаторазових віз, залишається практика вимог додаткових документів».
Директор Центру миру і конверсії Ірина Сушко зазначає, що необхідно докладати усіх зусиль для остаточного скасування візових режимів у Європі – як архаїчного рудименту, що не відповідає базовим цінностям європейської цивілізації.
(Київ – Прага)
І хоча на початку минулого року вступила у дію нова угода між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз, ситуацію можна характеризувати як складну і неоднозначну, каже заступник директора Центру миру і конверсії, київський експерт Олександр Сушко. За наявності позитивних зрушень у візовій сфері, наприклад, українцям рідше відмовляють у наданні віз – ситуацію ускладнили нові вимоги окремих країн Євросоюзу до документів.
Олександр Сушко зазначає: «Є чимало випадків, коли консульства відмовляються приймати документи. Отже, реальна кількість людей, які хотіли поїхати і не поїхали – ця кількість буде більшою, додадуться ті, у кого просто не взяли документи. Дійсно, ми також констатуємо і те, що у порівнянні з попередніми роками, кількість відмов зменшилася удвічі».
Ще одна позитивна тенденція у візовій політиці ЄС стосовно українців – впровадження сучасних технологій обробки візових заявок: це дозволило консульствам скоротити термін розгляду заявок і вирішити проблему черг.
Візи – «архаїчний рудимент»
Всеукраїнський консорціум ознайомив журналістів із ситуацією в окремих регіонах України. Так, закарпатські експерти називають «майже зразковою» роботу консульств Угорщини в Ужгороді і Береговому. Як повідомила керівник проекту в цьому регіоні Світлана Мітряєва, угорці майже повністю виконують положення угоди про спрощений візовий режим між Україною та ЄС і договору про малий прикордонний рух між Україною та Угорщиною.
Експерт із Донецька Володимир Кипень каже, що моніторинг консульств Греції та Чехії підтверджує загальноукраїнські висновки: «старі» країни Шенгенської зони більше дотримуються положень нової візової угоди між Києвом і Брюсселем, ніж «нові». У цілому по Донбасу, за словами пана Кипеня, фіксується скорочення черг, деяке полегшення у проходженні всієї процедури на всіх її етапах; покращилась ситуація з кількістю випадків, коли вимагались додаткові документи. «Але, – каже він, – разом з тим, залишаються вже традиційні проблеми: відсутність достатньої кількості багаторазових віз, залишається практика вимог додаткових документів».
Директор Центру миру і конверсії Ірина Сушко зазначає, що необхідно докладати усіх зусиль для остаточного скасування візових режимів у Європі – як архаїчного рудименту, що не відповідає базовим цінностям європейської цивілізації.
(Київ – Прага)
